Україна та Латвія погодили ветеринарні сертифікати

«На жаль, мусимо визнати ситуацію, яка склалася у молочній галузі вже доконаним фактом. Причому виглядає це вже не як тенденція, а стійкий тренд падіння», — йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Про кризу в галузі і необхідність впровадження мір підтримки Асоціація виробників молока повідомляє ще з минулого року, аж так, що навіть деяким учасникам ринку видається це як перебільшення чи паніка, проте, як бачимо, це реалії.

«В умовах скорочення поголів'я та виробництва молока страждають всі — починаючи від виробників та переробників і закінчуючи суміжними галузями та державою. Наразі Україна, яка донедавна входила в двадцятку світових експортерів молочної продукції, блискавичними темпами перетворюється на нетто-імпортера молочної продукції. Через незрівнянно вищі дотації європейського аграрного сектору та програми стимулювання європейського експорту дешева імпортна продукція заполоняє наш споживчий ринок. Відсутність дієвих та довготривалих механізмів протекціонізму вітчизняних виробників робить українську молочну галузь незахищеною та неконкурентоспроможною перед європейською», — йдеться у повідомленні.

У зв’язку з цим Асоціація виробників молока вкотре наголошує про кризу в галузі та необхідність термінового запровадження комплексних мір захисту національних виробників, які запропоновані самими учасниками Асоціації.

Аналітичний відділ АВМ

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Протягом останніх трьох років в листопаді індекс умовної прибутковості молока зростав в середньому на 7,7%. Але в 2019 році до листопада він набрав вже такого позитиву, що важко було очікувати зростання. До речі, воно могло б і відбутися, бо ціни на молоко в середньому зросли на 1,2% за місяць, але зростання вартості кормового міксу було значнішим, що і відбилося на погіршенні загального показника УМІ», — пояснює він.

Андрій Ярмак наводить кілька цікавих цифр:

УМІ в листопаді 2019 року все ще майже в півтора рази перевищував минулорічний.

УМІ в листопаді 2019 був на 24,4% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

За перші одинадцять місяців поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 26,5%.

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 18,4% і був найкращим за всю історію спостережень.

Отже, черговий рекорд прибутковості оновлено, правда на фоні неприємних новин про скорочення внутрішнього виробництва молока.

«У грудні, враховуючи глобальні тенденції та місцеві проблеми, закупівельні ціни на сире молоко, ймовірно, знову зростуть. Відповідно, якщо корми не подешевшають, що досить імовірно, варто очікувати і зростання прибутковості виробництва молока, щоб завершити рік на позитиві. Він вже точно буде рекордним за рівнем УМІ», — прогнозує Андрій Ярмак.

Довідка:

Український молочний індекс (УМІ) — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

MilkUa.info

Вісконсінська корова Селз-Пралль (Selz-Pralle Aftershock) — світова рекордистка — за 365 днів лактації виробила 35 500 кг молока.

Селз-Пралль побила світовий рекорд з виробництва молока у 2017 році й донині займає перше місце. При триразовому доїнні вона давала молоко з жирністю 4% та вмістом білку 3,1%. Загалом за п’яту лактацію Селз-Пралль виробила 1404 кг жиру та 1086 кг білку. В середньому вона виробляла 6,8 кг білка і жиру щодня, за першу лактацію вона виробила 19 976 кг молока, а за другу — 26 786 кг.

Якщо порахувати середньодобове виробництво молока за 1862 дня доїння, то воно складатиме 69,9 кг.

milkua.info за матеріалами dairyherd.com

Із 1 вересня аграрії зможуть податися в Державному аграрному реєстрі на дві програми з держпідтримки: виплату на гектар землі та на дотацію за утримання корів.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, коментуючи економічні новини. Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

«Розпочинаємо через ДАР дві програми підтримки. Перша — це виплата на гектар у розмірі 3100 грн на 1 га. Максимальний розмір — до 120 га. Немає обмежень, скільки гектар є у власності громадян, це може бути і один, і два гектари. Друга програма — підтримка тих, хто тримає від 3-х до 100 корів. Виплата буде в розмірі 5300 грн на корову», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, підтримку зможуть отримати в тому числі й особисті селянські господарства. Єдина і ключова умова — земельні ділянки мають бути зареєстровані, це ж стосується і корів.

Він анонсував старт прийому заявок на держпідтримку вже з 1 вересня.

«Але в ДАРі можна вже зареєструватися, а з 1 вересня за 5 хвилин відправити заявку на ту чи іншу допомогу. Зареєструватися може будь-хто, для цього потрібно мати електронний підпис. Це необов’язково має бути юридична особа, може бути фізична особа-селянин. Жодних обмежень немає», — пояснив Тарас Висоцький.

kurkul.com