Скільки птиці утримується в господарствах України?

Держстат  оприлюднив звіт про групування промислових молочно-товарних ферм за кількістю утримуваних корів станом на 01 січня 2021 року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

За висновками Держстату (ДССУ), у 2021 році кількість промислових господарств, що утримують до 50 голів корів скоротилася із 625 до 594.

Суттєво скоротилась чисельність середніх господарств (утримують від 100 до 499 корів) — із 801 до 742.

Натомість кількість великих господарств, де утримують понад 1000 корів, зросла з 65 до 69.

«Наголосимо, що саме у цій категорії господарств сконцентровано майже чверть усього промислового поголів'я корів», — підкреслює аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Всього на 1 січня 2021 року в Україні налічують 1791 промислове господарство, що спеціалізується на виробництві молока. Це на 5,4% менше, ніж на відповідну дату 2020 року.

Українські аграрії, попри складність доступу на європейський ринок та його специфіку, поступово нарощують поставки своєї продукції до торговельного простору ЄС. Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк.

За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис. тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн», — сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.

Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $1,6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.

Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $14,7 млрд. Імпорт склав $3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.

Прес-служба Мінагрополітики

Згідно з прогнозом Rabobank, в топ-7 молочних регіонах-експортерах, виробництво молока в другій половині 2020 року зросте на 1% в порівнянні з відповідним періодом 2019 року. У першій половині 2021 року зростання виробництва молока складе 0,9%.

Виробництво молока продовжує зростати, незважаючи на погодні умови, зниження цін на молоко і спроби знизити обсяги пропозиції сирого молока на ринку. На ринку ЄС, наприклад, в першому кварталі 2020 року зростання виробництва молока склало 1,4% до рівня минулого року, в березні 2020 + 1,2%, а у квітні 2020 почалося уповільнення зростання виробництва, в основному через зниження виробництва молока у Франції.

Споживання молока на внутрішньому ринку ЄС знизилося за оцінками на 3% у другому кварталі 2020 у зв’язку із закриттям сегмента громадського харчування (близько 20% всіх продажів молочної продукції в ЄС), в третьому кварталі 2020 року зниження споживання складе близько 1%.

У США, за оцінкою Rabobank, у другій половині 2020 року зростання виробництва молока складе 0,9% (уповільнення темпів зростання) і прогнозується відновлення до 1,5% зростання у другому кварталі 2021 року.

Споживання молока в США в другій половині 2020 року зуоротиться на 0,8%, а в цілому в 2020 році очікується зниження споживання на 2%.

Не варто чекати швидкого відновлення попиту на світовому ринку. Державна підтримка галузі та попит в цілому будуть знижуватися, запаси будуть рости і також тиснути на ринок.

Rabobank прогнозує зниження імпорту з боку Китаю на 15% в 2020 році (в порівнянні з 2019 роком), хоча у 2021 році цілком можливе відновлення попиту.

За оцінками Rabobank, виробництво молока в Китаї в першій половині 2020 виросте на 4,3%, а у другій половині 2020 року на 2%. Споживання нормалізується до другої половини 2020 року і продемонструє зростання 1,5%, хоча в цілому в 2020 році споживання молока в Китаї в порівнянні з 2019 роком знизиться на 2,7%.

Валютні курси в багатьох країнах будуть перешкоджати нарощуванню імпорту.

Rabobank зазначає, що пандемія, при всьому негативному впливі на галузь, актуалізувала тему користі молока і молочних продуктів. Наприклад, китайська влада рекомендували споживати 300 г молока на добу (більше, ніж в 3 рази вище поточного рівня споживання молока в Китаї). У соцмережах стало більше інформації про молоко як про корисний продукт, що підтримує здоров’я.

dairynews.ru

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info