Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів

Уряд вдосконалює механізм Державної програми «Доступні кредити «5−7-9%», розширює її функціонал та коло підприємців, які зможуть нею скористатися.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Кабінет Міністрів у середу, 18 березня, прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку надання державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва та малого підприємництва».

Водночас при підготовці зазначених змін виникла нагальна потреба доповнення їх положеннями, спрямованими на запобігання поширення коронавірусної хвороби в Україні та подолання її наслідків.

В частині надання нових можливостей підприємцям та вдосконалення самої програми «Доступні кредити 5−7-9%» передбачено:

1). збільшення максимальної суми кредиту з 1,5 млн. грн до 2 млн грн;

2). розширення інвестиційних цілей, на які можуть бути надані кредити за цим Порядком:

придбання нежитлової нерухомості без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

придбання обʼєктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзинга), повʼязаних із реалізацією субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;

поповнення обігових коштів суб'єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестиційного проєкту, що фінансується за рахунок кредитних коштів;

3). перегляд розрахунку процентної ставки за кредитом;

4). збільшення до 35% рівня максимальної суми сплати за гарантією Фонду розвитку підприємництва з відповідним збільшенням допустимого рівня частки проблемної заборгованості за кредитами, наданими новоствореним суб'єктам підприємництва, до 25%;

5). редакційні уточнення.

В частині змін, покликаних запобігти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та подолання її наслідків ідеться зокрема про:

1). розширення цілей, на які надається фінансова державна підтримка, антикризовими заходами, та цілей, на які можуть бути надані кредити за цим Порядком:

інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням суб'єктом підприємництва господарської діяльності з виробництва лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання;

фінансування оборотного капіталу субʼєктів підприємництва, що здійснюють господарську діяльність з надання населенню соціально-медичних послуг та/або соціально-побутових послуг (в т.ч. догляд за хворими, доставка продуктів харчування тощо), на покриття витрат суб'єкта підприємництва на оплату заробітної плати працівників, орендної плати, комунальних послуг, тощо, та у випадку, якщо таке фінансування призведе до збереження або приросту робочих місць такого суб'єкта підприємництва;

2). установлення терміну, до якого суб'єкти підприємництва можуть звернутися за державною підтримкою на антикризові заходи, до 1 вересня 2020 року;

3). установлення максимальної суми кредиту:

до 3 млн грн для субʼєктів підприємництва, які здійснюють господарську діяльність з виробництва лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання;

до 1 млн грн гривень, якщо кредит надається на фінансування оборотного капіталу суб'єкта підприємництва у визначених випадках;

4). зниження витрат на сплату базової процентної ставки за кредитами суб'єктів підприємництва, які здійснюють господарську діяльність з виробництва лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання;

5). включення кредитів, які надаватимуться на антикризові заходи, до кредитного портфелю уповноважених банків, за яким Фондом надається гарантія в розмірі 80 відсотків основної суми заборгованості.

Станом на 16.03.2020 програмою «Доступні кредити «5−7-9%» видано 169 кредитів на загальну суму 110,2 млн гривень.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підготовки нашої держави до майбутнього членства у Європейському Союзі після отримання статусу кандидата в члени ЄС.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і його заступники, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, народні депутати та урядовці, керівники правоохоронних і судових органів влади.

Президент привітав присутніх з отриманням нашою державою статусу кандидата в члени ЄС і подякував за роботу, яка була зроблена для досягнення цього історичного рішення.

«Але ми не маємо зупинятися. Поставлено завдання, ми дали нашим людям важливі обіцянки. Цей курс ми не змінюємо», – наголосив Глава держави.

Як зазначив Володимир Зеленський, мають бути чітко окреслені завдання для всіх гілок влади, щоб оперативно рухатися в напрямку набуття повноправного членства в ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що вже напрацьована дуже хороша секторальна база відносин між нашою країною та ЄС, що допоможе швидше проходити певні процедури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що триває виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, статус кандидата дає Україні змогу розпочинати секторальні перемовини, і сьогодні в роботі – вісім напрямів.

Зокрема, йдеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) – так званий митний безвіз. Наприкінці червня в онлайн-форматі відбулася фінальна оціночна місія готовності України до приєднання до NCTS, яка надала позитивний висновок. Очікується ухвалення відповідного закону в другому читанні.

Іще один напрям – підготовка до підписання Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень, що має відбутися найближчими днями. Завдяки цьому дозволи на транспортні перевезення для українських компаній будуть непотрібні.

Як зазначив Денис Шмигаль, важливим також є створення спільного простору роумінгу між Україною та ЄС. Це означає, що українці не платитимуть за роумінг у країнах Європейського Союзу, а громадяни ЄС не сплачуватимуть за роумінг в Україні.

Крім того, триває підготовка до приєднання нашої держави до єдиної зони платежів у євро без комісії, що буде відчутним для наших громадян як всередині країни, так і за кордоном. Очільник уряду також зробив акцент на значенні інтеграції енергосистеми України з енергомережею континентальної Європи, особливо в контексті розширення експорту, для чого вже отримано відповідний висновок.

Важливим є й укладення угоди про так званий промисловий безвіз для відкриття взаємного доступу на ринки промислової продукції, інтеграція України в цифровий ринок ЄС, долучення до всіх ініціатив європейського «зеленого курсу».

Президент обговорив з учасниками наради законопроекти для європейської та євроатлантичної інтеграції України, визначені як пріоритетні на 2022 рік.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував про роботу з державами – членами ЄС щодо збереження підтримки євроінтеграції України.

Джерело: Agravery.com

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist

Кабінет міністрів України заборонив надавати кошти за програмами державної підтримки сільгосптоваровиробникам, до яких застосовуюся економічні санкції.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 9 лютого 2022 р., повідомляє кореспондент AgroPortal.ua.

Згідно із текстом пояснювальної записки до постанови, уряд вніс зміни до 11 порядків використання коштів з державного бюджету, спрямованих на підтримку сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, кошти не зможуть отримати юридичні та фізичні особи, включені до санкційного списку відповідним рішенням Ради національної безпеки та оборони.

Аграрії, до яких застосовуються санкції, не зможуть отримати фінансування за наступними програмами: підтримки фермерських господарств; підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства; здешевлення кредитів; часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки; підтримки тваринництва та переробки сільгосппродукції; відшкодування втрат від пошкодження посівів; виділення субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь; підтримки виробників картоплі; підтримки виробників, що використовують меліоровані землі; підтримки страхування сільгосппродукції.

agroportal.ua