Озвучені додаткові заходи з боку держави, які б сприяли розвитку молочної галузі України

12-лист-2020

Криза української молочної галузі має головний фактор — це відсутність державної підтримки і бачення державними чиновниками важливості молочного сектору для розвитку економіки.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

«Ті цифри, які закладені для підтримки агарного сектору, це іронія над тим, що потрібно сьогодні агарному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів», — зауважує Вадим Чагаровський.

Він наголошує, що державна підтримка полягає не тільки у виділенні коштів на розвиток молочного сектору, а й у цілій низці заходів з боку держави.

«Необхідна підтримка в доступі до тендерів у державних закупівлях тільки переробникам. На сьогодні відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% — посередники. Очевидно, що потрібно внести зміни до положення по конкурсу і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.

Крім того серед допоміжних заходів — експортні субсидії, які на сьогодні отримують у європейському співтоваристві.

Очевидно, що імпортні продукти в Україні дешевші ніж вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам в собівартості продукцію і отримувати експортні субсидії у вигляді 17−20% додатково як прибуток», — наголосив Вадим Чагаровський.

MilkUa.info

Більше новин
Канада запровадить поетапну автоматизацію експортних процесів та сертифікатів протягом трьох років
05-вер-2018

У Канаді запроваджуються електронні експортні сертифікати для рослинної, тваринної та харчової продукції. Про це йдеться у повідомленні Канадського агентства з інспекції харчових продуктів (CFIA).

Автоматизація експортних процесів та сертифікатів буде здійснюватися поетапно протягом 2018−2020 років. У той же час, до переходу на електронну сертифікацію залишається можливість підписання сертифікатів у паперовому вигляді або новим електронним підписом.

Окрім того, CFIA розроблено нову функцію — «перегляд сертифікатів CFIA», яка буде доступна через веб-сайт «My CFIA», що дозволить міжнародним торговельним партнерам переглядати та автентифікувати канадські сертифікати онлайн.

Зразки нового формату канадських електронних експортних сертифікатів можна переглянути за посиланнями:

Dairy Certificate CFIA/ACIA 5813 https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_400900_e.pdf

Meat — Certificate CFIA/ACIA 1454 https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_400901_e.pdf

Phytosanitary Export Certificate https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_400902_e.pdf

Re-export Certificate https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_400903_e.pdf

minagro

Детальніше
Події аграрного фронту (22.04.2022 - 28.04.2022)
29-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Верховна Рада 21 квітня підтримала законопроєкт щодо продовження воєнного стану в Україні до 25 травня 2022 року.

Незважаючи на військові дії та загрози, в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно.

Аграрії Сумщини не припиняють тримати оборону на аграрному фронті. За словами Сергія Жамардія, очільника агропідприємства «АГРОПАРТНЕРИ2009», господарство має в обробітку 1,9 тис. га і є ризик мінувань. На полях, які стояли під російськими загарбниками, залишилися сліди БМП. Цьогоріч планують посіяти 800 га кукурудзи та 400 га соняшника, трохи сої ще хочемо. Але на посівну треба добрива, і чимало, а з цим виникла неочікувана проблема.

З перших дній війни картопля увійшла у перелік самих затребуваних продуктів для гуманітарної допомоги. Враховуючи, що 80−90% картоплі з року в рік вирощується в домогосподарствах, тож важливо забезпечити їх якісним насіннєвим матеріалом. В умовах воєнного стану складно замовити і вчасно отримати насіннєвий матеріал. За сумісної ініціативи благодійного фонду SaveUA, Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, 20 тонн насіннєвої картоплі голандської селекції отримали домогосподарства Уманщини, ще 20 тонн будуть спрямовані на Чернігівщину та Сумщину. Згідно очікувань, врожайність зросте мінімум на 20%. Картоплю надала «Агріко Україна».

Експерти вважають, що у 2022 році Україна може зіткнутися з дефіцитом овочів. Через розв’язану росією війну Україна недоотримає 71% врожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 39% кабачків, 38% моркви, 38% часнику, 36% картоплі, 35% буряку та 32% капусти.

Незважаючи на логістичні складнощі, компанія «Сади Дніпра» UApple експортувала до Швеції 60 тонн високоякісних українських яблук.

Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну органічний ринок зазнав ті ж самі проблеми, що й весь вітчизняний агросектор. Окрім окупації нових територій, знищення підприємств від бомбардувань та грабежу росіянами, виробники органіки втратили головне — покупця. За темпами росту сертифікованих органічних земель Україна входила до топ-10 в країнах Європи, але це було до великої війни. Сьогодні третина органічних підприємств не працюють, решта — на межі існування.

ЄС має намір вжити безпрецедентних за своїм масштабом заходів з лібералізації торгівлі: надання Україні нульових тарифів, нульових квот на доступ до ринку ЄС. Ці заходи напряму допоможуть українським виробникам та експортерам. Також Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року.

В умовах заблокованих портів всі учасники ринку намагаються наростити експорт агропродукції. Концерн Deutsche Bahn та логістична компанія DB Cargo за підтримки уряду Німеччини планують перенаправити експорт зернових із України залізницею. «Аскет Шиппінг» переміщує виробничі потужності на Захід України та планує організовувати експортну логістику зернових з України через порти Дунаю та країн ЄС. Україна та Польща створять спільне логістичне підприємство, покликане кардинально збільшити об'єм залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу. Також Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти.

Агресія рф сьогодні спрямована не лише проти України, росія перетворюється на продовольчого терориста, який перевозить українські агропідприємства на свої території та тримає в заручниках десятки країн, що є залежними від експорту зерна з України. У Всеукраїнській Аграрній Раді вважають, що покращити ситуацію з експортом могли б гуманітарні конвої.

Крім того, рашисти не покидають ідеї вивезти зерно із тимчасово окупованих областей України. Жителі тимчасово окупованої території А Р Крим повідомляють, що останнім часом вони помітили збільшення кількості вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». ТОТ А Р Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має. Агресор, вочевидь, має намір вивезти українське зерно. Очевидці з А Р Крим повідомляють, що на півострові розпочався продаж овочів, вивезених з тимчасово окупованої території Херсонщини.

Однією із ключових проблем для аграріїв для проведення весняно-польових робіт залишається залучення фінансових ресурсів. За державними гарантіями на портфельній основі сільгоспвиробникам банками видано 1393 кредитів на 3,7 млрд грн. За минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» видано 776 пільгових кредитів на загальну суму 3,15 млрд грн.

agravery.com

Детальніше
Опитування НБУ: Агробізнес очікує зростання виробництва
18-жовт-2022

Український бізнес покращив оцінки щодо рівня ділової активності своїх підприємств у наступні 12 місяців, однак прогнозує зростання інфляції та девальвацію курсу гривні.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним банком України (НБУ) у третьому кварталі 2022 року.

«Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 79,5% порівняно з 72,6% у другому кварталі 2022 року. Оцінки за всіма складовими індексу залишаються негативними, водночас відбулося їх пом’якшення, найсуттєвіше — щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва. Послаблення негативних очікувань спостерігається в підприємств переважної більшості областей і видів діяльності», — зазначається у повідомленні.

Водночас респонденти підприємств усіх видів діяльності очікують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах: баланс відповідей становив «мінус» 25,5% (у попередньому кварталі — «мінус» 29%).

Водночас погіршилися очікування бізнесу щодо курсу гривні. Дві третини респондентів (67%) вважають, що обмінний курс сягне або перевищить 44 грн/$. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 41,93 грн/$ (у попередньому кварталі — 36,06 грн/$).

Також зросли інфляційні очікування бізнесу: у третьому кварталі очікувана річна інфляція становила 25,2% порівняно з 21,7% у попередньому кварталі. При цьому 69% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 30%.

Водночас підприємства також очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей становив «мінус» 37,9% порівняно з «мінус» 48,7% у другому кварталі.

«Бізнес оптимістичніше налаштований щодо обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку. Очікуване зниження загальних обсягів реалізації продукції зменшилося у 2,7 раза порівняно з попереднім опитуванням. Підприємства сільського господарства та переробної промисловості очікують зростання загальних обсягів виробництва», — додають у НБУ.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, песимістично налаштовані щодо збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 1,4% (у ІІ кварталі 2022 року — 0,7%).

agroportal.ua

Детальніше
Єврокомісія зробила прогноз розвитку молочного сектору в 2018 році
26-груд-2017

Єврокомісія опублікувала черговий звіт EU Agricultural Outlook, в якому дала оцінку роботі молочного сектору в цьому році і зробила прогноз на 2018.

В документі зазначається, що ціни на всі молочні продукти в цьому році відновилися, виняток становило тільки сухе молоко. Цінові показники зросли, так як в останньому кварталі 2016 року і першому кварталі 2017 року виробництво молока знизилося, при цьому попит, в першу чергу на жири, збільшувався.

2017 рік Єврокомісія планує завершити з виробничими показниками в 163 млн тонн молока. Це на 0,8% більше, ніж в 2016. Приріст виробництва експерти пов’язують з наявністю значного обсягу доступного корму.

У наступному році виробництво може продовжити висхідний тренд, це пов’язано з відновленням економічної ситуації в Німеччині та Франції. За даними звіту, в 2017 середньорічні доходи молочних фермерів в Євросоюзі склали 90 тис євро. У 2016 році експерти припускали, що виробникам молока вдасться заробити не більше 40 тис євро.

Наступного року експерти очікують, що вартість виробництва молока в ЄС зросте. Так, ціни на добрива збільшаться на 5%, на корми – на 2%, на паливо – на 3%. Чисельність поголів’я скоротиться, при цьому виробництво молока зросте на 4%. Середня відпускна ціна за літр молока складе 21,5 євроцентів.  Чистий прибуток аграрія з одного літру оцінюється в 11,8 євроцентів за літр. Незважаючи на впевнений приріст в обсягах виробництва, волатильність ринку збережеться.

У звіті наголошується, що сектору необхідно працювати над тим, щоб нестабільність на сировинному ринку не відбивалася на роздрібних цінах. Основною проблемою для європейського ринку залишається ситуація з жирами і сухим молоком. Невизначеність з інтервенціями негативно відбивається на ринку. Через зростання виробництва молока, збільшення попиту на сир, проблема з сухим молоком продовжить негативно впливати на ринок в 2018.

У 2017 році ціни на вершкове масло перебували на пікових значеннях. У Єврокомісії чекають, що показники підуть на спад в наступному році, і відзначають, що ціни вже почали знижуватися на торгах в останні місяці. У 2018 року експерти очікують, що ціна на масло становитиме 4400 євро за тонну або нижче. Незважаючи на це, в наступні два роки ціновий розрив між СЗМ і маслом може збільшитися.

В Єврокомісії відзначили, що низькі ціни і попит на сухе молоко привели до того, що експорт в цій товарній групі виріс на 40% в порівнянні з показниками минулого року. Зовнішні відвантаження привели до скорочення запасів СЗМ в приватних сховищах. Однак ціни на СЗМ знаходяться нижче інтервенційних значень. В цьому році Євросоюз закупив додаткові обсяги сухого молока на державні склади під час торгових сесій. З 2016 року обсяг запасів виріс з 351 тис тонн до 381 тис тонн. Подібна ситуація негативно впливає на ринок, гравці не знають, коли і за якою ціною будуть реалізовуватися накопичені обсяги.

milkua.info за матеріалами milknews.ru 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок