Експорт української аграрної продукції зріс на $2,7 млрд порівняно з 2016 роком

29-лист-2017

За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС — 31,9% і до країн Африки — 14,7%», — розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив — на $8,6 млн, борошна пшеничного — на $17,7 млн, цукру — на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла — на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів — на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи — на $52,6 млн.

minagro

Більше новин
У ВРУ зареєстрували законопроект щодо регулювання цін на зернові
04-лист-2020

У Верховній Раді України 28 жовтня зареєстрували законопроект №4277 «Про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні“ щодо цінового регулювання зернових ресурсів України».

Ініціаторами даного законопроекту стали народні депутати від фракції «Слуга народу» Андрій Богданець, Тетяна Грищенко, Олександр Горобець, Сергій Бунін та Маргарита Шол.

«Проектом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції», — йдеться у пояснювальній записці.

Таким чином, зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку, і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб'єктами зернового середовища.

«Рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна», — зауважують нардепи.

Водночас, проектом закону передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин.

agravery.com

Детальніше
Як свиногосподарству відновитися після АЧС?
28-жовт-2019

З 2012 року, коли в Україні вперше виявили африканську чуму свиней, від вірусу постраждало близько 80 середніх і великих промислових свиногосподарств. Деякі з них відновили роботу. Як це зробити, розповів експерт з питань ветеринарії та безпечності харчових продуктів Віталій Башинський.

Перш за все, необхідно провести повну дезінфекцію ферм, виробничих та інших приміщень: виконати механічне очищення; дезінфікувати приміщення розчинами, що застосовують у випадку з АЧС; провести лабораторну перевірку результатів дезінфекції.

“Після цього 40 днів ми маємо період “спокою”. Необхідно розуміти, що тут всі терміни вказано інструктивно. Інструкція дозволяє починати всі процедури відновлення поголів’я через 40 днів. Практика говорить, що реальне відновлення з визначеним терміном, коли вірус буде ліквідовано — 6 місяців”, – зазначає пан Башинський.

Після цього потрібно запустити на ферму індикативних свиней (не менше 5% від планованого майбутнього поголів’я) і впродовж 45 днів спостерігати, чи не виникне АЧС на господарстві знову. Після цього в усіх контрольних свиней треба взяти зразки і провести аналіз на африканську чуму свиней. Якщо лабораторія не виявить АЧС у тварин, можна розширювати виробництво.

Meat-Inform

Детальніше
Виручка від експорту українських яєць за 5 місяців впала в 2,2 рази
21-черв-2021

Україна в січні-травні 2021 року відправила на експорт 19,23 тис. тонн яєць, що в 2,6 рази менше, ніж за такий же період минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт за перші п'ять місяців цього року скоротився в 2,2 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, - до $ 21,27 млн.

Головними покупцями українських яєць в січні-травні 2021 року було ОАЕ (37,8%), Латвія (28%) і Ізраїль (8,5%).

Як повідомлялося, виробництво яєць з початку року скоротилося на 13,8%.

agrotimes.ua

Детальніше
Аграрний комітет розробить оновлену програму держпідтримки тваринництва: компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі
02-квіт-2020

Аграрний комітет після голосування Радою законопроєкту за землю підготує оновлену програму держпідтримки тваринництва: компенсація 80% вартості придбання нетелів у племінній справі.

Про це  повідомив секретар аграрного комітету, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський, пише AgroPolit.com.

За словами Чайківського, підтримка має бути, але коли в держави будуть гроші. Наразі в бюджеті закладено 4 млрд гривень, з них 1 млрд — на тваринництво (для покриття боргу забрали 112 млн грн, 100 млн грн — на бджільництво, 400 млн — на племінну справу і 388 мільйонів на компенсацію будівництва). Наразі існує домовленість, що комітет підготує новий закон про отримання держпідтримки за програмою компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі. Це дуже важливо. Адже затрати на сучасне виробництво досить значні, не всі можуть собі на початкових етапах дозволити купувати якісний генетичний матеріал.

«Якщо взяти ВРХ, то одне корово-місце коштувало в попередніх роках приблизно 5 тис. євро (з доїльним залом), та на придбання нетеля (з ПДВ) — 2,5 тис. євро, тобто разом — 7,5 тис. євро. Коли фермер збудує за свої кошти приміщення, він витратить 5 тис. євро. Якщо запускається програма компенсації придбання нетелів для племінної справи, то держава з 2,5 тис. євро поверне йому за такою програмою, як ми пропонуємо, 80%. Фермер купить дійсно високопродуктивного нетеля, і він це буде цінувати. Водночас покращяться показники розвитку галузі автоматично. Адже нетель забезпечить до 11 тис. літрів молока на рік замість 5−6 тис. літрів. Тому виграють обоє - держава і фермер. Виграш: реанімація тваринництва, покращення виробничих показників, додаткові робочі місця на селі, збільшення сплати податків до бюджетів місцевих рівнів та покращення соціальної інфраструктури на селі. Крім того, фермер через 3 роки зможе продавати племінний матеріал із придбаного раніше високопродуктивного нетеля. Додайте до плюсів збільшення експортної виручки», — каже Чайківський.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок