Мінагрополітики унормувало державний нагляд за виробництвом ветеринарних препаратів

Так, по два осередки зареєстрували у Бразилії та Іспанії, по одному — у Великій Британії, Німеччині та Канаді.

Губкоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби, відома також як коров'ячий сказ, є пріонною хворобою, що викликає незворотні зміни в мозку тварини.

Коров'ячий сказ вперше з'явився у Великій Британії у 1980-х роках, воно поширилося у багатьох країнах світу. Причиною стало те, що фермери годували худобу м'ясо-кістковим борошном мертвих та інфікованих тварин.

У людей пріони, що потрапили в організм з м'ясом зараженої тварини, можуть викликати хворобу Крейтцфельдта — Якоба — аналогічне коров'ячому сказу смертельне ураження мозку.

dairynews.ru

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

В Україні за 11 місяців 2018 року спостерігається збільшення продуктивності корів, а також виробництво молока екстра та вищого ґатунків.

Так, за січень-листопад 2018 року середній надій на корову у сільськогосподарських підприємствах склав 5595 кг молока на корову, що на 0,7% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, коли середній надій складав 5555 кг молока на корову. Таке збільшення відбулося за рахунок покращення технологій виробництва молока та якісних показників стада молочних корів у сільськогосподарських підприємствах.

Крім того, збільшилось надходження на переробні підприємства якісної молочної сировини від сільськогосподарських підприємств на 1%, що зумовлює підвищення економічної ефективності виробництва молока. Так, за 9 місяців поточного року виробництво молока екстра ґатунку збільшилось на 33,8%, а вищого ґатунку – на 7,8%.

Загалом, за січень-листопад 2018 року господарствами всіх форм власності вироблено 9457,2 тис. тонн молока, що на 1,9 % менше, ніж за аналогічний період минулого року (9637,6 тис. тонн молока у 2017 році).

Прес-служба Мінагрополітики

Завершився дослідний етап проєкту ФАО «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Наразі аналітики обробляють та систематизують отримані дані для визначення реальної ситуації застосування протимікробних препаратів у тваринництві в Україні.  

За результатами отриманої інформації сформовано «Атлас антибіотиків» — каталог з близько 200 назв препаратів, які найчастіше застосовують українські тваринники. Крім того, відбувається обробка та аналіз даних дослідження щодо вмісту залишків протимікробних препаратів у продукції.

Проєкт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» реалізують в Україні з вересня 2020 року. Загалом зібрано 425 зразків продуктів тваринного походження з господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво — виробники курятини та яєць, бджільництво, скотарство) та представників присадибного сектору. Окрім того, закуплено обладнання для дослідження зразків на вміст залишків протимікробних препаратів, систематизації та аналізу отриманих даних.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів — представників тваринницьких господарств, присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України.

Реалізація проєкту дозволить оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику в Україні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».