Українські птахівники згортають виробництво: «доб'ють» їх податкові ініціативи влади

09-лют-2022

Минулий рік став роком випробувань для низки українських виробників - аномальне зростання цін на енергоносії і корми стали причиною скорочення промислового виробництва м'яса птиці на 2% і яєць на 22%. Але остаточно добити вітчизняних промисловців, що ще утримуються на плаву, можуть податкові ініціативи влади, що набрали чинності з 1 січня 2022 року, повідомляє УНН.

Одразу кілька асоціацій звернулися до керівництва Офісу Президента, прем'єр-міністра та представників Верховної Ради з проханням терміново внести зміни до законодавства, а саме до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Автори листа вказують, що парламент в одному тексті закону узвалив суперечливі і взаємовиключні норми, які набули чинності з початку року і які будуть мати вкрай негативні наслідки.

Так, зокрема, у законі зазначено, що птахівники відтепер не можуть використовувати четверту групу оподаткування, і водночас сказано, що для них підвищується ставка податку на цій же четвертій групі.

«Враховуючи, що державна підтримка птахівництва обмежена, а податкове навантаження може зрости і для без того збиткової галузі, Україна ризикує взагалі втратити птахівництво як галузь. Це однозначно позначиться на продовольчій безпеці держави, адже основу споживчого кошика становлять соціально значущі продукти — м'ясо птиці та харчові яйця. Перші дзвіночки ми отримали вже за підсумками минулого року - імпорт м'яса птиці збільшився на 13% і вперше за роки незалежності Україна імпортувала харчові яйця.

У результаті збитковості виробництва, за два останні роки зупинили свою діяльність більше ніж 30 промислових птахопідприємств. Збільшення податкового навантаження на галузь призведе до подальшої консервації виробничих потужностей і скорочення робочих місць у сільській місцевості, що є вкрай чутливим на сьогодні.

З виключенням підприємств галузі птахівництва з платників єдиного податку четвертої групи відбудеться зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Саме єдиний податок IV групи бюджетоутворюючий для багатьох територіальних громад і, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів сільгоспвиробника, а від кількості землі в обробітку. Не секрет, що бізнес сьогодні, окрім сплати податків, ще й додатково підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру в селі, а зі збільшенням оподаткування така підтримка буде зменшена.

Іншим негативним аспектом введення змін в оподаткуванні галузі є істотне ускладнення адміністрування податків, оскільки 90% птахопідприємств має змішане виробництво — рослинництво і птахівництво, а іноді в структурі скотарство і свинарство. Тобто для збереження спрощеної системи оподаткування таким сільгоспвиробникам доведеться або виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва, або взагалі вирізати поголів'я птиці і зупиняти і без того постійно дотаційне виробництво. Перш за все це зашкодить малим і середнім підприємствам, оскільки вони не настільки ефективні в адмініструванні податків, як великі», — заявили асоціації.

Підсумовуючи, асоціації "Союз птахівників", "Український аграрний бізнес" і "Українська аграрна конфедерація" закликали владу переглянути в терміновому порядку свої податкові нововведення і відновити права птахівників на четверту групу оподаткування для уникнення негативних наслідків.

Джерело: УНН

Більше новин
Виробництво м'яса в Україні за 9 місяців 2017 зросло на 0,1%
25-жовт-2017

Виробництво м'яса в Україні (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, міста Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) за січень-вересень 2017 р в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р збільшилося на 0,1% і склало 2 млн 275, 2 тис. тонн. Про це повідомляє РБК Україна

При цьому виробництво молока в січні-вересні 2017 р склало 8 млн 108,5 тис. т, що на 0,9% менше, ніж за аналогічний період 2016 г. У той самий час виробництво яєць за звітний період збільшилася на 1,6 % в річному численні і склала 12 млрд 117 млн ​​шт.

Нагадаємо, за 12 місяців 2016 року виробництво м'яса в Україні зросло на 0,7%. Поголів'я великої рогатої худоби станом на 1 січня 2017 становить 3 млн 674,9 тис. голів, що на 2% менше, ніж за аналогічний місяць 2016

www.poultryukraine.com

Детальніше
У 2020 році була помічена повільна експансія м'яса птиці на світовому ринку
07-черв-2021

2020 рік характеризувався найповільнішим зростанням виробництва м'яса птиці за останні 60 років.

Про це йдеться в огляді ринку м'яса за 2020 рік, запущеному недавно ФАО.

За рік було вироблено 133,3 мільйони тонн курячого м'яса, що в порівнянні з 2019 роком збільшилася на 1,3% - це найнижчий річний темп зростання, зареєстрований з 1960 року.

Проте, отриманий результат є важливим досягненням перед обличчям складних умов виробництва і торгівлі, пов'язаних з виникненням пандемії і реєстрацією випадків пташиного грипу в Європі і Азії. Відносна доступність курячого м'яса і більш короткий виробничий цикл були двома критичними факторами, які дозволили курячому м'ясу мати кращий попит, ніж яловичина і свинина, причому обидва показники знаходяться в занепаді.

Найбільше зростання виробництва курячого м'яса сталося в Китаї, США і Бразилії. Багато в чому завдяки підвищеному внутрішньому попиту і державній підтримці.

ptichki.net

Детальніше
Названо країни, до яких Україна експортує халяльне м'ясо
26-січ-2022

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

Детальніше
Мінагрополітики унормувало державний нагляд за виробництвом ветеринарних препаратів
27-квіт-2022

Міністерством аграрної політики та продовольства України 08 квітня 2022 року затверджено наказ № 212 «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

До цього часу територіальні органи Держпродспоживслужби не мали можливості здійснювати планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наказом Мінагрополітики затверджено:

1) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;

2) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

На сьогодні для понад 7000 суб’єктів господарювання встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до державного нагляду, що у свою чергу дозволить дотримуватись ними вимог законодавства у сфері господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики, а також сприятиме зменшенню корупційних ризиків, пов’язаних із здійсненням органами Держпродспоживслужби державного нагляду.

Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок