Мінагрополітики встановило механізм мінімальної експортної ціни на агропродукцію

22-груд-2022

Радник Міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов провів робочу нараду, ініційовану представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні».

Обговорили деякі положення законопроекту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», які викликають стурбованість у представників бізнесу.

Дискусійними стали питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

За результатами обговорення Михайло Соколов запропонував представникам бізнесу сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроекту.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, якій буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив радник Міністра.

Також була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Законопроект № 8166-д називають компромісним документом, в якому враховані ключові пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

minagro.gov.ua

Більше новин
Топ-експортерів українського сухого молока та масла
23-січ-2018

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

Детальніше
Як змінилися споживчі ціни на м’ясо за рік?
14-січ-2021

За даними Державної служби статистики, у 2020 році ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли в середньому на 2,7%. Що ж до м’яса та м’ясопродуктів, то птиця та свинина за рік подешевшали, а яловичина і ковбаси, навпаки, стали дорожчими.

У грудні 2020 року середня ціна яловичини становила 144,82 грн за кілограм, це на 0,5% більше, ніж у листопаді та на 9% або 8 грн більше, ніж у грудні 2019 року.

Свинина, за підсумками минулого місяця, в середньому вартувала 115,86 грн за кілограм. Це на 1,4% менше за показники попереднього місяця. У річному обчисленні свинина подешевшала на 3,38 грн, або майже на 3%.

Що ж до птиці, то тушки курячі в грудні вартували 55,96 грн за кілограм, а середня споживча ціна курячого філе складала 91,71 грн за кілограм. Відповідно, це на 6% та на 11% менше, ніж у грудні 2019 року.

Ціна ковбаси вареної у середньому склала 103,91 грн за кілограм. Вартість цього продукту майже не змінилась, порівняно з листопадом, але зросла на 4,62 грн (4,65%), порівняно з показниками грудня 2019 року.

Meat-Inform

Детальніше
Виробництво яєць в Україні продовжує падіння
29-бер-2021

Показники 2021 року не дають втішних прогнозів для галузі виробництва яєць. Негативна динаміка спостерігається впродовж тривалого часу.

У січні-лютому 2021 року в Україні виробили 2,1 мільярди яєць. Це на 16% менше, аніж за аналогічний період минулого року.
Зокрема, сільгосппідприємства виробили 1,2 мільярди яєць, що на 23,4% менше, як порівняти з показником за січень-лютий 2020 року.
У господарствах населення за два місяці цього року виробництво яєць скоротилося на 1% – до 783,8 мільйонів.

Негативна динаміка у галузі виробництва яєць спостерігається вже тривалий час. Коли та за яких умов ситуація буде покращуватися – наразі невідомо.

agro.24tv.ua

Детальніше
Стійкі мікроби, або чому перестають спрацьовувати антибіотики?
04-груд-2018

У світі частішають випадки виникнення резистентності до антимікробних препаратів, Україна вже готується реагувати, повідомляє agravery.

В рік у світі від резистентності до антибіотиків помирає близько 700 тисяч людей, а до 2050 року ця цифра збільшиться у 10 разів, говорить Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проблема пов’язана не тільки із використанням протимікробних препаратів у медицині, а і у лікуванні тварин, м’ясо і молоко яких потім вживає людина. Це також може призвести до резистентності до антибіотиків. Тому, у Європі почали діяти програми по зменшенню використання антибіотиків у ветеринарії. А зараз про це задумались і в міністерстві аграрної політики України, де планують змінити закон про ветеринарну медицину.

Чого досягли в ЄС?

Завдяки забороні використання антимікробних препаратів в якості стимуляторів росту, введенню системи обліку ветеринарних препаратів та застосуванню антибіотиків в ветеринарній медицині виключно по рецепту ветеринара за п’ять років в ЄС зменшилось використання антибіотиків на 20%. «Великобританія зменшила використання протимікробних ветеринарних препаратів на 27%, а Словенія за 6 років знизила використання на 35%, Нідерланди досягли 64% зменшення використання антибіотиків. Схожа ситуація і в Фінляндії, Данії, Швеції. Усі ці країни в національному плані собі ставили задачу за три роки зменшити використання на 20%, а за п’ять на 50% і з часом вони досягли тієї межі нижче якої вони не можуть опуститись. Зменшення кількості використання антибіотиків досягалось покращенням умов утримання, гігієни, дезінфекції, нормальної годівлі і в другу чергу шляхом заборони антибіотиків», — розповів Юрій Косенко, голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок під час круглого столу «Система антимікробної резистентності в тваринництві», що пройшов в Києві 21 листопада 2018 року.

Проте в Євросоюзі на цьому не зупиняються і вже готується новий регламент, який буде регулювати використання антибіотиків. «Наразі в ЕС розробляється новий регламент, який внесе деякі зміни у використання антибіотиків. Планується заборонити декілька видів антибіотиків, а також передбачена заборона імпорту продукції, яка містить у собі заборонені препарати. Цей закон вступить в силу через три роки після його підписання. Бразилія вже підняла питання нового регламенту в СОТ і наразі тривають дискусії з цього приводу», — розповідає Девід Джон, експерт AnimalHealthEurope (Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів).

Що потрібно зробити в Україні?

За словами Юрія Косенко, якщо зараз не прийняти ніяких заходів у боротьбі з резистентністю до антимікробних препаратів, то вже через 10 років вони перестануть діяти як на тварин, так і на людей. Тому потрібно терміново вирішувати цю проблему. У міністерстві аграрної політики усвідомлюють можливі наслідки цієї проблеми і тому готують новий проект закону. В якому, за словами Миколи Мороза, будуть передбачені певні обмеження використання антибіотиків в якості стимуляторів росту, проте, оскільки проект закону ще не пройшов громадських слухань і знаходиться на фінальній стадії розробки, деталі не розголошуються. Також у міністерстві наголошують, що боротьба із резистентністю потребує взаємодії із Міністерством охорони здоров’я та Держпродспоживслужбою.

Найбільшою проблемою галузі є відсутність контролю обігу антибіотиків. В Україні досі немає чіткої системи контролю за дистрибуцією та використанням протимікробних препаратів в тваринництві. Тож експерти радять звернути увагу на досвід Євросоюзу та запровадити електронну систему контролю обігу цих препаратів. Окрім того, потрібно ввести застосування антибіотиків виключно за рецептом ветеринарного лікаря, а сам рецепт зробити електронним. Прив’язати кожного ветеринара до електронної бази даних, в якій він зможе переглянути зареєстровані препарати та виписати на необхідний антибіотик рецепт. Таким чином буде відслідковуватись весь ланцюг обігу протимікробних препаратів. Виробникам та постачальникам також не залишиться нічого, окрім як подавати інформацію про свої препарати до електронної бази, адже ветеринар обирає серед препаратів, що містяться в базі даних. На думку Юрія Косенка, таку систему в Україні можна запровадити за п’ять років, а вже на основі тих даних, що будуть надходити до цієї бази даних вже можна буде змінювати ситуацію із використанням антибіотиків. «У світі вже є практика виписування рецепту в електронному форматі і ми також зараз над цим працюємо. Але швидко цього не зробиш, оскільки до цього не готові кадри та фермери. Також ми плануємо запровадити обов’язкове ліцензування виробництва протимікробних препаратів та їх роздрібну реалізацію. Це дозволить навести порядок на ринку. Правила для дистрибуції мають бути одні, незареєстрованими препаратами не мають права торгувати ані роздрібні ані гуртові реалізатори», — каже Юрій.

Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ):

«Більше 50% діючого закону про ветеринарну медицину наразі не працює, тому зараз розробляється новий проект закону. Останнім часом Україна почала активно адаптувати законодавство до європейського. Було прийнято багато підзаконних актів у різних сферах, здебільшого які стосуються якості продукції і в результаті цих актів сам закон втратив свою силу. У новому законі увага, в першу чергу, буде приділена безпеці та якості продукції. Оскільки від цього також залежить здоров’я людей, які цю продукцію споживають.

Наразі в Україні створюється дорожня карта по зменшенню використання антибіотиків в тваринництві. Передбачається перебудова технології вирощування тварин із акцентом на мінімізацію використання протимікробних препаратів у профілактичних цілях. Планується посилити контроль за використанням антибіотиків у лікуванні тварин та акцентувати увагу на вакцинації. Окрім того, необхідно покращити загальні умови утримання тварин, покращити гігієну та санітарію приміщень та обслуговуючого персоналу. Ці нововведення будуть поступово застосовуватись і в результаті приведуть до зменшення вживання антибіотиків. В кінцевому результаті такі зміни призведуть до економії, оскільки за неофіційними даними 70% усіх продажів ветеринарних препаратів припадає на антибіотики. Тоді як усі затрати на ветеринарію на літр молока складають 6% із яких 4,2% це антибіотики.

В Нідерландах, завдяки введенню обмежень використання протимікробних препаратів, вдалось значно покращити ситуацію із резистентністю до антибіотиків. І перше що вони зробили — це запровадили використання в ветеринарії та медицині різних видів антибіотиків. Тобто, ті групи протимікробних препаратів, що використовуються в тваринництві не будуть використовуватись у якості ліків для людини».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок