Названо три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України

26-трав-2020

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Більше новин
Україна може розпочати процес відкриття ринку сільгоспземлі з 2020 року — очільниця Мінагропроду
08-квіт-2019

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info

Детальніше
Ризики малих фермерів гарантуватиме кредитний фонд, — Мінекономіки
10-жовт-2019

У Міністерстві економіки створюють фонд часткового гарантування кредитів для малих фермерів. Про це під час зустрічі з пресою повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький.

«Напрацьовуємо запуск фонду часткового гарантування кредитів. Цей фонд буде надавати можливість отримати кредити малим підприємствам, у яких обмежена можливість знайти ресурс під заставу. Він буде брати на себе ризики. У випадку дефолту будуть з цього фонду компенсовуватись витрати», — розповів Тарас Висоцький.

Надавати гарантію у майбутньому фонді планують тим фермерським господарствам, які мають найменші доходи.

«Думаємо, що краще робити акцент на суму доходів господарства, а не на його площу. Бо можуть мати значні доходи і на малій площі і не мати потреби в гарантуванні», — зазначив Висоцький.

Окрім участі у фонді гарантування кредитів фермери зможуть скористатися державною програмою, яка компенсує відсоткові ставки.

«У випадку малих господарств — комплексна підтримка — це те, що їм допоможе», — сказав заступник міністра.

agropolit.com

Детальніше
Плани роботи свиногосподарств на липень
18-лип-2022

Понад 80% респондентів продовжують працювати в штатному режимі.

Вісім з десяти ключових операторів промислового свинарства продовжують роботу в штатному режимі. Про це свідчать результати опитування 80 промислових свиногосподарств, які станом на початок року утримувалиблизько 2,2 млн свиней та близько 175 тис. свиноматок (понад 62% загального та 78% маточного поголів’я промислового свинарства). Десяток підприємств (12,5% респондентів, понад 410 тис. загального поголів’я) мають плани нарощування поголів’я як за рахунок маточного поголів’я, так і завдяки розширенню відгодівельних потужностей. Щодо підприємств на окупованих територіях, на зв’язок виходить не більше 40% вибірки. Ті, з ким вдалося сконстатувати, продовжують працювати.

«Більшість підприємств на підконтрольних Україні територіях, які до вторгнення формували ядро промислового свинарства, залишилися на ринку і не планують скорочуватися. У тому числі підприємства, що пережили окупацію, понесли втрати та руйнації унаслідок ракетних ударів, повернулися до планової роботи», ― коментують у галузевій Асоціації.

Серед обставин, що ускладнюють роботу операторів галузі, абсолютна більшість відзначає обмежений доступ та високу ціну ключових витратних матеріальних ресурсів ― кормових складових (премікси, вітамінно-мінеральні добавки тощо), пальне, ветеринарні препарати. Другу сходинку серед найактуальніших бар’єрів посідає мобілізація персоналу, що за останні два місяці стала нагальнішою для виробників свинини. На третьому місці в переліку галузевої проблематики ― занепокоєння щодо ситуації на ринку зернових та олійних культур: оператори стурбовані перспективами майбутньої посівної.

Блокування податкових накладних наразі не носить повсюдний характер, проте, за підсумками червня, посіла четверту сходинку серед ключових проблем галузі. До інших бар’єрів оператори відносять складнощі з отриманням дозвільної документації, відсутність можливості залучити кредитні засоби для покриття потреби в обігових коштах, зміну підходів державної підтримки, проблеми з відшкодуванням ПДВ. Крім цього, гравці ринку племінних ресурсів відзначають зниження торгівельної активності.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Господарства АСУ долучилися до роботи над Звітом про рух поголів’я
25-січ-2019

У рамках співпраці з Агентством ідентифікації та реєстрації тварин, господарства-учасники Асоціації «Свинарі України» запропонували деякі зміни до Звіту про наявність та рух поголів’я.

Про це йдеться на порталі об'єднання.

«Згаданий документ — один із обов’язкових «пунктів» чинного Порядку ідентифікації та реєстрації свиней. Такий звіт щомісячно мають подавати власники свиногосподарств. Оскільки насамперед бізнес зацікавлений у логічних та зрозумілих правилах роботи, господарства-учасники запропонували побудувати цей документ відповідно до сучасних принципів обліку поголів’я», — коментують в АСУ.

Серед основних пропозицій:

В основу обліку покласти технологічно-вікові групи свиней (свиноматки, ремонтний молодняк тощо), оскільки всі програмні забезпечення, якими користуються виробники, прив’язані саме до такого поділу тварин.

Якщо господарство не має статусу суб’єкта племінної справи і утримує чистопорідних свиноматок виключно з метою продукування ремонтного молодняка (не більше 10% від маточного стада), у програмах обліку поголів’я цих свиноматок не диференціювати і вносити їх до групи «Свиноматки».

«Такі підходи дозволять істотно полегшити систему звітування господарств (зникне необхідність робити окремі розрахунки щодо кількості тварин у віці до та від 2-ох місяців у різних технологічних групах), об’єктивно та в повній мірі відобразити наявність та рух поголів’я в господарстві, а також відповідати сучасним підходам до обліку свиней», — переконані в АСУ.

Подача Звіту про наявність та рух поголів’я свиней в господарстві — обов’язковий пункт чинногоПорядку ідентифікації та реєстрації свиней, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2017 року. Власник зобов’язаний здійснювати періодичну інвентаризацію поголів’я свиней у господарствах юридичних осіб та подавати щомісячний звіту за встановленою формою.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок