У ЄС оновили Кодекс професійної етики ветеринарів

Збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях можна розглядати як велике джерело для підтримки українських виробників.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю Ліга.Бізнес.

«Локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс — все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь», — прокоментував Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що додатковий критерій локалізації буде вводитися, не міняючи системи Prozorro.

«Система буде продовжувати працювати у рамках діючих алгоритмів, щоб все відбувалося абсолютно прозоро, без жодного ручного управління. Але система повинна враховувати національні критерії. Наприклад, сплата податків. Чому компанія, яка сплачує податки в Україні не повинна мати жодного пріоритету перед конкурентом, який взагалі нічого не платить до нашого держбюджету, при цьому отримуючи від свого уряду кредит під нуль процентів на експорт? Це ненормально. Друге, для великих проєктів дуже бажано, щоб продукція збиралася/вироблялася в Україні. Є приклад Казахстану — чому у них є виробництво локомотивів GE, а до нас їх привозять? Тобто загальна ідея така: хочете отримати держзамовлення, платіть гроші до бюджету України», — роз’яснив Міністр.

За його словами, реформування системи не відбудеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал.

За даними Державної фіскальної служби, у січні-листопаді цього року українські експортери продали за кордон більш ніж 2 тис. тонн свинини на суму 4,69 млн доларів США. Це майже на мільйон доларів більше, ніж за весь 2018 рік. Обсяги експорту зросли, попри скорочення поголів’я свиней в країні та поширення вірусу АЧС.

За 11 місяців 2019 року Україна імпортувала 21,92 тис. тонн свинини на суму 41,85 млн доларів. За 2018 рік країна закупила за кордоном 28,56 тис. тонн цього виду м’яса на суму 51,92 млн доларів.

Основними постачальниками свинини в Україну цього року були Польща, яка за 11 місяців експортувала на вітчизняний ринок м’яса свиней на суму 17,74 млн доларів, що складає 42,39% від загального імпорту. На другому місці Німеччина (7,27 млн доларів), а на третьому – Канада (5,65 млн).

Україна ж експортувала найбільше свинини до Об’єднаних Арабських Еміратів (1,43 млн доларів або 30,6% експорту), В’єтнаму (1,38 млн доларів) та Гонконгу (1,33 млн).

Державна програма з підтримки молочної галузі повинна затверджуватися урядом на 5 років.

Таку думку висловив Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма "Перлина Поділля"».

«Прозорі та прогнозовані програми підтримки необхідно затверджувати не на один, а, зважаючи на тривалий термін окупності об'єктів молочного скотарства, як мінімум на п’ять років. Бо, по-перше, молочне скотарство — довгострокова інвестиція, це не рослинництво, коли навесні посіяв — восени зібрав. Термін окупності МТФ — 7−10 років. Інвестиції йдуть в обладнання, будівництво, забезпечення господарства необхідною кількістю земельного наділу, пошук та навчання фахівців та ін».

За словами Іващука, підтримка має бути комплексною.

«Так варто зберегти програму часткового відшкодування 50% вартості, без ПДВ, закуплених для подальшого відтворення племінних ресурсів, щоб власники МТФ були зацікавлені у розширенні напрямку. Зменшити ПДВ на молочну продукцію з 20% до 6−8%. Окрім того, зберегти напрямок часткового відшкодування вартості будівництва, реконструкції, а також капітального ремонту тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, здійснених за власні чи кредитні кошти. А от дотацію на утримувану корову замінити дотацією на обсяг реалізованої продукції, яка стимулюватиме інвестиції господарств у нарощування продуктивності стада. І, звісно, під час запуску ринку землі передбачити пріоритетне право та пільгові умови на її викуп власникам МТФ, аби ті мали достатньо наділів під вирощування грубих кормів для господарств із МТФ».

Такий комплекс заходів, за словами Іващука, дасть можливість розвиватися.

«Фермеру, який хоче вкладати в розвиток бізнесу, потрібна впевненість у тому, що завтра правила гри не зміняться. Ми от хочемо розширюватися, але через незрозумілу ситуацію з держпітримкою та ринком землі, чесно кажучи, боїмося. Тому чи проведемо реконструкцію корівника на 500 голів, залежить від того, на скільки нас почує уряд».

Прес-служба АВМ

За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС — 31,9% і до країн Африки — 14,7%», — розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив — на $8,6 млн, борошна пшеничного — на $17,7 млн, цукру — на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла — на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів — на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи — на $52,6 млн.

minagro