В Україні шукають гроші на розробку безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях

В рамках серії нових досліджень було встановлено, що побічні продукти продовольчої галузі при додаванні в комбікорми для несучок можуть значно покращувати якість яєць.

Дослідження, опубліковане в журналі Research on Animal Production, показало, що включення до раціону японських перепелів томатної шкірки в кількості 4% і 12% від загального обсягу знижує концентрацію малонового діальдегіду (маркера окислювального стресу) при одночасному підвищенні активності антиоксидантного ферменту глутатіонпероксиду. За рахунок цього перероблена томатна шкірка може покращувати якість яєць.

Інше дослідження, опубліковане Poultry Science, продемонструвало, що додавання шипшини до раціону курей-несучок знижує рівень вмісту в організмі побічного продукту перекисного окислення ліпідів - TBARS. При цьому використання шипшини в комбікормах також сприяло підвищенню рівня вітаміну А та вітаміну Е в яйцях.

За матеріалами All About Feed

Підкомітет «Молоко і молочні продукти» Технічного комітету 140 «Молоко, м'ясо та продути їх переробки» Інституту продовольчих ресурсів НААН прийняв рішення доопрацювати редакцію Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови».

Комітет на засіданні 21 листопада згідно з пропозиціями, які були надані учасниками, вирішив рекомендувати Техкомітети погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики і продовольства про введення в дію даного ДСТУ з 1 липня 2018 року.

Як зазначається, це означає, що другий сорт молока, від якого повинні були відмовитися в новій версії ДСТУ, офіційно залишається легальним варіантом при реалізації сировини на промпереработку (принаймні, до 1 липня 2018 р.).

Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1 січня 2018 р. Оператори ринку побоювалися, що дане рішення може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого соціального шару, як населення в селах. Близько третини молока, що надходить на переробку, в даний момент приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировиною населення.

milkua.info за матеріалами Infagro

У Європейському Союзі в 2021 р. дефіцит лізину оцінювався в 420 тис. т. Тому ЄС може стати головною рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки та виробництва амінокислот в Україні.

Про це повідомила СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи».

«Цього року намітилася тенденція, пов’язана з подорожчанням нержавіючої сталі, що спровокувало різке зростання цін на обладнання для глибокої переробки. Тому в світі в 2021 р. був побудований лише один завод. Але наразі ціни на виробництво обладнання практично повернулися в робочий діапазон, і ми очікуємо, що надалі послідує розвиток переробки вологого помелу, зокрема сподіваємося, що такі потужності з’являться і в Україні, адже в нас є все необхідне для цього — сировина і територія», — зазначає Ольга Кулакова.

За її словами, потужності з виробництва в світі зросли з 650 до 4650 т на рік, тобто в 7 разів. Головна тенденція сьогодення у кормовому напрямі з глибокої переробки — це максимальне навантаження заводів вологого помелу.

AgroPortal.ua

Виклик № 1 для всіх гілок влади — нульова ставка ПДВ для усіх продуктів харчування, фруктів і овочів у ЄС з другого півріччя 2022 року.

Про це ідеться у матеріалі головного редактора сайту АgroРolit.com Наталії Білоусової.

«Ми знаємо, що її планують запровадити в рамках реформи податку на додану вартість. Нещодавно у Брюсселі погодили текст Директиви ЄС про нульовий ПДВ. Тож щоб не ляпнутися обличчям у товари європейських виробників на українських прилавках, нам потрібно в супероперативному режимі вжити дзеркальних заходів — і давати харчовій переробці та АПК нульову ставку ПДВ», — написала Білоусова.

За її словами, якщо цього не станеться — то ми власними руками будемо душити свого ж виробника в умовах конкурентного ринку на свої же території.

«А споживач голосуватиме гривнями на користь європейських харчів. Як вам така перспектива? Не дуже. Адже за нею стрімке зростання саме харчового імпорту в Україну», — зазначила Наталія Білоусова.