Молочна галузь України: стійкий тренд падіння — АВМ

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Торгово-економічне співробітництво України та Китаю має величезний невикористаний потенціал. Взаємна зацікавленість у ринках обох країн та активізація діалогу на різних рівнях дозволить покращити цю ситуацію уже найближчим часом, переконані учасники засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів (зокрема «Шовковий шлях»), яке відбулося 28 квітня 2017 року в Києві.

Так, за словами заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України Наталії Микольської, у торгово-економічній сфері Китай є пріоритетною країною-партнером України. «Хоча за підсумками 2016 року Китай входив у топ-5 країн торговельних партнерів України, однак КНР на основі торгової гравітаційної моделі був визначений для нас як недоторгована країна. Тому наша ціль – налагодження інтенсивнішої та ефективнішої торгівлі між Україною та КНР, тим паче, що в Експортній стратегії України Китай визначений одним з пріоритетних ринків на наступні п’ять років, і Уряд України фокусуватиме на цій країні свою увагу», - наголосила Наталія Микольська.

Голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа у свою чергу зазначив, що ефективна співпраця між Україною та Китаєм була налагоджена давно, однак процедури прийняття рішень були доволі тривалими. «Зараз ми відчуваємо готовність працювати динамічніше і продуктивніше та бачимо суттєву інтенсифікацію діалогу», - наголосив Володимир Лапа.

За його словами, прикладом активізації співробітництва може слугувати організація останньої місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини: «Таку місію ми разом з китайською стороною та Посольством КНР в Україні організували впродовж місяця, що можна назвати безпрецедентним кроком». Він додав, що зараз ведеться робота з узагальнення результатів роботи місії, формування остаточного звіту та узгодження позицій протоколу ветеринарних вимог на експорт української яловичини до Китаю.

Володимир Лапа зазначив, що в рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, станом на сьогодні 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію. «Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», - підкреслив він.

Паралельно ведеться робота і щодо відкриття китайського ринку для українського м’яса птиці, яєць та яєчної продукції. Відповідні опитувальники, які описують українську систему контролю за безпечністю та якістю продукції, направлені китайській стороні.

«Загалом у рамках співпраці з Китаєм йдеться і про потенціал експорту українського меду. Також українські господарюючі суб’єкти висловлювали зацікавленість в експорті до Китаю кормів для домашніх тварин. Під час останніх зустрічей з представниками компетентного органу КНР піднімалося питання розширення товарної лінійки при експорті риби і рибопродуктів до КНР. З усіх цих питань Держпродспоживслужба на різних рівнях веде активну роботу», - наголосив Голова Служби.

Він також додав, що уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. Низка товарних позицій зараз перебуває в роботі – це, наприклад, сорго, черешня, яблука, лохина.

Також відпрацьовані проекти протоколів фітосанітарних вимог для експорту шроту соняшникового та бурякового жому до Китаю: «Ми розраховуємо на те, що процедури внутрішнього державного погодження і в КНР, і в Україні вже не займуть тривалого часу», - додав Володимир Лапа.

Радник з торгово-економічних питань Посольства КНР в Україні Лю Цзюнь погодився з думкою українських колег щодо недостатнього використання обома країнами потенціалу в торгово-економічній співпраці. «Ми вважаємо Україну державою, яка володіє великими ресурсами, потужним споживчим ринком та хорошими науково-технічними та промисловими базами. Для нас український ринок дуже привабливий. Сьогоднішній обсяг торгівлі між країнами є недостатнім, і ми відкриті до поглиблення співробітництва», - підкреслив Лю Цзюнь.

consumer.gov.ua

В перші два дні повномасштабної війни росії проти України стало зрозуміло, що логістичні ланцюги поставок аграріям палива, добрив та насіння зруйновані. На четвертий тиждень, можна сказати, що ситуація залишається складною, але її стан стабілізується.

Перемогу не очікують, а наздоганяють.

Останні 8 років, у відносно мирній Україні, діяли звичайні ринкові умови роботи. І всі проблеми із логістикою проявлялись лише в часи збору врожаю і то лише на залізниці. Всі господарства переймались виключно здешевленням перевезень. Сьогодні, в умовах великої війни з росією, знайти хоча б один повний паливовіз вже стає проблемою. А для посівної потрібні ще добрива, ЗЗР та насіння. До купи перелічених проблем, додається ще одна — відсутність в аграріїв коштів.

Переважна більшість необхідного для посівної йшло в Україну із росії, білорусі та наших портів. Сьогодні ці напрямки закриті. Всі імпортні поставки переорієнтуються на наземну логістику через західні сусідні країни: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Але пропускна здатність в цьому напрямку не є значною. До того ж, окрім імпорту, із країни потрібно вивозити зерно на продаж. І, знов таки, тільки цим маршрутом. До цього часу 90% вантажів з України йшли через морські порти. Не слід забувати, що на сьогодні в пріоритеті для проходу через кордон та залізничними шляхами надається військовому, гуманітарному вантажу та пасажирським перевезенням. Ситуація погіршується військовими діями, новими окупованими територіями та відсутністю персоналу, який забезпечував логістику – багато хто пішли в армію чи в територіальну оборону. Більш того, на окупованих територіях чи поруч з ними залишаються багато виробників насіння та добрив. Але всі негаразди, які український агросектор пройшов за останні десятилітті, начебто готували нас до великої війни.

agravery.com

Російські експортери зацікавлені в поставках в Канаду свинарської продукції повідомляє власкор ІА «Казах-Зерно» з посиланням на прес-службу Россільгоспнагляду, пише «Meatinfo». 

Представники цього відомства провели робочу зустріч з представниками д-ром Харпрітом Кочхар — віце-президентом Канадського агентства продовольчої інспекції (CFIA), головним ветеринарним інспектором Канади.

Сторони обговорили можливість проведення оцінки ризику при поставках російської свинини, а також застосування принципів регіоналізації та компартменталізації. Для початку цієї процедури Россільгоспнагляд найближчим часом надасть канадським колегам інформацію по регіоналізації в галузі свинарства та контролю поширення АЧС в Росії.

Представники Россільгоспнагляду відзначили, що в подальшому готові організувати візит канадських інспекторів для ознайомлення з роботою російських підприємств, зацікавлених у поставках продукції свинарства в Канаду.

Відповідно до запиту канадської сторони було обговорено питання внесення змін до двостороннього ветеринарного сертифікату на ввезення з Канади в РФ овець і кіз в частині зміни термінів карантинування і проведення ветеринарних обробок.

Російська сторона повідомила, що вважає за доцільне прийняти цю пропозицію.

PigUA.info