Ринок живця: післясвятковий «штиль»

Європейська комісія схвалила рішення, яким буде збільшено обсяги торгівлі між Європейським Союзом і країнами пан’європейського і середземноморського регіону, зокрема з Україною.

Про це в понеділок у Брюсселі на брифінгу повідомив прес-секретар Єврокомісії Даніель Феррі (Daniel Ferrie).

«Сьогодні Європейська комісія схвалила низку пропозицій з метою збільшити торгівлю ЄС і сусідніх країн у пан'європейському регіоні для того, щоб зробити свій внесок в економічне відновлення. Сьогоднішні пропозиції мають на меті модернізацію преференційних торговельних угод, загальна сума яких у 2019 році становила EUR677 млрд», — анонсував він.

Феррі уточнив, що ці пропозиції стосуються «правил походження, щоб зробити ці угоди гнучкішими і вигіднішими для бізнесу». «Це стосується таких країн, як Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Фарерські острови, Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина, Грузія, Республіка Молдова, Україна, Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія і Косово», — перерахував представник ЄК.

ua.interfax

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації щодо відсутності продовольчої безпеки та порушення ланцюжків постачання продовольства в Україні, якнайшвидше необхідно близько $115,4 млн.

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Потрібно терміново надати допомогу українським фермерам у посадці овочів та картоплі протягом цього весняного сезону, а також дати змогу та підтримати фермерів, щоб вони мали можливість вийти на свої поля та врятувати врожай озимої пшениці», — йдеться в повідомленні.

У плані швидкого реагування, відповідно до переглянутого міжвідомчого екстреного звернення, ФАО більш ніж подвоїла свій початковий запит у розмірі $50 мільйонів — для підтримки 376,6 тис. малих та середніх фермерських господарств або майже мільйона людей до грудня 2022 року.

«Оскільки внаслідок війни доступ до продовольства, виробництва та загальна доступність продовольства погіршуються в багатьох частинах України, зусилля зі зміцнення сільськогосподарського виробництва та функціонування ланцюжків постачання харчових продуктів будуть мати вирішальне значення для запобігання продовольчої кризи у 2022 і 2023 роках», — розповідає Рейн Паульсен, директор ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

За його словами, безпосереднє занепокоєння ФАО полягає в тому, щоб підтримати поточний сезон весняних посівів і запобігти зриву майбутнього збирання озимих культур, що зазвичай відбувається в червні-липні, що може серйозно загрожувати продовольчій безпеці країни. Сільське господарство залежить від сезонів. Не варто гаяти час, щоб підготуватися до майбутнього осіннього сезону.

«Сільське господарство займає центральне місце в економіці України та відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки та засобів до існування по всій країні, а також у регіоні. Масове знищення посівів та інфраструктури внаслідок війни ставить під загрозу виробництво харчових продуктів та посилює продовольчу незахищеність. За оцінками ФАО, у 2022 році третина врожаю та сільськогосподарських угідь не буде збиратися чи оброблятися. Примусове переміщення цивільного населення, що рятується від війни, та призов чоловіків до територіальної оборони призводять до нестачі робочої сили та збільшення навантаження на жінок. Ця ситуація погіршується через зменшення доступності та доступу до найважливіших сільськогосподарських ресурсів», — коментують у відомстві.

Попередні дані, зібрані ФАО за допомогою поточних оцінювань, показують, що фермери всіх рівнів мають потребу у коштах для закупівлі ресурсів і оплати послуг для виробництва продовольства та підтримки сільськогосподарської діяльності.

Наслідки війни вимагають масштабного розширення діяльності та технічної підтримки ФАО по всій країні. ФАО необхідно забезпечити збирання врожаю та надання інших ресурсів у найближчій та середньостроковій перспективі. Надання насіння овочів та інших сільськогосподарських культур, а також грошової допомоги у найближчій перспективі забезпечить дотримання сезонних термінів виробництва продуктів харчування.

«Підтримка тваринників буде здійснюватись через розподіл дрібної худоби, ветеринарного приладдя та кормів, що дозволить вразливим домогосподарствам виробляти молоко, м'ясо та яйця для задоволення зростаючого попиту на місцях. ФАО продовжить підтримувати середніх виробників та основних учасників ринку в ланцюжках постачання агропродовольчих товарів для підвищення функціональності ринку та розширення доступу до продовольства в ключових населених пунктах та міських центрах», — зауважили у ФАО.

Крім того, ФАО надаватиме грошову допомогу, що може задовольнити широкий спектр основних потреб переміщених осіб та інших вразливих домогосподарств, які постраждали внаслідок конфлікту. Одержувачі можуть використовувати кошти для підтримки виробництва та продажу харчових продуктів, а також на оплату працівникам, за транспортування, ветеринарні послуги та обладнання у районах, де ці товари доступні локально на ринках.

«На сьогодні фінансування ФАО становить $8,5 млн, що дозволяє охопити 70,9 тис. осіб із забезпеченням засобів до існування. Воно складається із коштів ФАО та внесків партнерів, включно з Японією, Бельгією, Європейським Союзом, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГВ) та Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (BHA). Ці внески надходять у критичний момент реагування на кризу. Кошти допоможуть дрібним фермерам підтримувати мінімальне виробництво продовольства через забезпечення насінням пшениці та основними сільськогосподарськими ресурсами. Наразі дефіцит фінансування становить $106,9 млн. У випадку отримання більших ресурсів, ФАО зможе охопити більше людей у час весняного сезону», — підсумували у відомстві.

agravery.com

За три місяці 2018 р вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт

Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.

У той же час по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.

У 2018 р планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина і інші.

Варто зазначити, що для України діють додаткові преференційні квоти на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.

Нагадаємо, що Україна вичерпує квоти на експорт борошна за 2 тижні. Про це повідомив директор «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля в ході Black Sea Grain-2018.

poultryukraine.com

ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» надало офіційне роз'яснення щодо процедури реєстрації падежу тварин внаслідок бойових дій.

Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока. 

«Чимало господарств зазнають руйнувань і втрачають тварин під час бойових дій, в тому числі через навмисний розстріл російськими військами аграрних підприємств і ферм. Такий падіж тварин викликаний не хворобою чи випадковістю, а злочинними діями російських загарбників, тому потребує коректного кодування  під час внесення даних до Єдиного державного реєстру тварин про причини вибуття. В  тому числі, щоб за такими кодами господарства мали можливість доводити причини втрат і претендувати на державну компенсацію чи підтримку для відновлення», — пояснюють експерти. 

У разі падежу (загибелі) з подальшою утилізацією тварини в господарстві юридичної особи, власник/утримувач худоби, відповідальна особа господарства зобов'язані:

• внести до паперової форми книги обліку тварин (за наявності) та паспорта тварини дату встановлення факту падежу, причину і дату утилізації; 
• надіслати до Адміністратора Реєстру тварин впродовж п'яти робочих днів засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини заповнений паспорт тварини для внесення до Реєстру тварин інформації про падіж (загибель), утилізацію тварини.

«При заповненні паспорта худоби великої рогатої худоби на загиблу тварину вказати як причину вибуття код 27 «загибель (падіж)», а в полі «Особливі відмітки» зазначити, що загибель худоби відбулася внаслідок бойових дій», —  підкреслюють у листі та рекомендують господарствам для швидкого злагодженого подання і реєстрації у Єдиному державному реєстрі тварин (ЄДРТ) даних щодо втрати худоби внаслідок бойових дій звертатися до структурних підрозділів ДП АІРТ за місцем розташування господарства.

agroportal.ua