Затверджені методи відбору зразків для визначення рівня мікотоксинів у харчових продуктах під час держконтролю

Виробництво м’яса індички в Україні скоротилося на 30%. Одна з вагомих причин — неможливість постачань добового молодняка з Європи у перші місяці війни.

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів регіональний менеджер з продажів компанії Moorgut Kartzfehn von Kameke GmbH & Co. KG (Німеччина) Олександр Куліченко, пише AgroTimes.

«Наразі це скорочення виробництва ринок ще повною мірою не відчув, оскільки у багатьох господарствах на вирощуванні птиця, яку завезли ще до початку воєнних дій, — зазначив він. — Також чимало підприємств тримають велику кількість замороженої індичатини. Надлишок продукції утворився з початком війни, коли різко впало споживання індичатини».

Період, коли не було постачань добового молодняку індиків в Україну, не позначиться критично на внутрішньому ринку саме через значні обсяги замороженого м’яса, уточнив Олександр Куліченко.

Він додав, що більшість великих виробників індичатини зосереджена у Західній та Центральній Україні, й усі вони залишилися на ринку. Хоча роботу цих підприємств суттєво ускладнило руйнування логістичних ланцюгів.

agroportal.ua

Новий спалах африканської чуми свиней (АЧС) виявили у м. Новомиргород Кіровоградської області. Про це повідомляє прес-служба Новомиргородської районної державної адміністрації.

Хворобу підтвердили 9 вересня у присадибному господарстві за результатами дослідження Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби. Того ж дня при Новгородській РДА провели засідання державної надзвичайної епізоотичної комісії, під час якого оголосили територію особистого господарства неблагополучною щодо АЧС, установили зони захисту та спостереження та затвердили план заходів щодо локалізації та ліквідації АЧС.

Раніше вважалося, що коронавірус SARS-CoV-2 не є небезпечним для свиней, утім нове дослідження канадських учених з Манітобського університету, яке було опубліковане в журналі Emerging Infectious Diseases, доводить протилежне.

Учені ввели 19 свиням через ніс розчин з вірусом SARS-CoV-2 у концентраціях у 10 разів вищих за ті, що застосовували в попередніх дослідженнях. Протягом наступних двох тижнів дослідники кожного дня брали у свиней проби крові, а також з 3-го по 29-й день після зараження усипляли свиней і вивчали їх тканини.

З першого дня ​​у всіх тварин з’являлися виділення з очей, у деяких – виділення з носа. Температура тварин залишається нормальною, респіраторних симптомів не спостерігається, за виключення легкого кашлю в однієї зі свиней. У третини свиней вчені виявили реакцію імунної системи на вірус. У одній (тої у якої з’явився кашель) після збільшення лімфовузлів учені виявили живі частки вірусу.

Ще у двох тварин РНК вірус виявився в змивах із носа. На 10-й день заражених свиней підселили до двох здорових, щоб виявити, можлива передача вірусу. Здорові свині не заразились, однак мала кількість досліджуваних тварин не дозволяє з впевненістю говорити про те, що зараження від свині до свині неможливе.

Meat-Inform

«Щось нове, щось старе, щось позичене» — десь так наразі можна описати нагальну проблематику м’ясопереробної галузі. Основні бар’єри роботи боєнь та м’ясокомбінатів виявляли аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями представників вітчизняних боєнь та м’ясокомбінатів наразі оператори стикаються із трьома ключовими проблемами:

—  брак обігових коштів через погіршення ситуації з поверненням дебіторської заборгованості (переважно при роботі з національними торгівельними мережами) та відсутність доступу до звичних кредитних інструментів;

—  складнощі з заготівлею сировини. Так, на тлі обмеженої внутрішньої пропозиції свинини конкуренція при закупівлі забійних тварин істотно посилилася, а високі логістичні витрати вимагають зменшення її радіусу;

—  перегляд курсу валют спричинив здороження імпортних «витратників» (пакування, спеції тощо) не тільки для операторів глибокої м’ясопереробки, а й для забійних підприємств, які потребують модернізацію/переобладнання чи заміну елементів окремих виробничих ліній.

Крім цього, ключовим фактором невизначеності для представників м’ясопереробної галузі є реакція кінцевого споживача на зміну роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, які поступово інтегруватимуть підвищення витрат на усіх ланках ланцюга доданої вартості. Переробники побоюються переорієнтації на дешевшу продукцію та подальшого зниження споживчої активності як в сегменті охолодженого м’яса, так і в сегменті ковбас та інших м’ясних виробів через послаблення платоспроможності населення. Наразі оцінки поточного перебігу реалізації та, відповідно, фактичної завантаженості забійних потужностей істотно варіюють залежно від регіону, розміру підприємства та його ринків збуту. Так, якщо потужні гравці ринку та менші оператори в центрах скупчення населення працюють відносно стабільно, то низка невеликих операторів менш густонаселених територій Центру та Півдня відзначають послаблення продажів та переходять в режим роботи «під замовлення».

Асоціація «Свинарі України»