Свинина залишається джерелом широкого спектру поживних речовин

Війна — не привід відкладати посівну кампанію, вона активно відбувається в Україні. Проте структура посівів може дещо змінитися.

Зі слів аналітика аграрних ринків «Argus Media company» Олексія Єрьоміна, в Україні очікується скорочення посівів ярого ячменю до рекордно низьких показників. Основною причиною є військові дії в регіонах, де його сіяли найбільше.

«Ніхто не перестав сіяти. Посівна триває, але точних цифр немає. Раніше Мінагрополітики заявляло, що посіяних площ буде на 20−30% менше, ніж у попередні роки. В мирний час хід посівної визначала в основному погода, сьогодні — лінія фронту. Щодо структури посівної, зараз можна сказати, що буде мало ярого ячменю, тому що 5 областей де його сіяли найбільше потерпають від військових дій. Також, в умовах проблем з експортом, багато фермерів обирають ті культури, які можуть бути затребувані на внутрішньому ринку. Можна очікувати збільшення площ під картоплею, горохом, квасолею, гречкою», — каже Олексій Ерьомін.

аgravery.com

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

З квітня по червень 2021 року надлишкове виробництво свинини в Китаї знизило ціни на свинину, змусило малих і середніх виробників ліквідувати запаси на фермах і обмежити поповнення чисельності поросят.

Після відновлення африканської чуми свиней (АЧС) в стаді свиней в Китаї в кінці 2020 року джерела повідомили, що виробники проявили велику заклопотаність з приводу поширення хвороби. Виробники свинини кинулися продавати, що призвело до зниження цін. З січня по кінець червня 2021-го ціни на живець впали майже на 65 % через збільшення забою, низький споживчий попит і велику кількость свинини на ринку.

У міру зниження цін на свинину знижувалися і ціни на поросят. Джерела вказують, що племінні ферми відреагували відбраковуванням менш продуктивних племінних свиноматок, що впливає на продукування поросят.

Ці тенденції призведуть до скорочення поголів'я племінних свиноматок, особливо серед малих і середніх виробників, при одночасній підтримці великих виробників з високоефективними свиноматками.

pig333.com

У Верховній Раді 10 лютого зареєстрували законопроєкт №3047 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Про це повідомляє прес-служба ВРУ.

Ініціатором законопроєкту виступив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

У Раді вважають, що одним із шляхів вирішення проблем, які існують при кредитуванні аграрного сектору, а також гарантування ризиків неповернення кредитів є створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що дозволить покращити доступ малих та середніх аграріїв до банківських кредитів, зменшивши вартість їх залучення, а також мінімізувати ризики можливого неповернення кредитів.

«Завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями малих і середніх підприємців, що здійснюють діяльність у сільському господарстві. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету та вкладів учасників Фонду», — йдеться в документі.

Варто додати, що державним бюджетом України на 2020-й рік передбачаються кошти для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві у обсязі 240 млн гривень.

 agravery.com