В ЄАЕС встановили єдині правила обігу ветпрепаратів

07-лют-2022

Рада Євразійської економічної комісії (ЄЕК) затвердила єдині правила регулювання обігу ветеринарних препаратів на митній території Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), до якого входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан та Киргизія.

«Правила ЄАЕС набудуть чинності через 24 місяці з дня набрання чинності рішенням про їх затвердження», — уточнюється в повідомленні ЄЕК.

Новими правилами встановлено:

єдина процедура реєстрації ветеринарних лікарських засобів;

єдині вимоги до їх якості, ефективності, безпеки та критерії їх оцінки;

єдині правила та процедури контрольно-наглядової діяльності у сфері обігу ветеринарних лікарських засобів.

«Документ створить сприятливіші умови для функціонування та розвитку загального ринку ветеринарних лікарських засобів ЄАЕС», — зазначається у повідомленні Євразійської економічної комісії.

Нагадаємо, що з 2010 року на території ЄАЕС діють норми щодо взаємного визнання реєстрації ветпрепаратів. Тобто, якщо ліки зареєстровані, наприклад, у Казахстані, цю реєстрацію зобов'язані визнавати у Росії.

Проте законодавства п'яти країн ЄАЕС у сфері обігу ліків для тварин відрізняються, різні підходи і оцінки якості, безпеки та ефективності препаратів. Наприклад, у Казахстані при держреєстрації антибактеріального ветпрепарату його не перевіряли на дотримання термінів виведення залишкових речовин із продукції тваринного походження. А у Вірменії Науковий центр оцінки та аналізу ризиків безпеки харчових продуктів, який уповноважений проводити експертизу зразків імунобіологічних засобів (зокрема вакцин для тварин), не мав необхідної методологічної бази та обладнання.

«Нові правила поставлять усіх виробників лікарських засобів для ветеринарного застосування в єдині ринкові умови, коли якість і безпека препаратів, що випускаються, будуть підтверджуватись дослідженнями, проведеними відповідно до правил належної лабораторної практики. А транспортування, зберігання та реалізація відповідатимуть принципам GxP (належній фармацевтичній практиці. — «ВіЖ»), — раніше наголошувала у розмові з «Ветеринарією та життям» Тетяна Севастьянова, заступник виконавчого директора Національної ветеринарної асоціації.

На її думку, єдині правила допоможуть зменшити на ринку кількість фальсифікованої та контрафактної продукції.

Ради ЄЕК встановив перехідні періоди щодо набуття чинності новими правилами.

Реєструвати ветпрепарати за законодавством країни-члена ЄАЕС можна буде з моменту набуття чинності правил до 31 грудня 2027 року. Але продавати такий препарат зможуть лише на території держави, де його зареєстровано. А реєстраційні посвідчення на такі ліки будуть дійсними до 31 грудня 2032 року.

Реєстраційне посвідчення на ветпрепарат, видане до набуття чинності єдиними правилами, діятиме максимум до 31 грудня 2027 року.

Реєстраційне досьє на ветпрепарат, видане до набуття чинності єдиними правилами, треба привести у відповідність до 31 грудня 2027 року.

dairynews.ru

Більше новин
Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів
25-квіт-2022

Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».

За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.

«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.

Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.

Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.

«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.

На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.

«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.

agravery.com

Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».

За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.

«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.

Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.

Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.

«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.

На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.

«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.

agravery.com

Детальніше
Названо три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України
26-трав-2020

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Детальніше
Темп росту галузі тваринництва цьогоріч задасть птахівництво
17-трав-2019

У 2019 році у тваринництві збільшиться лише виробництво м’яса птиці та яєць. Про це розповів директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік НААН Юрій Лупенко, передає УНН із посиланням на прес-службу інституту.

Так, цьогоріч в Україні буде вироблено 1889,3 тис. тонн м'яса птиці, прогнозує Лупенко. Це - на 7,4% більше, ніж торік, додав він.

"Щодо виробництва яєць - збережеться тенденція зростання виробництва, яка намітилася у 2017 році. За розрахунками Інституту аграрної економіки, яєць у 2019 році прогнозується одержати 16,7 млрд шт., тобто на 3,4% більше, ніж торік", - розповів експерт.

Натомість, впаде виробництво м'яса свиней, великої рогатої худоби, овець та кіз, вовни, молока, каже Лупенко.

"У 2019 році тваринництво збереже незначну позитивну динаміку, однак виключно за рахунок продукції птахівництва", - резюмував академік.

Джерело: УНН

Детальніше
Як агровиробникам отримати грант
29-лист-2017

Агропідприємство, яке претендує на отримання гранту, повинно чітко обґрунтувати, як отримані кошти допоможуть не лише одному фермеру, а й вплинуть на весь ланцюжок створення доданої вартості: постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

На цьому наголосила радник з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вікторія Гультай.

Підприємства, які претендують на отримання коштів від Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», мають відповідати низці вимог, зазначила вона. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні - 50−250, малі - 10−50 осіб) і річним оборотом (15−100 млн грн і 1−15 млн грн відповідно). «Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства, — пояснила Вікторія Гультай. — Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України».

Проект працює по всіх областях України, проте найбільше уваги приділяє південним і східним регіонам.

За словами Вікторії Гультай, нинішнього сезону Проект отримав близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки.

«Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів — легке завдання, — визнає вона. — Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто лежать. Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати».

Єдине, що потрібно, — використати грант за призначенням — саме так, як про це господарство вказало в заявці.

Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують експерти Проекту. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство.

«Дуже важливим є екологічний моніторинг, — підкреслила Вікторія Гультай. — Наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення, грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію».

У контракті на надання гранту чітко розписується кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. «Потім кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим», — зазначила Вікторія Гультай.

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців.

Довідка

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він орієнтований на малих і середніх агровиробників і концентрується на таких секторах, як фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо.

milkua.info за матеріалами agrotimes

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок