Індекс УМІ у листопаді знизився на 0,3% — Ярмак

Відбулося засідання круглого столу «Епізоотичне благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення» за участю представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народних депутатів України - членів Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експертів міжнародних організацій та науковців. Від Держпродспоживслужби на заході працювали: Голова Володимир Лапа, Перший заступник Андрій Жук, начальники ряду головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та представники профільного департаменту.

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час виступу зазначив, що з листопада 2016 року в Україні було зареєстровано 9 випадків грипу птиці: 5 випадків серед домашньої птиці, 3 - серед дикої та один у зоопарку. Зараз карантин з грипу птиці знято у 8 із 9 пунктах. При цьому в країнах ЄС лише в поточному році таких випадків зафіксовано понад 150.

Гірше ситуація складається із захворюванням на африканську чуму свиней (АЧС): з початку 2017 року зареєстровано 64 випадки АЧС, торік – 91 випадок. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 212 випадків захворювання на АЧС у 23 областях України.

«Як бачимо – динаміка загрозлива. Інструментів, які доступні Службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», - зазначив Голова Держпродспоживслужби та додав, що питання комплексне і потребує системного підходу, в першу чергу на законодавчому рівні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС спеціалісти Держпродспоживслужби напрацювали пакет проектів нормативно-правових актів, які в дозволять вирішити основні ці проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Він нагадав, що йдеться про зміни до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, прийняття Інструкції з утримання свиней, урядової постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і фермах. «У даному контексті, крім підвищення посилення рівня біобезпеки на виробництві, ми проводимо широку роз’яснювальну роботу серед населення та товарних ферм», - зазначив Володимир Лапа.

«Під час спілкування наші міжнародні партнери зазначають, що у країнах, де фіксується АЧС, йдеться про необхідність прийняття непопулярних рішень. Але чи готова зараз Україна до таких революційних підходів? Сподіваюся, що нам вдасться переламати динаміку еволюційним шляхом», - додав Голова Держпродспоживслужби.  

У свою чергу начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від управлінських та організаторських здібностей керівника, професіоналізму спеціалістів, а також від належного рівня фінансування.

Володимир Лапа додав, що цього року на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі - з 56 до 113 мільйонів гривень. За розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн. грн. для повноцінного фінансування, або хоча б  190 млн. грн. для вирішення критичних потреб: «Для прикладу. У нас недавно була зустрічі з представником компетентного органу Румунії, який повідомив, що у них протиепізоотичні заходи фінансуються на рівні 200 млн. євро».

Загалом під час круглого столу відбулася доволі гостра, але фахова дискусія. За результатами засідання напрацьовані рішення, які будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней уже 18 квітня поточного року. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та посол Держави Катар обговорили перспективи розвитку двосторонньої співпраці.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. «Минулого року досягнуто найвищого обсягу двосторонньої торгівлі в історії дипломатичних відносин України та Катару. Незважаючи на карантинні заходи та обмеження, Україна залишається надійним торговим партнером. Ми розуміємо важливість забезпечення продовольчої безпеки у світі, тож зацікавлені в активізації співпраці в цьому напрямі. Зокрема, Україна докладає всіх зусиль, щоб гарантувати безперебійне постачання продовольства на зовнішні ринки», — розповів Ігор Петрашко. За його словами, аграрний сектор України має значний потенціал у виробництві продуктів харчування та інших продуктів, що є перспективним напрямом для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій. Розвиток інвестиційного співробітництва, який враховував би інтереси та вигоди обох країн, може надати додатковий поштовх торговельно-економічному співробітництву в аграрному секторі між Україною і Катаром. Таким чином, Україна розглядає Катар як перспективний ринок для збільшення поставок сільськогосподарської продукції. «Перспективним є розширення асортименту української продукції з урахуванням специфіки Держави Катар та дотриманням місцевих стандартів на продукцію. Зокрема, йдеться про нарощування експорту зернових культур, продукції птахівництва, олії», — підкреслили у міністерстві. Слід додати, що у 2020 році товарообіг між Україною та Державою Катар склав $139,16 млн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Експорт українських товарів склав $131,61 млн, що на 75,7% більше ніж у 2019 році.

Джерело: Agravery.com

Україна працює над приєднанням до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенції про єдиний режим транзиту, а також до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA).

Про це заявила на щорічній конференції української національної платформи форуму громадянського суспільства СхП віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Не менш важливим напрямком для нас є спрощення торгівлі. Це напрям, який є принциповим для частини країн Східного партнерства та тих країн, що мають Угоду про асоціацію з ЄС. Ми, Україна, для себе пріоритизуємо саме цей напрям у такий спосіб, що ми вже сьогодні працюємо над визнанням уповноважених економічних операторів з обох боків і щодо приєднання України до Конвенції щодо процедури спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей торгівлі товарами, а очевидно також ведемо мову про приєднання до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (ACAA)», — сказала вона.

На думку Климпуш-Цинцадзе, вже щонайменше 1,5 року Україна мала за кількоми напрямками приєднатись до цієї Угоди, але м'яч — на полі партнерів.

АCAA — майбутня угода, яку планується оформлювати протоколом до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Важливо зазначити, що Східне партнерство може бути ланцюгом, ланкою поєднання між Європейським Союзом та Азією. Нещодавно прийнята стратегія ЄС щодо з'єднання Європи та Азії дає додаткові можливості щодо того, як ми можемо знайти додаткове місце для СхП у реалізації цієї стратегії. Напевно, у рамках платформи Східного партнерства можна було б створювати спільну або робочу групу, або експертну робочу групу, яка б опрацювала конкретні завдання і можливості і аспекти участі СхП в цій європейській стратегії, — додала віце-прем'єр.

УНН

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua