Три волинських господарства звернулися щодо присвоєння їм статусів племінних у галузі тваринництва

29-лип-2020

В області налічується 20 племінних заводів та 21 племінних репродукторів, окрім цього ще 3 господарства звернулися щодо присвоєння їм статусів племінних у галузі тваринництва.

Про це йшлось під час наради з питань племінної справи у тваринництві, повідомляє управління агропромислового розвитку Волинської облдержадманастрації. 

На сьогодні, щодо присвоєння відповідних статусів звернулися до управління ТзОВ «Прогрес» — голштинська порода, ФГ «Стельмащука» — джерсейська порода ВРХ (наразі підприємство єдине в Україні з розведення джерсеїв) та ТзОВ «Агроситниця» — ландрас.

Мережа підприємств з племінної справи у тваринництві на Волині налічує 20 племінних заводів та 21 племінних репродукторів.

Селекційна база молочної худоби сформована в 12 племінних заводах та 10 племрепродукторах, в яких утримується чистопородна худоба голштинської, української чорно-рябої молочної та червоної польської породи.

В галузі м’ясного скотарства нараховується: 8 племзаводів, 6 — племрепродукторів, в яких утримується 6 м’ясних порід — волинська м’ясна, абердин-ангуська, герофордська, лімузин, поліська м’ясна, симентальська, шароле.

СГПП «Рать», ТзОВ «Віра-1» та СТзОВ «Лище» мають статус племрепродуктора по свинях великої білої породи.

В птахівництві функціонує 2 племрепродуктори Крос «Рос 308» (м'ясні) — це ТзОВ «Агідеь» та ТзОВ «Птахокомплекс Усичі».

1 племрепродуктор по вівцях темноголової латвійської породи в ФГ «Аміла».

Зазначається, з початку року племгосподарствами області реалізовано 1168 гол племінної худоби, як по Україні, так і за її межами.

milkua.info

Більше новин
В Україні шукають гроші на розробку безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях
28-лип-2022

Розробка унікальної безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях України — компанія FRENDT разом із Вінницьким національним технічним університетом за підтримки українських аграріїв розпочала розробку нового проекту.

Про це повідомляють в компанії Pro-consulting.

Головна мета безпілотного шукача мін — прискорити пошук вибухонебезпечних предметів та допомогти аграріям безпечно очистити їхні поля. Ідея — ізолювати людей від процесу пошуку. Адже найголовніше — зберегти життя працівників.

Як працюватиме система:

  • Дрон визначає межі сільськогосподарського поля;
  • Програма генерує навігаційні лінії та прокладає безпечний маршрут для безпілотного транспорту, оснащеного дистанційною системою керування;
  • Мапа завантажується в систему керування транспортним засобом (трактор), який рухатиметься цим маршрутом через сільськогосподарське поле на автопілоті;
  • Небезпечні об'єкти відзначаються на онлайн-мапі, що полегшує пошук об'єктів для розмінування чи знешкодження;
  • Далі мапа з відмітками небезпечних об'єктів передається до спеціальних служб розмінування.

Інноваційна цінність нового безпілотного шукача мін для сільськогосподарського сектору полягає в наступному:

  • Низька вартість (порівняно з існуючими зразками);
  • Простота використання для кінцевого користувача (фермерів);
  • Можливість використання існуючої сільськогосподарської техніки (тракторів) як транспортного засобу.

Досягається це за рахунок високої автоматизації операційних процесів робототехнічного комплексу. Подібні розробки проводилися різними приватними та державними компаніями світу. Більшість промислових зразків розроблялися в США, Канаді та Великобританії, так як є великий досвід цих країн у технологіях розмінування повоєнних територій (Ірак, Мозамбік, Ангола, Афганістан та ін.). В якості прикладу такого обладнання для розмінування можна навести продукцію Defense Research Establishment Suffield (DRES; Medicine Hat, Альберта, Канада), яка поєднує різні промислові моделі міношукачів. Але технологія має низку недоліків, таких як складність експлуатації та вартість спеціалізованого автомобіля, на якому перевозиться обладнання.

Вкрай важливо розпочати розробку нового безпілотного шукача мін для агропромислового комплексу України прямо зараз. Український аграрний сектор годує понад 400 мільйонів людей у всьому світі, за оцінкою Pro-Consulting. Російське вторгнення призводить до значного зростання цін, смертей працівників агросектору, створює загрозу продовольчій безпеці та збільшує небезпеку голоду.

Детальніше
Ріпаковий шрот допомагає уникнути сальмонельозу
31-серп-2018

Додавання 5-8% ферментованого ріпакового шроту в кормовий раціон курей яєчного напрямку дозволяє уникнути такої поширеної проблеми в птахівництві як сальмонельоз.

Про це розповів директор компанії «Європейський протеїн Україна» Борис Скиба під час конференції «Комбікорми. Якість і ефективність».

«Ферментація соєвого і ріпакового шроту відбувається за допомогою молочнокислих бактерій, які протягом двадцяти років селекціоновані датським партнером Fermentationexperts AS. Європейське співтовариство виділило на створення унікальних мікроорганізмів 26 млн євро, і за рахунок них можна забезпечити зменшення кількості антибіотиків у тваринництві», - розповідає Борис Скиба.

За його словами, в результаті застосування ферментованого рапсового шроту в раціоні свиней можна зменшити рівень використання антибіотиків в 10 разів.

На заводі впроваджена система управління якістю відповідно до міжнародних стандартів GMP. Крім того, його продукція дає можливість впровадити систему antibiotic free concept - зміст і відгодівлю тварин без застосування антибіотиків.

«Наші датські колеги не зупинилися в своїх дослідженнях соєвого і ріпакового шроту і тепер вивчають ферментацію зелених водоростей і можливість використання їх в годівлі тварин», - зазначає Борис Скиба.

Для довідки: спільне датсько-німецьке підприємство «Європейський протеїн Україна» знаходиться в смт Рокитне (Київська обл.) І займається ферментацією соєвого і рапсового шроту. Потужності виробництва - 6 тис. тонн готової продукції в місяць.

Засновниками ТОВ «Європейський протеїн Україна» виступають німецька Agrolife GmbH і датська Fermentationexperts AS, яка одночасно є власником запатентованої технології виробництва.

ptichki.net

Детальніше
Світовий ринок комбікормів виріс на чверть за останні сім років
06-черв-2018

 Обсяг світового ринку комбікормів і кормових добавок за підсумками 2018 року сягне позначки в 17.5 млрд доларів в вартісному вираженні. Для порівняння в 2011 році ця цифра дорівнювала 13.5 млрд доларів, і таким чином з цього моменту комбікормова промисловість в світі розширилася майже на 25%, із середньорічним показником зростання в 3.8%, відзначається в маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією Transparency Market Research.

Підраховано, що найбільшим ринком для комбікормів і кормових добавок в світі залишається Азіатсько-Тихоокеанський регіон, на частку якого в 2018 році доведеться 32.4% усієї випущеної продукції. Ця частина світу також нарощувала виробництво комбікормів і кормових добавок швидшими темпами, в порівнянні з рештою світу. Середньорічний показник зростання галузі в останні сім років тут був на рівні 4%, встановили дослідники.

За матеріалами Transparency Market Research

Детальніше
Живі дріжджі проти теплового стресу
27-трав-2019

Окрім позитивного впливу на молочну продуктивність, живі дріжджі показали можливий вплив на імунну систему корів, яких утримують в умовах теплового стресу. 

Тепловий стрес викликає значну стурбованість у виробників молока через несприятливий вплив на продуктивність, здоров'я, відтворення та, відповідно, прибутковість молочного господарства. Ранні дослідження показали, що додавання дріжджів покращує виробництво молока у корів, які страждають від теплового стресу. Однак, є дуже мало інформації стосовно впливу додавання дріжджів на імунну систему та чутливість до інсуліну у транзитних корів під час спекотних літніх місяців. Таким чином, метою дослідження було вивчити вплив дріжджів на продуктивність, метаболіти крові, ознаки чутливості до інсуліну та імунологічні заходи для дійних корів у спекотні місяці.

Досліждення живих дріжджів

Команда вчених з Ірану та Південної Кореї провели дослідження для визначення впливу згодовування живих дріжджів на продуктивність, метаболічний профіль крові, імунну систему та ознаки чутливості до інсуліну у транзитних корів під час спеки. З 21 дня до очікуваної дати отелення до 60 дня після, двом групам повновікових корів голштинської породи (по 6 корів на дослідження) згодовували раціон без додавання та з додаванням живих дріжджів (4 г дріжджів на добу). Клітинно-опосередкована імунна і гуморальна реакції були встановлені за допомогою введення фітогемагглютиніну і вакцини овальбуміну, відповідно.     

Імуномодулюючий вплив

Було визначено, що споживання сухої речовини до отелення було більшим у корів, яким додавали живі дріжджі; однак, після отелення різниці в споживання СР не було. Корови, які отримували живі дріжджі, давали більше молока (+1,4 кг/день) та мали більшу концентрацію молочного жиру і загальний вміст твердих речовин, ніж ті тварини, яким дріжджі не додавали. Втрата вгодованості від отелення до 21 дня після у корів, в раціон яких додавали живі дріжджі, була меншою, ніж у контрольної групи. Додавання дріжджів не впливало на змінні реакції на тест на толерантність до глюкози. Концентрація білка теплового шоку (Hsp70) в плазмі також була нижчою на 14 і 28 день після отелення у корів, яких годували дріжджами. Додавання дріжджів посилювало клітинну імунну функцію; однак вони не впливали на секрецію імуноглобуліну G проти вакцини овальбуміну. 

Загалом, додавання живих дріжджів позитивно впливало на виробництво молока і його склад, знижувало рівень Hsp70 в плазмі і посилювало проліферативну реакцію лімфоцитів у транзитних корів, що може свідчити про імуномодулюючу дію дріжджової добавки. 

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок