Туреччина купуватиме українське м'ясо

09-лип-2018

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Більше новин
ЄС шукає альтернативу сої у кормах для тварин
29-груд-2021

ЄС профінансував проект із вивчення альтернативних джерел кормів із високим вмістом білка.

М'ясна та молочна промисловість ЄС значною мірою залежить від імпортних соєвих продуктів в якості корму для тварин. Унікальна інформаційна база даних допоможе фермерам, які вирощують органічні продукти, перейти на використання лише органічних кормів. Щорічно ЄС імпортує близько 14 млн т сої для годівлі птиці, великої рогатої худоби та свиней. Залежність від сої іноземного виробництва є проблемою, зокрема, для європейських фермерів, які займаються органічними продуктами, тому ЄС профінансував проєкт дослідження альтернативних джерел кормів з високим вмістом білка.

Проєкт, що отримав назву OK-Net EcoFeed (Мережа органічних знань про корми для моногастричних тварин), координувався Міжнародною федерацією рухів за органічне сільське господарство та зібрав разом 18 партнерів з 12 країн, включаючи виробників кормів, фермерів, дослідні інститути, університети та консультативні служби, агенції.

Платформа пропонує доступ до широкого спектру практичних інструментів та ресурсів, включаючи аудіо, книги, звіти, буклети, посібники та відео. Його мета – сприяти обміну знаннями між фермерами, консультантами фермерських господарств та вченими. Платформа була розширена і тепер містить матеріали про екологічно чисті корми.

Консорціум також розробив інструмент планування раціону, який дозволяє фермерам розраховувати власні потреби в кормах, виходячи з породи тварин, стадії їх зростання і кормів, які вони використовують. На сьогоднішній день це єдине безкоштовне програмне забезпечення, доступне виробникам органічного тваринництва та птахівництва. В даний час група шукає фінансування для подальшого розвитку та підтримки сайту.

feedlot

Детальніше
Мінекономіки в 2021 році очікує зростання виробництва свинини, стабільності щодо м'яса птиці та скорочення щодо яловичини, яєць та молока
05-лют-2021

Виробництво свинини в Україні 2021 року зросте на 3,1%, м'яса птиці - на 0,1%, тоді як виробництво яловичини знизиться на 6,0%, молока і молочних продуктів - на 4,2%, яєць - на 4,3%, вилов риби - на 2,3%, такі баланси попиту і пропозиції оприлюднило Мінекономіки в четвер.

Згідно з ними, виробництво м'яса птиці в Україні в 2021 року становитиме 1,43 млн тонн, експорт знизиться на 0,9% - до 430 тис. тонн, а імпорт - на 7,1%, до 104 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, річна пропозиція м'яса птиці на внутрішньому ринку перевищить попит в 1,3 раза - на 326 тис. тонн в абсолютному виразі.

Відомство вважає, що виробництво свинини в Україні в 2021 році зросте порівняно з 2020 роком на 3,1% - до 740 тис. тонн, а попит перевищить пропозицію на 10,9%, або 90 тис. тонн. Імпорт цього продукту за аналогічний період знизиться на 2,9% - до 100 тис. тонн, тоді як експорт зросте на 20% - до 10 тис. тонн.

Згідно з очікуваннями Мінекономіки, виробництво яловичини в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 6,0% - до 294 тис. тонн, а внутрішня пропозиція перевищить попит усього на 3,6%, або 11 тис. тонн. Як вважають у відомстві, за таких умов експорт впаде на 26,3% - до 28 тис. тонн, тоді як імпорт зросте на 5,8% - до 17 тис. тонн.

За даними Мінекономіки, виробництво молока та молочних продуктів в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,2% - до 9,10 млн тонн, з яких 2,79 млн тонн буде вироблено підприємствами, а решта - домогосподарствами населення. При цьому імпорт цього продукту за аналогічний період зросте на 0,08% - до 750 тис. тонн, а експорт знизиться на 10,4% - до 360 тис. тонн, що є наслідком перевищення внутрішнього попиту над внутрішньою пропозицією на рівні 420 тис. тонн.

Відомство очікує, що виробництво яєць в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,3% - до 896 тис. тонн (за перерахунку на середню вагу одного яйця - 57,75 г), а річна пропозиція перевищить попит на 153 тис. тонн. У результаті експорт цього продукту знизиться на 3,8% - до 150 тис. тонн, тоді як імпорт прогнозується на рівні 2020 року - 3 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, вилов і видобуток риби і рибних продуктів в Україні в 2021 році зросте в порівняно з 2020 роком на 2,3% - до 126 тис. тонн, але все одно попит перевищуватиме пропозицію на 420 тис. тонн, або в 4,3 раза. Як наслідок, імпорт цієї продукції становитиме 430 тис. тонн (зростання на 0,1%), тоді як експорт збільшиться на 12,5% - до 16 тис. тонн.

Відомство очікує, що річне споживання в 2021 році на одну людину в Україні м'яса птиці збережеться на рівні 26,5 кг, свинини зросте на 2% - до 19,7 кг, а яловичини знизиться на 2,8% - до 7 кг. У Мінекономіки також оцінюють зростання споживання молока та молочних продуктів на 0,04% - до 206 кг, риби і рибних продуктів - на 0,07%, до 12,8 кг і зниження яєць на 2,1% - до 280 штук.

Як повідомлялося, згідно з інформацією Держстату, виробництво молока в Україні в 2019 році скоротилося на 3,7% порівняно з 2018 роком - до 9,69 млн тонн. У 2019 році вироблено 3,48 млн тонн м'яса (у живій вазі), що на 4,8% більше, ніж у 2018 році. Виробництво яєць за аналогічний період збільшилося на 3,4% - до 16,68 млрд шт.

interfax.com.ua

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
06-лист-2018

У період з 27 жовтня по 2 листопада 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 107 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії за минулий період зареєстрували два вогнища нодулярного дерматиту в Самарській області.

Вогнища ящура в світі виявили в Гвінеї (8), Колумбії (4) і ПАР (1). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (22), Болгарії (1), Угорщині (9), Китайській Народній Республіці (3), Польщі (31), в Республіці Молдова (9), Румунії (12) і Україні (1).

Ветеринарні служби Болгарії (3) і Тайваню (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Критичною проблемою для аграріїв є відсутність палива, посівного матеріалу та добрив
15-бер-2022

Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива.

Про це повідомляє Всеукраїнська Аграрна Рада з посиланням на Reuters.

«Російське вторгнення в Україну загрожує мільйону крихітних весняних паростків озимої пшениці, що мають з’явитися найближчими тижнями. Якщо не підкормити ці паростки добривом якомога швидше, це поставить під загрозу український урожай пшениці, від якого залежать мільйони людей у країнах, які розвиваються. Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива», — йдеться в повідомленні.

За словами Олени Нероби, менеджерка з розвитку бізнесу зернової брокерської компанії Maxigrain, врожайність озимої пшениці в Україні може впасти на 15% порівняно з минулими роками, якщо не внести добрива вчасно.

Деякі українські аграрії вважають, що врожай пшениці може скоротитися більше, ніж вдвічі, що матиме негативні наслідки далеко за межами України. Такі країни, як Ліван, Єгипет, Ємен дуже залежать від української пшениці. Війна вже спричинила різкий підйом цін на пшеницю — за останній місяць вони зросли на 50%.

«Поставки України і росії займають майже третину світового експорту пшениці, який майже весь проходить через Чорне море. Я надзвичайно стурбований тим, що мільйони людей відчуватимуть нестачу продовольства через сільськогосподарську кризу в Україні. Справа не в тому, що ми наближаємося до глобальної продовольчої кризи. Важливо, наскільки масштабною буде ця криза», — розповідає Свейн Торе Холсетер, президент норвезької компанії Yara International — найбільшого у світі виробника азотних добрив.

Разом з тим, українські посадовці все ще сподіваються на відносно вдалий рік для країни. Здебільшого за рахунок аграріїв із західних регіонів України, які поки що не зазнають масових обстрілів з боку російських окупантів. Посадовці вживають заходів для захисту внутрішніх поставок, щоб забезпечити продуктами харчування населення України. Це ще один можливий удар по експорту. Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив, що країна забороняє експорт основних продуктів, у тому числі пшениці. Міністр визнав загрозу продовольчої кризи в Україні і запевним, що уряд робить усе можливе, аби допомогти аграріям.

«Експорт зерна є наріжним каменем економіки України. У найближчі тижні аграрії мають почати сіяти кукурудзу та соняшник. Однак, їм вкрай важко отримати потрібне насіння. Наразі критичною проблемою є паливо. Якщо аграрії не отримують дизельне паливо та не почнуть вчасно весняно-польові роботи, врожаї цього року приречені. Аграрії у розпачі. Існує великий ризик, що у нас не вистачить продовольства, щоб прогодувати наших людей», — розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

Крім того, Олена Нероба стверджує, що аграрії стикаються з нестачею палива, оскільки військові потреби мають пріоритет.

«На наших полях, приблизно за 200 км на північ від чорноморського порту Одеси, зараз мало роботи. Ми обробляємо 3 тис. га, де вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак. Навіть при наявності палива, щоб вивезти свою техніку на поля, у нас недостатньо добрив і гербіцидів для старту посівної. Зазвичай маю урожай 6−7 тон пшениці з гектару. Думаю, якщо цього року отримаємо 3 тонни з гектару, це буде дуже добре», — розповів Олександр Чумак, український аграрій.

Разом з тим, фермер сподівається, що українські аграрії знайдуть спосіб виростити достатньо, щоб прогодувати своїх співвітчизників. Однак, великого експорту не очікує. На півночі України аграрії змушені були збирати паливо з канави після того, як російські війська обстріляли потяг з цистернами. Інші аграрії в окупованих районах на Херсонщині збирають паливо з потрапивших у засідку або покинутих російських танкерів.

«Незрозуміло, наскільки можливим буде звичайне весняне землеробство — посів і внесення добрив. Високі ціни на природний газ — основний ресурс для добрив — призвели до зростання вартості добрив. Тому більшість аграріїв відтермінували закупівлю. Дехто думає, що ми можемо засіяти половину врожаю. Інші кажуть, що врожаю слід очікувати лише у західних регіонах. А те, що буде вироблятися, буде виключно для потреб України», — додає Вал Сігаєв, зерновий брокер компанії R.J. O'Brien з Києва.

Звернемо увагу, що ситуація особливо важка у південному портовому місті Херсон — першому українському місті, яке Росія захопила після вторгнення 24 лютого. Весняна погода додає аграріям невідкладності. Якщо вони не розпочнуть польові роботи зараз, врожаю не отримують.

Андрій Пастушенко є генеральним директором ферми площею 1,5 тис. га на захід від міста, біля гирла річки Дніпро. Восени минулого року вони засіяли близько тисячі гектарів пшеницею, ячменем та ріпаком. Зараз потрапити на поля не має змоги.

«Ми повністю відрізані від цивілізованого світу та решти України. Крім того, багато з 80 працівників не можуть добратися до ферми, бо проживають за лінією фронту. Проблеми посилюються й через те, що цей регіон є посушливим і потребує зрошення. А це додаткові витрати палива», — зазначає Пастушенко.

На відміну від багатьох, Андрій Пастушенко має 50-тонний запас азотних добрив. Однак, через те, що його господарство знаходить у центрі бойових дій, це становить ризик: добрива дуже вибухонебезпечні. Також фермер побоюється, що врожай буде поганим. Якщо він не внесе вчасно добрива, сумнівається, що отримає третину цих обсягів.

Приблизно за 150 км на захід від ферми Пастушенка знаходиться чорноморський порт Одеси, який залишається під контролем України. У мирний час значна частина українського сільськогосподарського експорту потрапляє на судна в порту найбільш завантаженому в Україні. Сьогодні ж жодне судно не відправляється з порту.

Переважна частина врожаю України експортується до Північної Африки, Близького Сходу та Лівану. За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Україна постачає до Лівану більше половини імпортованої пшениці, Туніс імпортує 42%, а Ємен — майже чверть. Україна стала найбільшим постачальником продовольства до Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У деяких країнах ріст цін може вдарити як по уряду, та і по споживачам через державні продовольчі субсидії.

«Єгипет, який за останнє десятиліття став залежним від української та російської пшениці, у значній мірі субсидує хліб для свого населення. Якщо зростуть ціни на пшеницю, уряд Єгипту буде змушений підняти ціну на хліб», — прогнозує Сікандра Курді, науковий співробітник Міжнародного інститут досліджень харчової політики з Дубаю.

Програма продовольчих субсидій країни зараз коштує уряду близько $5,5 мільярдів на рік. Наразі майже дві третини населення можуть купувати п’ять буханок круглого хліба щодня за $0,5 на місяць. Інші країни, що розвиваються, з подібними субсидіями також боротимуться зі зростанням цін на пшеницю. У 2019 році протести проти підвищення цін на хліб у Судані сприяли поваленню глави держави Омара аль-Башира.

«Для країн, які надають великі субсидії, зростання цін на продукти харчування означатиме, що або їхній уряд візьме більше боргів, або споживачі будуть платити вищі ціни», — підкреслили експерти.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок