Посівна-2022: як на структуру посівів впливає лінія фронту та обмежений експорт

Уряд підтримав законопроект про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні, яким пропонується на законодавчому рівні закріпити право на ведення господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану без оформлення дозволу, а шляхом подання декларації до відповідних органів влади. Зробити це буде можливо, незалежно від місцезнаходження та місця провадження діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до Закону такі декларації матимуть рівноцінний правовий статус з ліцензіями та дозволами, одержаним за звичайною процедурою у мирний час.

Декларацію можна подати через ЦНАП або онлайн – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, додаток або портал Дія.

Водночас дозволи чи ліцензії, дія яких завершується, автоматично продовжуватимуться на час воєнного стану та ще 3 місяці після його завершення. Також на післявоєнний час відтерміновується необхідність подання звітів та повідомлень, пов’язаних з дозвільними процедурами. 

Наразі в Україні уже переведено на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, близько 500 інших публічних послуг для бізнесу. Таким чином створюються максимально зручні умови для ведення бізнесу. Це допоможе підприємцям відновити роботу, що була призупинена через бойові дії, або ж розпочати нову власну справу там, де вони вважатимуть за доцільне.

me.gov.ua

У бюджеті на 2019 рік чимало «сюрпризів» для АПК, зокрема, у ньому закладено дві лобістські норми для окремих виробників.

Про це розповів депутат «Самопомочі», член аграрного комітету Іван Мірошніченко.

Як пояснив депутат аграрного комітету Іван Мірошніченко, у бюджетну ніч до бюджету заклали дві лобістські норми.

«Перша — компенсація агровиробникам 20% вартості придбання зерновозів у рамках програми компенсації українській с.-г. техніки. Таких компаній, що закупили вагонний зернопарк, декілька», — каже він. Нагадаємо, що відповідну поправку вніс разом з колегами під час змін до Бюджетного кодексу О. Кулініч, А. Кіт, М. Люшняк, В. Давиденко.

Втім, цим не обмежились і додали «вогню» через бюджетний комітет у розділ дотацій для тваринників.

«Друга — включення до програми компенсації по тваринництву всіх аграріїв, які здають в експлуатацію об'єкти переробки та зберігання. Її провів бюджетний комітет у бюджетну ніч. Яким чином? Держпрограму „Державна підтримка галузі тваринництва“ перейменували на „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“. Тобто у 2019 році той, хто здає переробний завод чи елеватор зможе отримати до 30% компенсації з бюджету вартості об'єкту за цією програмою. На 2019 рік таких об`єктів теж одиниці і їх всі знають», — розповідає деталі Мірошніченко.

За словами нардепа, загалом же бюджет-2019 для АПК не став приємним сюрпризом з кількох причин.

«Мінфін та бюджетний комітет позбавили аграріїв, за попередніми розрахунками, 1−1,5 млрд грн додаткової держпідтримки, яка мала би бути за законом. Нагадаю, що у 2018 році на держпідтримку спрямували 1% ВВП (6,3 млрд грн) і на 2019 мало б бути 1% (сума зросла б до 6,9 млрд грн). Втім попри дію прямої норми закону (не менше 1% ВВП) суму на 2019 рік зменшили — до 5,9 млрд грн», — пояснює Іван Мірошніченко.

Крім того, продовжує він, уже традиційно з аграріями, профільними асоціаціями та аграрними депутатами ніхто не радився, а поставили перед фактом у бюджетну ніч.

«А наші пропозиції перенести невикористані в цьому році кошти держпідтримки в сумі майже 5,3 млрд грн не врахували. Без уваги лишились і пропозиції здешевити у бюджеті виробництво добрив для аграріїв. Майже не враховано фінансування програми зі зрошення для Півдня України», — деталізує він.

Тож, підсумовує Іван Мірошніченко, бюджет 2019 року — загалом це документ «не про економiку та i не про людей». «Це бюджет ще одного року споживання життя без стратегіï та точок зростання економiки. У ньому, як і у Податковому Кодексі, до якого внесли ряд змін, немає стратегічних змiн щодо податків, залучення інвестицій, стимулювання конкуренції, вiдновлення фiнансового та банкiвських ринкiв, виводу економiки та зарплат з „тiні“, щоб украïнський бiзнес мiг платити зарплати, співмірні хоча б з польскими. Ці два документи не запроваджують ні однієї нацпрограми розвитку та пiдтримки економiки в сферах будiвництва дорiг та iнфраструктури, ВПК, енергетики та видобутку газу так далі», — підсумував він.

agropolit

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Ситуація на європейському ринку свиней забійних кондицій залишається збалансованою. Майже всі котирування залишаються на досягнутому рівні.

Упродовж останнього календарного тижня європейські  м'ясопереробні компанії працювали на повну потужність, аби зменшити заборгованість пропозиції, яка накопичувалася наприкінці року. Так, у Німеччині в середині минулого тижня  ринок стабілізувався. Як наслідок, німецькі котирування залишаються стабільними вже упродовж 13 тижнів на досить низькому рівні (1,31 євро за кг забійної ваги).

З огляду на врівноважену ситуацію в Німеччині котирування свиней забійних кондицій в інших країнах-членах ЄС також залишалися сталими. У Австрії масові снігопади ускладнюють постачання свіжого м'яса на курорти зимових видів спорту.

Іспанія продовжує лідирувати в рейтингу цінової структури 5 найбільших свинарських країн-членів ЄС. Друге місце посідає Франція, за нею — Німеччина, а Данія посіла четверту сходинку.

У Великобританії котирування трохи зменшилися.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами schweine.net