Рейтинг країн-імпортерів української пшениці

24-квіт-2017

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

Географічна структура експорту пшениці з України

2015/16 (липень-березень)

2016/17 (липень-березень)

Імпортер

Частка в структурі експорту

Імпортер

Частка в структурі експорту

1

Таїланд

15,8%

1

Індія

20,0%

2

Єгипет

12,0%

2

Єгипет

11,1%

3

Індонезія

8,4%

3

Таїланд

10,2%

4

Південна Корея

8,1%

4

Індонезія

9,6%

5

Іспанія

7,7%

5

Бангладеш

8,9%

6

Бангладеш

7,2%

6

Південна Корея

7,3%

7

Філіппіни

4,1%

7

Марокко

5,2%

8

Туніс

4,0%

8

Філіппіни

4,7%

9

Марокко

3,8%

9

Ізраїль

3,3%

10

Італія

3,5%

10

Туніс

3,0%

11

Ізраїль

3,3%

11

Іспанія

2,7%

12

Джибуті

3,1%

12

Італія

2,1%

13

Сірія

2,6%

13

Ліван

1,9%

14

Мексика

2,0%

14

Лівія

1,4%

15

Ефіопія

1,6%

15

Алжир

1,1%

Інші

12,8%

Інші

7,7%

Більше новин
Цьогоріч Україна повністю втратила дві породи свиней
31-жовт-2018

На сьогоднішній день в свинарстві надзвичайно велика кількість проблем. Поголів’я свиней в Україні дуже стрімко знизилось. Якщо два роки тому в Україні було близько 8 млн свиней, то зараз — 6 млн. А деякі породи свиней взагалі втрачаються через спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомив член-кореспондент НААН України Інститут свинарства і АПВ НААНУ Микола Березовський під час конференції в аграрному університеті «Сучасні аспекти технологій виробництва і переробки продукції тваринництва».

«Ми повинні про наші проблеми говорити, не мовчати, а ще краще діяти. Свинарство в європейських країнах розвивається надзвичайно великими темпами. А щодо поголів’я свиней в Україні — хвалитись нічим. Воно дуже сильно знизилось», – пояснює Березовський.

За його словами, у 2010 році в Україні було більше 90 племінних заводів — сьогодні вже залишилось десь 48. Тобто, відбулось їх зменшення майже наполовину. В тому числі, кількість племрепродукторів зменшилась в декілька разів — їх залишилось одиниці по областям. Причиною цього явища він називає втрату споживача племінної продукції.

«У нас було раніше 650 спецгоспів з виробництва свинини — це був величезний масив господарств, які споживали продукцію наших племінних заводів. На превеликий жаль, їх сьогодні немає. Залишились одиниці», — говорить експерт.

Крім того, Березовський повідомив, що цього року в Україні було повністю втрачено дві породи свиней.

«На сьогоднішній день я б сказав сталась трагедія з нашою першою вітчизняною породою — миргородська, яку «з’їла» АЧС буквально десь три місяці тому назад. І сьогодні дуже важко знайти і поповнити стада. Раніше зникли племінні репродуктори. І велика чорна порода. Також було в нас два господарства в Донецькій області і Полтавській області. Їх ліквідували. В Полтавській області також була чума, і всі свині загинули. Більше нема цієї породи», — повідомив Микола Березовський.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Національна академія аграрних наук України втратила всі свої 4 свиногосподарства через АЧС. Для довідки — ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» — єдине підприємство в Україні, що спеціалізувалося на розведенні породи свиней Миргородська чорноряба. У господарстві було зосереджено 100% генетичного потенціалу породи (6 ліній кнурів, 12 родин свиноматок).

PigUA.info за матеріалами agro-yug.com.ua

Детальніше
Україна може зайняти нішу Бразилії на ринку м'яса ЄС
19-квіт-2018

Один з найбільших бразильських виробників м'яса покидає ринок ЄС — на його місце можуть увійти українські виробники, якщо вчасно відреагують на ситуацію. Про вікно можливостей для вітчизняних виробників розповів представник голландської компанії «Jan Zandbergen» Йохам Верслут.

«Українські виробники мають унікальну можливість для налагодження експорту до ЄС та, зокрема Нідерландів. З України м’ясо везуть 3 дні, з Австралії — 6 тижнів, з Південої Америки — 4 тижні», — заявив він.

Довідка: Найбільший виробник м’яса у Бразилії — компанія BRP, була вимушена покинути ринок ЄС через недотримання норм безпеки харчових продуктів.

kurkul

Детальніше
Національна науково-дослідна рада США оновила рекомендації з годівлі молочних корів
09-вер-2021

Довгоочікуваний, а часом відкладений, документ «Потреби молочної худоби в поживних речовинах» (NRC — Nutrient Requirements of Dairy Cattle) нарешті побачив світ вперше за 20 років. З 30 серпня по 2 вересня ц.р. експерти з годівлі молочної худоби зібралися очно і віртуально, щоб ознайомитися з оновленими рекомендаціями.

Про це повідомляє Hoard’s Dairyman, пише MilkUa.info. 

Річард Ердман з Університету Меріленда і Вільям Вайс з Університету штату Огайо очолювали комітет з підготовки восьмого оновленого видання «Потреби молочної худоби в поживних речовинах». Рекомендації випустили ще в 1945 році, коли розділ про молочну худобу містив лише 21 сторінку. Восьме видання, яке має вийти в грудні, міститиме понад 300 сторінок, що охоплюють всі аспекти годівлі молочної худоби.

Вся робота проводилася під наглядом Національної академії наук, інженерії та медицини. Двадцятирічний проміжок часу між сьомим і восьмим виданнями є найбільший з тих пір, коли почали виходити перші випуски в США після Другої світової війни.

Оновлені рекомендації включатимуть 21 главу, а завершальна глава буде складатися з таблиць.

Серед оновлень:

Введено термін «належне споживання», який використовується в разі відсутності «належних даних» для визначення «фактичної потреби».

Оновлені рівняння для оцінки споживання корму телицями і дійними коровами.

Потреби в енергії для підтримки життєдіяльності збільшено приблизно на 20%. Незначні уточнення внесено в потреби в енергії в період тільності, для росту і лактації.

Глава 6, присвячена білку, містить найбільше оновлень з 2001 року. Основні зміни стосуються розщеплюваного і нерозщеплюваного в рубці протеїну — майже всі показники оновлено.

Вперше коефіцієнти поглинання деяких мінералів (магнію, фосфору і міді) були скориговані на основі призначених для користувача даних, а не з використанням констант, специфічних для інгредієнтів. Споживання вітаміну D і А також скориговано.

Коефіцієнти перетравності кормів і поширених жирових добавок були перераховані на основі нових даних.

Потреби телят в поживних речовинах повністю перероблено. Рівняння для метаболічного протеїну й енергії та мінералів були складені на основі новіших даних. Потреби в поживних речовинах для підтримки життєдіяльності були скориговані з урахуванням температури навколишнього середовища за межами термонейтральной зони для теляти.

З урахуванням того, що тепер доступні набагато більші бази даних, комітет мав змогу отримати точнішу оцінку потреби в енергії і протеїні для росту.

Оновлений перелік проблем зі здоров’ям робить рекомендації з годівлі точнішими для профілактики захворювань.

Детальніше
Ратифікація Угоди про скасування ввізних мит і тарифних квот у торгівлі між Україною та Великобританією збільшить експорт української агропродукції
21-черв-2022

Верховна Рада України 301 голосами «За» ратифікувала Угоду про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі між Україною та Великобританією, яка діятиме щонайменше протягом наступних 12 місяців.

Скасування ввізних мит і тарифних квот українським виробникам збільшить експорт української агропродукції, які традиційно поставляються до Великобританії. У першу чергу мова йде про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо.

Також відкриття нових ринків сприятиме розвитку українського виробництва, у тому числі, товарів із високою доданою вартістю, що дозволить збільшити надходження валютної виручки, яка буде спрямована на зміцнення вітчизняної економіки.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок