Вчені закликають знизити використання фосфору в сільському господарстві

Ставку пропонують збільшити з 10% до 20%.

Народні депутати подали до Верховної Ради законопроект «Про експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного мита на велику рогату худобу)».

Якщо проект закону ухвалять, мито на експорт живої ВРХ зросте до 20%. Це, на думку авторів законопроекту, прискорить розвиток аграрного сектору і вирощування поголів'я худоби зросте.

У пояснювальній записці йдеться, що ставки вивізного мита на ВРХ згідно з УКТЗЕД, з 1 січня року після вступу України до СОТ зменшувались з 50 до 10 відсотків, і зафіксовані з 2016 року на рівні 10 відсотків.

Народні депутати переконані, що зниження ставок мита з 2015 року призводить до скорочення в Україні поголів'я великої рогатої худоби. Так, за даними Держстату, торік в Україні нарахувала 2 мільйони 108 тисяч корів. А 2014 року їх було 2 мільйони 508 тисяч голів. Загалом поголів'я ВРХ в Україні торік нараховувало 3 мільйони 682 тисячі голів, тоді як 2014-го року — 4 мільйони 534 тисячі голів.

Автори законопроекту зазначають, що за даними Державної фіскальної служби України обсяги експорту з України великої рогатої худоби торік склали 26 261,9 тонн. А виручку вдалося отримати у розмірі 37 760,2 тисячі доларів. При цьому експортне мито склало 64 812,7 тисяч гривень.

Автори законопроекту вважають, що зростання ставки мита на експорт живої худоби сприятиме посиленню та закріпленню конкуренції сільгосппродукції вітчизняного виробництва.

rada

Урядові програми підтримки розвитку аграрного сектору України спрямовані на диверсифікацію та активізацію сільськогосподарської діяльності, в тому числі за рахунок максимального розширення кола отримувачів підтримки.

Спільна і злагоджена робота Міністерства, обласної, районної влади, органів місцевого самоврядування та профільних асоціацій є важливою умовою впровадження нової аграрної політики в забезпеченні ефективної реалізації інструментів державної підтримки сільгоспвиробників.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Державна підтримка сільського господарства: потреби малих і середніх виробників та рекомендації щодо державної політики» 19 квітня, у м. Вінниця.

«Всі фінансові інструменти та механізми урядових програм підтримки на 2018 рік розроблені з метою охоплення максимально широкого кола сільгоспвиробників. Скориставшись підтримкою аграрії зможуть зробити крок у розвитку їх бізнесу, збільшенні прибутковості виробленої продукції шляхом формування ланцюгів доданої вартості», — зазначила Олена Ковальова.

Черговий круглий стіл відбувся в рамках роз’яснювальної кампанії Мінагрополітики в регіонах щодо програм підтримки аграріїв на 2018 рік від Уряду. У заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Вінницької обласної державної адміністрації, керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, представники органів місцевого самоврядування, громадськість.

Детальніше про державні програми підтримки агропромислового комплексу на 2018 рік за посиланням.

minagro

Радник Міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов провів робочу нараду, ініційовану представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні».

Обговорили деякі положення законопроекту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», які викликають стурбованість у представників бізнесу.

Дискусійними стали питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

За результатами обговорення Михайло Соколов запропонував представникам бізнесу сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроекту.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, якій буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив радник Міністра.

Також була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Законопроект № 8166-д називають компромісним документом, в якому враховані ключові пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

minagro.gov.ua

ВАР продовжує доносити свою позицію щодо відкриття ринку землі в Україні у циклі документальних сюжетів «Чия земля» на «Громадське ТВ». Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує на основних моментах земельної реформи.

«Спочатку набувати права власності на землю зможуть лише фізичні особи громадяни України (ліміт 100 га), а далі (з 1 січня 2024 року) — юридичні особи. Важливим моментом є те, що кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, які захочуть купити землю, повинні бути лише громадяни нашої країни. А обмеження по концентрації не сягатиме більше 10 000 га на юридичну особу», — пояснює він.

Разом з тим, зауважує експерт, в умовах впровадження ринку землі малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з великим.

«Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне — ставки дуже високі. Тому на старті ринку землі малий фермер буде програвати великим агропідприємствам, які закордоном можуть кредитуватися під 2−3%. Тому вкрай важливо сьогодні підтримати малий і середній агробізнес. Ми звертаємося до президента, Кабміну, щоб на період впровадження земельної реформи в Україні була розроблена програма підтримки для малих фермерських господарств і середнього агробізнесу», — підсумував експерт.

Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради