Україна та КНР поглиблюють співпрацю в торговельно-економічній сфері

Дані, зібрані за допомогою електронної медичної бази даних (ЕСМ) показують, що використання антибіотиків у свинарстві в 2018 році скоротилося на 16%, за даними AHDB.

Свинарі Великобританії повідомляють про подальше скорочення використання антибіотиків у виробництві свиней вже третій рік поспіль. Дані, зібрані за допомогою ЕСМ, показують, що використання антибіотиків в 2018 році впало ще на 16% в порівнянні з 2017 роком і досягнуло 110 мг/свиню, і до 2020 року цей показник повинен сягнути 99 мг/свиню.

Важливо відзначити, що використання критично важливих антибіотиків (CIAS) також демонструє зниження. Використання CIAS реєструється на рівні 0,06 мг/свиню з яких Колістін є лише 0,004 мг/свиню.

Старший ветеринарний менеджер AHDB Менді Невель зазначає: «Останні скорочення використання антибіотиків у свинарстві Великобританії відображають великі зусилля свинарів і їх ветеринарів щодо відповідального застосування антибіотиків. У міру наближення до мети, поставленої в свинарстві Великобританії, важливо, щоб виробники працювали зі своїми ветеринарами для забезпечення подальшого скорочення застосування антибіотиків, не ставлячи під загрозу благополуччя тварин. Антибіотики є життєво важливим інструментом, який дозволяє ветеринарам контролювати захворювання у свиней і здійснювати лікування захворювань на ранній стадії, в разі необхідності, і це має важливе значення для забезпечення добробуту тварин».

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Компетентні органи у сфері ветеринарії України та Республіки Білорусь продовжать розвивати двостороннє співробітництво з метою сприяння збільшення присутності на ринках обох країн сільськогосподарської та харчової продукції, а також зняття бар’єрів у взаємній торгівлі. Така домовленість була досягнута під час 25-го засідання Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торгово-економічного співробітництва та закріплена у спільному Протоколі, який  18 липня 2017 року підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко і заступник Прем'єр-міністра Республіки Білорусь Володимир Семашко.

Від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів участь у роботі Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії взяли Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль.

За результатами засідання було вирішено, що Держпродспоживслужба та Департамент ветеринарії та продовольства Міністерства сільського господарства Білорусі продовжать роботу щодо поставок тварин, птиці, продукції, сировини, репродуктивного матеріалу від них, кормів для тварин і птиці.

Загалом сторони позитивно оцінили рівень розвитку співробітництва в аграрній сфері між Україною та Республікою Білорусь і домовилися й надалі нарощувати експортного-імпортний потенціал в торгівлі продукцією АПК.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Поголів’я птиці в Україні постійно зростало протягом останніх років. Утім, через світову кризу та низку негативних факторів, що вплинули на галузь, у 2020 році почався низхідний рух поголів’я птиці, як на промислових птахофабриках, так і у особистих селянських господарствах.

Станом на 1 червня 2020 року в усіх типах українських господарств утримувалось 231,118 млн голів птиці, повідомляє Державна служба статистики. Це на 1,5% менше, ніж нараховувалось у червні минулого року. Варто зазначити, що ситуація не була однорідною у всіх регіонах країни. Так, у дев’яти областях (Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернігівській) поголів’я свійської птиці зросло.

Якщо говорити про окремі типи господарств, то на промислових підприємствах на початку червня нараховувалось 119,729 млн птахів, що на 2,6% менше, ніж у такий же період 2019 року. У господарствах населення скорочення поголів’я було незначним. на 1 червня там утримували 111,389 млн птахів. Це на 0,2% менше, ніж у червні 2019 року.

Meat-Inform

Криза української молочної галузі має головний фактор — це відсутність державної підтримки і бачення державними чиновниками важливості молочного сектору для розвитку економіки.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

«Ті цифри, які закладені для підтримки агарного сектору, це іронія над тим, що потрібно сьогодні агарному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів», — зауважує Вадим Чагаровський.

Він наголошує, що державна підтримка полягає не тільки у виділенні коштів на розвиток молочного сектору, а й у цілій низці заходів з боку держави.

«Необхідна підтримка в доступі до тендерів у державних закупівлях тільки переробникам. На сьогодні відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% — посередники. Очевидно, що потрібно внести зміни до положення по конкурсу і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.

Крім того серед допоміжних заходів — експортні субсидії, які на сьогодні отримують у європейському співтоваристві.

Очевидно, що імпортні продукти в Україні дешевші ніж вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам в собівартості продукцію і отримувати експортні субсидії у вигляді 17−20% додатково як прибуток», — наголосив Вадим Чагаровський.

MilkUa.info