Державні закупівлі можуть стати джерелом для підтримки українських виробників — Ігор Петрашко

За балансовими розрахунками, за січень−лютий 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 року споживання населенням м’яса в Україні скоротилося на 4,4% і склало 8,7 кг у розрахунку на особу. Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб (ЕДК).

Так, протягом аналізованого періоду українськими господарствами вироблено 385 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,3% більше порівняно із відповідним періодом минулого року.

Крім того, експорт м’яса та м’ясопродуктів за 2 місяці поточного року склав 42 тис. тонн (+64% до січня−лютого 2016 року), імпорт ― 29 тис. тонн (+5%).

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 76% (32 тис. тонн, або на 45% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у поточному році користувалася у Нідерландах, Іраку та Саудівській Аравії.

За даними ЕДК, м’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою (салом) та м'ясом птиці. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−лютому 2017 року склала 7,8%.

Кормові добавки з ефірними маслами гвоздики і розмарину в раціоні харчування ВРХ можуть поліпшити смакові параметри яловичини, не змінюючи при цьому її хімічний склад, проте критично важливо, щоб такі добавки були інкапсульовані. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Бразилії і Португалії.

Дослідники виявили, що зазначені кормові добавки не впливають на тип вирощуваних волокон, хімічний склад м'яса і концентрацію жирних кислот. Разом з тим їх використання збільшило довжину саркомера, а також вміст розчинного колагену в тканині. У свою чергу це позитивно позначилося на такий параметр, як ніжність м'яса.

Цей ефект спостерігається при надходженні добавки в організм тварин тільки всередині капсул, а не у вільному вигляді. Необхідні додаткові дослідження для того, щоб краще зрозуміти процеси, які при цьому відбуваються в організмі тварин.

За матеріалами Feed Navigator

Стратегічне значення аграрного та переробного секторів нашої економіки обумовлено як об’єктивними конкурентними перевагами, які ми маємо використовувати вже сьогодні, а також неймовірно швидким розвитком галузі на даний момент.

Таку думку висловила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України під час презентації проекту «Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017 – 2021».

«Цей документ є важливим прикладом довгострокового планування. Більше того, він є важливим прикладом системного документу, розробленого за участі всіх зацікавлених акторів, а не лише урядом. Ми раді бачити харчову промисловість серед пріоритетних секторів експортної стратегії. А ще це не є випадковістю», - заявила Ольга Трофімцева.

Важливим елементом експортної стратегії заступник Міністра назвала її орієнтацію саме на малий та середній бізнес. «Бачення експертної спільноти і нашого міністерства в даному випадку співпадають: малий та середній бізнес сьогодні ще занадто мало задіяні в зовнішньоекономічній діяльності. Але ми працюємо над тим, щоб ця ситуація змінювалась, щоб малі та середні виробники готової продукції не боялись виходити на зовнішні ринки, не боялись самі експортувати і робити перші кроки в даному напрямку»,- зазначила Ольга Трофімцева.

На думку заступника Міністра, для спільного успіху із зони комфорту доведеться виходити всім - як бізнесу, так і уряду. Ольга Трофімцева розповіла про ключові інструменти, які можуть допомагати малому та середньому підприємцю в пошуку експортних ринків збуту. Це створення експортно-кредитної агенції, а також інституту торгових та аграрних аташе в ключових регіонах. Також проведення  регулярних торговельних місій та підтримка участі компаній у виставкових та інших заходах за кордоном.

«Я вважаю, що аграрна та переробна галузь можуть бути своєрідною серцевиною для розвитку таких суміжних галузей, як: IT-технології, зелений туризм, машинобудування для переробки та інші. Тобто розвиток цих галузей, з експортною орієнтацією, може бути імпульсом для всієї економіки», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково: «Проект Експортної стратегії України- Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017–2021» оприлюднено для ознайомлення на сайті МЕРТ

Прес-служба Мінагрополітики

Поширення хвороб тварин та економічні наслідки війни в Україні є основними факторами зниження попиту.

Виробництво комбікормів для сільськогосподарських тварин у ЄС у 2022 році, за оцінками, знизиться на 5 млн т до рівня 145 млн т порівняно з рівнем 2021 року у 150 млн т (3,5%).

Очікується, що лише виробники кормів у країнах Балтії, Ірландії, Польщі, Болгарії та Словенії збережуть виробництво кормів на рівні минулого року. На рівні ЄС усі основні галузі кормовиробництва зіштовхнуться зі скороченням.

Найбільше постраждає сектор кормів для свиней. За оцінками, виробництво знизиться на - 5,6% порівняно з 2021 роком внаслідок скорочення розміру стада/кількості свиноматок або виходу фермерів із бізнесу в деяких країнах ЄС. В основному це пов'язано зі зростанням виробничих витрат та проблемами здоров'я тварин, такими як африканська чума свиней (АЧС). Ситуація особливо критична у Бельгії (-11%), Данії (-9%), Португалії (-8,4%), Німеччині (-8%) та Чехії (-7,4%). Нідерланди та Бельгія продовжують скорочувати поголів'я свиней, щоб знизити сільськогосподарські викиди у навколишнє середовище. Румунія та Польща сильно страждають від АЧС.

pig333.com