ВР хоче ввести мито на експорт худоби

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про безпечність та гігієну кормів“ з метою стабілізації ринку кормів». Подальші кроки та питання, які потребують вирішення, обговорили під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників бізнесу — українських і міжнародних компаній, які займаються виробництвом кормів, а також їх асоціацій.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

На зустрічі було зазначено, що 19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом «Про безпечність та гігієну кормів», повноцінно не запрацювала.

Ситуація, що склалася, може призвести до значного скорочення введення нових кормів для домашніх тварин на ринок України та скорочення надходжень до державного бюджету. З метою вирішення зазначених проблем й був затверджений законопроєкт № 3672.

Наступні кроки повинні включати розробку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, рішення щодо визнання Україною системи реєстрації кормових добавок в ЄС еквівалентною відповідній українській, а також безпосереднє створення Державного реєстру кормових добавок в Україні.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба готова максимально швидко опрацювати необхідні документи разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Держпродспоживслужба є органом, який реалізує політику. Я можу запевнити, що зі свого боку ми дуже оперативно відпрацюємо необхідні нормативні акти. Це потрібно, щоб бізнес міг працювати, а бюджет — отримувати прозорі надходження. Що стосується створення Державного реєстру кормових добавок, це питання окремо потрібно опрацювати разом із бізнесом».

Голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, який був присутній на зустрічі, також зазначив, що необхідно швидко рухатись далі, і після затвердження законопроєкту № 3672 для цього є всі необхідні підстави.

Учасники наради домовились про подальші кроки та комунікацію з зазначених питань.

Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві. Про це йдеться у Постанові КМУ від 9 квітня 2022 р. № 427.

Новий орган має опрацьовувати всі питання, пов’язані з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства.

Головою Ради призначено Міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського.

«Сьогодні, у час війни, забезпечення ефективної логістики, створення нових логістичних зав’язків, позбавлення зайвої бюрократизації для переміщення товарів і транспортних засобів через кордон — питання, які є критично важливими для проходження посівної кампанії та збереження за Україною статусу гаранта продовольчої безпеки. Наш ворог намагається застосувати голод як зброю. Ми робимо все, щоб протидіяти йому не тільки на військовому фронті, а й на фронті продовольчої безпеки України та світу», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Координаційна рада виконуватиме такі завдання:

• формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;
• вдосконалення логістики перевезень;
• підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;
• скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;
• удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;
• зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;
• забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;
• удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Новостворена Координаційна рада взаємодіятиме з органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об'єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

minagro.gov.ua

Індустріальна модель сільськогосподарської політики ЄС, яка збереглася і на новий бюджетний період 2021−2027 рр., призводить до скорочення кількості дрібних ферм.

Загальна сільськогосподарська політика (САР) ЄС сприяла втіленню моделі індустріального виробництва і розподілу харчових продуктів. Виробництво монокультур і інтенсивне тваринництво вийшли на перше місце, покладаючись на хімічні речовини, механізацію, дешеву робочу силу і сприятливі політичні стимули, які заохочують розширення і експансію.

Дрібні виробники складають зараз основу сільського господарства ЄС: 93% з 9,8 млн фермерських господарств Євросоюзу мають розмір менше 50 га, а дві третини — менше 5 га.

«Саме ця база виробників може (і вже почала) стимулювати необхідний перехід до агроекологічних і іншим стійким системам виробництва і розподілу агропродукції», — йдеться в повідомленні.

Дрібні фермерські господарства також можуть надавати життєво важливі послуги з поглинання робочої сили і забезпечувати вигідну зайнятість в сільській місцевості.

«Разом з тим, індустріальна модель руйнівна для дрібних виробників. В результаті її застосування дрібні сімейні ферми ЄС зникають з високою швидкістю. У період з 2005 по 2016 р. кількість господарств площею до 50 га скоротилося на 29,4%. У реальному вираженні це становить трохи більше 4 млн господарств. І це без урахування безлічі господарств, які вважаються занадто маленькими для включення в статистику», — йдеться у повідомленні.

В результаті дрібні фермерські господарства активно витісняються з ринку, що підриває життєздатність сільських районів. Але для політиків існує просте і недороге рішення: підтримувати стійких виробників і перерозподіляти харчові ланцюжки.

З різних причин скорочення числа дрібних агровиробників спостерігається і в Україні. За даними Держслужби статистики, в період 2015−2017 рр. кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг скоротилася на 1,8%, а фізичних осіб-підприємців — на 17,9%.

За даними Держстату, з 1 січня 2018 р. до 1 січня 2019 р. кількість особистих селянських господарств в Україні зменшилася на 0,9%. А кількість земель у користування таких господарств скоротилася на 0,7%.

УкрАгроКонсалт

ФАО планує провести велике опитування щодо антибіотикорезистентності.

Про це повідомив національний консультант і координатор проєктів ФАО Віталій Башинський.

«ФАО планує провести велике опитування серед фермерів, виробників, ветеринарних лікарів, ветеринарних аптек, господарств і виробників кормів, щоб зрозуміти, наскільки глибоко ця інформація сьогодні усвідомлюється», — зазначив він.

Мікроорганізми теж розвиваються і дуже швидко набувають антибіотикорезистентності. «Кожен лікар — медичний і ветеринарний — уже розуміє, що ті антимікробні засоби, що вчора працювали дуже добре, сьогодні не дають таких результатів, — підкреслив Віталій Башинський. — Чому це відбувається — це один із моментів, який популяризує ФАО. Також ФАО робить усе можливе, щоб підсилити спроможність державних органів у цій частині».

agrotimes.ua