У Індонезії створюють господарство з вирощування свиней вільних від АЧС

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

Ціни на м’ясо в Україні в найближчому майбутньому залежатимуть від вартості енергоресурсів, кормів, вітамінів, обсягу імпортного постачання, інфляції та індексу споживчих цін.

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максим Гопка.

За даними Держстату, ціни на свинину в 2022 році від січня до жовтня зросли на 33% та склали у вересні 164,30 грн у середньому. На сало ціни зросли на 55% за аналогічний проміжок часу і складають 149,7 грн, повідомляє УКАБ на сторінці у Facebook.

Наразі основними складовими, що впливають на ціну виробництва м’яса, є:

1. Стрімке скорочення поголів’я. Через бойові дії та за рахунок окупованих територій поголів’я свиней за 9 місяців скоротилось приблизно на 10%. Паралельно з цим загальна забійна маса тварин за 9 місяців порівняно з 2021 роком зменшилася на 11,8%.
2. Здорожчання логістики і палива для транспортування — на кожному виробничому ланцюжку це додаткові витрати.
3. Зростання ціни на вітаміни і мікроелементи. Їхня ціна також зросла залежно від країни постачання приблизно на 30%.
4. Вартість кормів: ціни на зернові й олійні були на низькому рівні весною та влітку, що допомагало виробникам перекривати витрати. Восени ціни на продукцію рослинництва зросли, що впливає і на корми.

«До того ж ціни залежать від імпорту м'ясної продукції, котрий стримує ціни, навіть якщо загальний обсяг імпорту складає 15% від загальної кількості м’яса на ринку України. За 9 місяців 2022 року було імпортовано 40,7 тис. т свинини, що на 58% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Наразі динаміка починає вирівнюватися та повертається до довоєнних часів. Скоріш за все, найближчими місяцями ситуація стабілізується, й ми не побачимо на ринку великих обсягів імпортного м’яса», — додав Максим Гопка.

agroportal.ua

Україна в 2021 році отримає перший транш в розмірі EUR26 млн за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні», повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Фінансову угоду про співпрацю в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» ENI/2019/042−119) була підписана 28 січня 2020 роки.

«Документ передбачає виділення Європейським Союзом EUR26 млн і є основою першого пакету допомоги. Зараз проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року», — написав заступник міністра у соцмережі Facebook .

Він уточнив, що виділення коштів передбачено з 1 січня 2021 року. Як уточнив Висоцький, орієнтовний бюджет першого пакету передбачає: EUR8 млн на інституційні та галузеві реформи в сфері розвитку сільського господарства та сільських територій; EUR7,5 млн — на зміцнення «ланцюгів вартості в сільському господарстві і підтримку малих фермерських господарств», гранти на основі співфінансування: EUR10 млн — на підтримку земельної реформи, EUR500 тис. — на адміністративні витрати.

Крім того, 28 квітня цього року сторони планують підписати угоду про виділення EUR25 млн щодо другого пакету допомоги.

«Після цього почнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року «, — зазначив заступник міністра.

Всього передбачається виділення EUR51 млн двома траншами.

agronews.ua.

Незважаючи на складну ситуацію в 2020 році обсяги виробництва молока в світі в поточному році склали 903 млн тонн, тоді як в 2019 році — 881 млн тонн.

У тому числі зростання показника споживання молока склало 1,4 млн тонн. На думку експертів, це говорить про відносно стабільний результат.

Так, генеральний директор аналітичного агентства GIRA Крістоф ЛаФужер вважає, що молоко відноситься до продуктів першої необхідності. Тому навіть якщо виникає проблема, молоко купують ще більше. У 2021 році він очікує зростання споживання цього затребуваного продукту на 8,6 млн тонн. Хоча не виключає зниження купівельної спроможності в деяких країнах.

Хороший приріст продажів, на думку експерта, показала категорія йогуртів, які асоціюються у населення з продуктом, що підвищує імунітет. Однак через закриття точок громадського харчування споживання вершкового масла знизилося. У США, наприклад, понад 60% цього продукту купується кафе і ресторанами.

DairyNews.ru