В ЕАЭС установили единые правила обращения ветпрепаратов

Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар аграного комітету Іван Чайківський вніс правку, що у разі придбання племінного стада за держпрограмою у випадку нестачі бюджетних коштів у конкретний рік виплати за цією програмою аграріям переносяться автоматично на наступний рік у повному обсязі.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Нардеп зазначає, що держава має дотримуватися всіх правил, які вона сама і створила.

«Уявіть, що ви — фермер і скористалися державною програмою: наприклад, побудували приміщення, сподіваючись, що держава вам відшкодує витрати. Ви зробили всі документи, грамотно все оформили. Далі ви ще більше ризикнули — поїхали, наприклад, в Німеччину, закупили висококласну, високоефективну племінну худобу, привезли її, заплатили за неї серйозні гроші. Привезли її сюди і впевнені, що вам держава має за цю худобу відшкодувати все, і ви собі далі плануєте свою діяльність.

Але стається так, що таких фермерів в Україні виявилося багато. І коли всі подали документи, коли комісія при міністерстві засіла, подивилася — а грошей-то не вистачає! А це значить, що наявні кошти поділять порівну на всіх. І ви собі уявіть, що в цьому випадку відчуває той чи інший фермер, який розпланував собі своє виробництво, розпланував собі вже свій проєкт — як йому бути завтра? Адже тут він кредит взяв, там напозичав, держава обіцяла, що віддадуть, адже є державна програма, а віддали всього 10% того, що обіцяли. Це правильно? Як на мене — це абсолютно неправильно», — повідомив Іван Чайківський.

Экспорт курятины из Украины в 2021 г. прогнозируется на уровне 400 тыс. т, что на 7% ниже предыдущего прогноза в январе  (430 тыс. т) и на 6,5% ниже показателя за 2020 год (428 тыс. т).

Об этом свидетельствуют данные отчета USDA.

Согласно отчету, в 2021 г. мировой экспорт курятины совместно с США достигнет 11,95 млн т, при этом на США припадает почти 28% от мирового объема (3,34 млн т).

В рейтинге крупнейших мировых экспортеров мяса птицы в 2021 года, по прогнозу USDA, Украина разделит 6 и 7 место с Китаем.

В ТОП-10 поставщиков мяса птицы, согласно отчету USDA, войдут:

 latifundist

Більшість агропідприємств досі не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування за січень. Тобто загалом аграрії все ще очікують відшкодування ПДВ за 5 місяців. Наразі на виконанні Держказначейства перебуває ПДВ до відшкодування на суму близько 900 млн грн.

Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

В асоціації відзначають, що такий стан справ має негативний вплив на економіку країни в цілому, адже механізм відшкодування ПДВ стримує її розвиток, та на ціни агропродукції і доходи аграріїв зокрема. 

«Наслідком невідшкодування ПДВ є відсутність значної частини обігових коштів, на які могли б розраховувати аграрії. Без отримання додаткових надходжень у вигляді повернення експортного ПДВ аграрії не матимуть коштів для проведення збирання врожаю, виплати орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року. Аграрний сектор на сьогодні працює на межі рентабельності. Проблеми з логістикою, занизькі закупівельні ціни (варто відмітити, що нормальне функціонування механізму відшкодування ПДВ напряму впливає на закупівельні ціни на внутрішньому ринку) та ряд інших проблем, які виникли у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, не дають можливості поповнити власні обігові кошти аграріїв. Тому фінансова підтримка, зокрема і повне та вчасне відшкодування ПДВ, є важливим фактором для продовження безперебійного функціонування аграрного сектору», — йдеться в повідомленні. 

В УКАБ відзначають, що аграріями ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо. Фактично держава створює бар’єри для інвестицій і створення нових робочих місць, адже з оплачених коштів формується ПДВ кредит, який мав би враховуватися під час розрахунку ПДВ і відшкодуванні. 

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, але і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через «нетиповий експорт», — вважають в УКАБ. 

Производство молока на промышленных предприятиях это сложный процесс, в основе которого — качество и безопасность. Обеспечение этих характеристик начинается с контроля кормления и содержания коров на ферме, с постоянного контроля безопасности сырого молока как непосредственно на ферме, так и на перерабатывающем предприятии и завершается контролем технологических процессов и готовой продукции на перерабатывающих предприятиях.

«Качество и безопасность молока можно разделить. Первое — это содержание жира, белка и лактозы. Второе — это количество микроорганизмов, наличие соматических клеток, антибиотиков или ингибирующих веществ в молоке», — рассказывает Елена Жупинас, руководитель проекта АВМ «Оптовый сбыт молока».

Чистота молока — это показатель общего бакзагрязнения молока, то есть чем меньше вредной микрофлоры в нем, тем оно безопаснее.

На перерабатывающих предприятиях молоко проходит термическую обработку в виде: пастеризации, ультрапастеризации или стерилизации. Разница заключается в температуре обработки, которая влияет на срок реализации этого молока. Для пастеризованного молока — от 5 до 10 дней, для ультрапастеризованного — 45 суток, а стерильное может храниться до 180 дней.

Основная масса молока в магазинах — это натуральный продукт. Проблема в том, что об этом никто не говорит. Промышленное молоко является более безопасным для потребителя, отмечает эксперт.

Согласно ГОСТ 3662:2018 молоко в Украине делится на 3 класса: экстра, высший и первый. Различают их именно по показателям безопасности. Молоко сорта экстра — это то, где общее количество бакзагрязнения не менее или ровно 100 тыс./мл, соматических клеток не менее или равно 400 тыс./мл. Этот стандарт является общепринятым в ЕС.

Ассоциация производителей молока (АВМ) проводит много работы связанной с безопасностью молока, которое производится на фермах ее участников. Ими был создан консультационный центр АВМ, сеть центров ветеринарного обслуживания (ЦВО), лаборатория качества молока и маститов Uman Labs, учебный центр Centre Kischenzi, накопительный центр молока «Первый молочный кооператив».

«Руководители сельскохозяйственных предприятий — участников АВМ вкладывают большие деньги в молочные фермы, потому что осознают свою ответственность перед населением Украины за здоровье нации. Украина подписала Соглашение об ассоциации с ЕС и взяла обязательства, что наши продукты будут соответствовать их стандартам безопасности», — комментирует Елена Жупинас.

По итогам 2018 года, вместе с хозяйствами АВМ реализовали 610 тыс. тонн молока, обеспечив при этом 50% всего экстракласса.

«Вот над этим и работаем. И тут как раз возникает вопрос: почему одни вкладывают огромные средства для того, чтобы это молоко было безопасным, а другие пытаются получить сверхприбыль, фальсифицируя молоко неизвестными ингредиентами и производя молочные продукты из неизвестного сырья», — отмечает Елена Жупинас.

Важно, чтобы на магазинных полках молочный продукт, молокосодержащий продукт и заменитель молока были четко разграничены. Но ценовая политика не может быть одинакова на природный и искусственный белок.

Уже принят новый закон о маркировке, который поможет украинскому потребителю лучше отличить продукт натуральный и ненатуральный.

«На сегодняшний день некоторые перерабатывающие предприятия при маркировке на этикетках начали писать названия хозяйств, от которых получили молоко, указывая при этом сорт экстра, чтобы украинский потребитель был уверен в натуральности и безопасности их молочных продуктов», — комментирует Елена Жупинас.

MilkUa.info