Україна: в травні виросло виробництво більшості молокопродуктів

Перша декада року для операторів ринку живця була очікувано спокійною: котирування першого тижня січня практично повторили ціни останнього тижня року, а цьоготижневі — послабилися на 1%. Такі підсумки моніторингу ситуації на вітчизняному ринку живця озвучили в Асоціації «Свинарі України».

Незважаючи на слабку волатильність середнього рівня закупівельних цін, їх діапазон протягом другого тижня був досить широким: закупівлю живця свиней забійних кондицій переважно здійснювали в межах 42,5-44,5 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі ціни. Тим не менш, у більшості випадків «робоча» ціна тижня тяжіла до 43-44 грн/кг.

Не зважаючи на неоднорідність цін, закупівельники одностайно описують післяноворічну активність на ринку свинини як досить мляву: споживачі «доїдають» святкові страви, а виробники ковбас та м’ясних виробів переважно працюють на запасах сировини. Крім цього, оператори відзначають, що святкові продажі були на 20-25% гіршими за планові та поступилися торішнім. Неабияку роль у цьому зіграла «переорієнтація» споживача на альтернативні види м’яса у ході підготовки святкових страв: переробники відзначили менший приріст замовлень на свинину у порівнянні з попитом на яловичину, курятину та індичатину. З іншого боку, представники м’ясопереробної галузі не втрачають оптимізму: той обсяг свинини, який не з’їли на зимові свята, охочіше споживатиметься пізніше, наприклад, у сезон пікніків.

Хоча сезонний спад цін ще не відчувається, згадане «затишшя» слугує його анонсом. Так, учасники Асоціації «М’ясної галузі» вважають, що насутпного тижня діапазон закупівельних цін звузиться та понизиться до 42-43 грн/кг. За такого розвитку подій, закупівельні ціни на свинину в Україні опустяться нижче бар’єрної цінової позначки, що робить імпорт свинини економічно привабливим: наступного тижня її рівень перебуватиме на позначці 43,5 грн/кг у перерахунку на живу вагу, що на 2% вище за цьоготижневий показник через послаблення курсу гривні.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal

Вчені Лідського університету (Велика Британія) встановили, що гриби можуть стати екологічною заміною добрив для зернових культур.

​Так, науковці провели досліди зі зниження обсягів внесення добрив. Вони вирішили зупинитися на спорах грибів, які ввели в корені пшениці та інших зернових культур. В результаті вдалося покращити засвоєння культурами таких поживних елементів, як азот і фосфор.

Під час подальшого дослідженні фахівці встановили, що ці речовини постачали самі гриби під час росту рівня вуглекислого газу.

Вони припустили, що це пов’язано з партнерством грибів і рослин, при якому останні отримують від перших велику кількість додаткових поживних речовин із ґрунту.

Відкриття, на думку авторів, може стати основою для нових систем землеробства, а саме — допоможе фермерам менше залежати від використання добрив.

Agravery