Ріпаковий шрот допомагає уникнути сальмонельозу

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, який відсоток площ в Україні цьогоріч вдасться засіяти; який фактор залишається найбільш критичним для успішного проходження посівної та чи вдасться Україні, незважаючи на війну, втримати статус у ТОП-10 експортерів продовольства.

«Є два основні блоки, які необхідно забезпечити, щоб відбулася посівна: перший і найбільш важливий — безпековий фактор, другий — наявність необхідних ресурсів», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, перш ніж розпочинати посівну кампанію аграрії мають переконатися, що поля не заміновані. Якщо вони все-таки заміновані, їх необхідно оперативно розмінувати. Для цього Мінагрополітики спільно з ДСНС розробили відповідне роз’яснення та поширили його серед усіх аграріїв та фермерів. Так, у разі виявлення будь-яких об’єктів, які можуть бути подібні на міни, слід відразу телефонувати 102 або звертатися напряму до місцевих ДСНС, або у військові адміністрації.

«Стосовно забезпечення аграріїв необхідними ресурсами, то є чотири основні складники: мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин та пальне. Перші три позиції аграрії у більшості випадків встигли купити чи попередньо замовити до 24 лютого, до початку війни. Тож усе це або вже на підприємствах, або довозиться», — зазначив заступник Міністра.

Найбільш критичним фактором залишається пальне/дизель, підкреслив Тарас Висоцький. 

«Його не було закуплено на 80–90%, тож наразі щоденно відбувається координація і постачання дизелю аграріям, фактично “з коліс”, у тому числі враховуючи останні руйнування нафтобаз та виробництв. Поки що з цим фактором усі справляються. Ми вдячні аграріям за розуміння, постачальникам палива і всім, хто задіяний у цьому процесі. Наразі дефіцит дизелю не зупиняє темп посівної, але цей фактор залишається критичним – щодня за балансом стежимо і підтримуємо постачальників і фермерів, щоб все-таки дизелю було достатньо для виконання посівної», — акцентував він.

Як прогнозує Мінагрополітики, за песимістичним прогнозом вдасться засіяти 70% площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися до 80%.

«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70% власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30%. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», — запевнив Тарас Висоцький.

Якщо розраховувати, що ми посіємо 70% площі, то з них забираємо 30–40% для внутрішнього споживання і також буде залишок для експорту, пояснив заступник Міністра, підкресливши, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.

«В експорті найбільш критичний фактор — блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, — залізничними чи авто, — то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», — роз’яснив Тарас Висоцький.

Мінагрополітики

Голова Держпродспоживслужби провів зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації з питань доопрацювання проекту закону «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстр. № 2845), який днями був прийнятий парламентом у першому читанні.

Учасники зустрічі зазначили, що на сьогодні в Україні відповідного галузевого законодавства, що регулює процеси гігієни, виробництва та обігу кормів, не існує. Тому наразі робота над цим законопроектом є важливим етапом не лише для удосконалення національної законодавчої бази, але й в рамках гармонізації законодавства до вимог ЄС.

Законопроект «Про безпечність та гігієну кормів» визначає питання виробництва, експорту, імпорту, використання, маркування, транспортування, зберігання та ведення в обіг кормів та кормової сировини, забезпечення безпечності та гігієни кормів в Україні.

Прийняття цього законодавчого акта дозволить запровадити єдині правила та вимоги як до вітчизняних, так і зарубіжних виробників і постачальників кормів, урегулювати питання їх реєстрації, встановити чіткий перелік продукції, для виробництва якої необхідно отримувати документ дозвільного характеру, встановити права і обов‘язки операторів ринку кормів та відповідальність за порушення законодавства про корми.

Учасники зустрічі основну увагу приділили процедурі реєстрації кормів та кормової сировини.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Згідно попередніх даних Державної служби статистики України, станом на 1 листопада в Україні налічують 2 млн 584,3 тис. голів ВРХ, що на 14% менше, ніж на відповідну дату у 2021-му. В тому числі в промислових господарствах утримують 927,7 тис. ВРХ (-6,9%), а в господарствах населення — 1656,6 тис. (-17,5%).

Загальна чисельність поголів'я корів скоротилося до 1,4 млн голів, що на 13,9% менше, ніж у 2021-му. За підрахунками ДССУ, промислове поголів'я корів скоротилося на 8,4% та налічує 385,1 тис. голів, а кількість корів у присадибному секторі впало на 12,4% та складає 1015,8 тис. голів.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Хоча, за оцінками АВМ, втрати промислового поголів'я корів вищі і вже перетнули позначку у 50 тис. корів від початку російської агресії.

На фоні скорочення поголів'я та продуктивності корів у прифронтових зонах і територіях з активними бойовими діями, виробництво молока в Україні за 10 місяців знизилося на 12,4% — до 6,575 млн т. Тобто галузь недоотримала 929,6 тис. молока.

Проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів'я із уражених зон, вдалося мінімізувати втрати промислового молока. Так, за аналізований період було вироблено 2,185 млн т молока, що на 120 тис. т або 5,2% менше, ніж торік — інформує ДССУ. Господарства населення були більш чутливими та не мали змоги до такої «гнучкості», тому виробництво в цьому сегменті скоротилося на 15,6% — до 4,389 млн т.

Тим часом надходження на переробку молока базової жирності скоротилося на 13,5% — до 1,99 млн т. Причому продовжує посилюватися роль промислового сектору у харчовій переробці: 1,7 млн т або 85,7% (проти молока-сировини надійшло від молочнотоварних ферм, а часка «присадибного» молока впала вже до 14,6%.

avm-ua.org

Міністерство аграрної політики та продовольства України у партнерстві із компанією Agrochart розробили новий сервіс для користувачів ДАР − Огляд ринку. У цьому розділі можна відстежувати світові ціни на основні види сільськогосподарської продукції. Розділ доступний з головної сторінки Кабінету користувача (кнопка «Огляд ринку»), а також у меню в лівій частині сторінки (розділ «Від партнерів»).

Попри те, що доступ до подібної інформації надається лише за передплатою, для зареєстрованих користувачів Державного аграрного реєстру − вона безкоштовна. Це стало можливим завдяки партнерству, зокрема укладеному Меморандуму про співробітництво з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, яка містить інформацію щодо цін та статистики аграрних ринків від 1970 року. Відповідно до умов Меморандуму, сторони домовились про подальшу співпрацю з метою забезпечення сільськогосподарських виробників актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінки експортних можливостей, та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.

У такий спосіб, у розділі «Огляд ринку» зареєстровані агровиробники мають змогу перевіряти міжнародні ціни у портах західних та східних країн, Латинської Америки та України, а також на міжнародних біржах на такі види агропродукції: пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, рослинна олія і корми. Графіки цін будуються як за місяць, так і за всю історію спостережень.

«На сьогодні держава має забезпечувати наших аграріїв якомога ширшим інструментом підтримки, в тому числі інформаційними даними: йдеться про актуальну аналітику експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, реальну картину міжнародної цінової політики, достовірну інформацію щодо функціонування ринків. Усі ці аспекти мають їм допомогти приймати більш зважені рішення щодо зберігання і збуту виробленої продукції», − зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що відтепер користувачі ДАР можуть не лише швидко та зручно подавати заявки на програми підтримки через персональний електронний кабінет, але й аналізувати тренди на міжнародних ринках та застосовувати ці дані у розбудові власного бізнесу.