Відбулося навчання щодо принципів епідеміологічного та ризик-орієнтованого спостереження за здоров'ям тварин

Аналітики ІА «АПК-Інформ» підвищили оцінку виробництва зернових і зернобобових культур в Україні в 2021/22 МР до ​​75,6 млн т. Даний показник на 2% перевищує червневу оцінку аналітиків (73,8 млн т) і на 16% - результат врожаю в 2020 р. (64,9 млн т).

Так, валовий збір пшениці в Україні в поточному сезоні оцінюється в 28,3 млн т (+14% до показника 2020/21 МР, +4% до червневої оцінкою), ячменю - 8 млн т (+5%; +0,5 %) і кукурудзи - 36,2 млн т (+22%; +2%), говориться в повідомленні «АПК-Інформ».

«Прогноз виробництва зернових в Україні був збільшений на підставі високих показників врожайності ранніх зернових, згідно з оперативними даними з полів. Але не слід забувати про погодний чинник. Сильні зливи, які пройшли на території України, стримують збирання врожаю, а також викликали локальне вилягання посівів, що ускладнює процес збору пшениці і ячменю, і може привести до збільшення втрат. Що стосується збільшення оцінки виробництва кукурудзи, то погодні умови, що склалися, і достатня кількість вологи в ґрунті сприяють зростанню і розвитку її посівів, і, можливо, в 2021 році українським аграріям вдасться зібрати новий рекордний урожай», - пояснила аналітик «АПК-Інформ» Вікторія Рожко.

При цьому, за її словами, на сьогоднішній день поки складно оцінювати якісні характеристики зерна врожаю-2021. Адже, якщо на території України продовжаться зливи, то це може відбитися на якості зерна, а саме на показниках вологості, вмісту білка і клейковини, а також викликати розвиток згубної мікрофлори.

«На даний момент є різна інформація за якістю пшениці: деякі аграрії повідомляють про високу якість зерна нового врожаю, інші - про недостатній рівень клейковини зернових і вважають, що в цьому сезоні буде більше фуражу, ніж продовольчої сировини. Так що робити якісь оцінки щодо даного питання поки рано», - зробила висновок аналітик.

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Українська зернова асоціація вкрай стурбована ситуацією, що склалася в Україні через припинення з 1 січня п.р. дії ряду зернових стандартів, в той час як нові державні стандарти або регламенти не розроблені. Така ситуація може призвести до хаосу на ринку зернових і зернопродуктів України, заявила 7 лютого прес-служба УЗА.

Як зазначили в асоціації, з 1 січня 2022 р. наказами ДП «УкрНИГЦ» скасовано нормативні документи – ДСТУ у сфері зерна та зернопродуктів. При цьому застосування національних/державних стандартів у зерновій галузі в Україні обов'язкове.

Так, дію скасованих стандартів було припинено 9 грудня 2014 р., однак згідно з наказами ДП «УкрНИГЦ», дію деяких стандартів було відновлено до 1 січня 2022 р., щоб ринок мав стандарти для роботи.

"Більшість зазначених стандартів має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методології контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна. За методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна, включені до національних стандартів України, на всі зернові культури, вироблені в Україні", - підкреслили в УЗА.

Також наголошується, що в даний час серед діючих в Україні ДСТУ гармонізованих з міжнародними стандартами і стандартами ЄС відсутні будь-які методики, які можна застосувати до заміни зазначених вище. Тому підприємства, які займаються зберіганням зерна, повинні знати та узгодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатимуться показники якості зерна при прийманні, зберіганні та відвантаженні, у тому числі для розрахунків за зернову продукцію, починаючи з 01.01.2022 р.

"УЗА просить уряд, Мінекономіки, Мінагрополітики та ДП «УкрНИГЦ» вирішити проблему, що виникла, з відсутністю стандартів, обов'язкових на зерновому ринку відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, УЗА вважає за необхідне продовжити дію зазначених зернових стандартів і забезпечити дію обов'язкових національних зернових стандартів України, що містять посилання на скасовані ГОСТ. Також слід зобов'язати технічний комітет ТК-170 в термін, на який буде продовжено дію зазначених ГОСТ, розробити і ввести державні стандарти, що замінюють скасовані", - йдеться в повідомленні.

АПК-Інформ

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації щодо відсутності продовольчої безпеки та порушення ланцюжків постачання продовольства в Україні, якнайшвидше необхідно близько $115,4 млн.

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Потрібно терміново надати допомогу українським фермерам у посадці овочів та картоплі протягом цього весняного сезону, а також дати змогу та підтримати фермерів, щоб вони мали можливість вийти на свої поля та врятувати врожай озимої пшениці», — йдеться в повідомленні.

У плані швидкого реагування, відповідно до переглянутого міжвідомчого екстреного звернення, ФАО більш ніж подвоїла свій початковий запит у розмірі $50 мільйонів — для підтримки 376,6 тис. малих та середніх фермерських господарств або майже мільйона людей до грудня 2022 року.

«Оскільки внаслідок війни доступ до продовольства, виробництва та загальна доступність продовольства погіршуються в багатьох частинах України, зусилля зі зміцнення сільськогосподарського виробництва та функціонування ланцюжків постачання харчових продуктів будуть мати вирішальне значення для запобігання продовольчої кризи у 2022 і 2023 роках», — розповідає Рейн Паульсен, директор ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

За його словами, безпосереднє занепокоєння ФАО полягає в тому, щоб підтримати поточний сезон весняних посівів і запобігти зриву майбутнього збирання озимих культур, що зазвичай відбувається в червні-липні, що може серйозно загрожувати продовольчій безпеці країни. Сільське господарство залежить від сезонів. Не варто гаяти час, щоб підготуватися до майбутнього осіннього сезону.

«Сільське господарство займає центральне місце в економіці України та відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки та засобів до існування по всій країні, а також у регіоні. Масове знищення посівів та інфраструктури внаслідок війни ставить під загрозу виробництво харчових продуктів та посилює продовольчу незахищеність. За оцінками ФАО, у 2022 році третина врожаю та сільськогосподарських угідь не буде збиратися чи оброблятися. Примусове переміщення цивільного населення, що рятується від війни, та призов чоловіків до територіальної оборони призводять до нестачі робочої сили та збільшення навантаження на жінок. Ця ситуація погіршується через зменшення доступності та доступу до найважливіших сільськогосподарських ресурсів», — коментують у відомстві.

Попередні дані, зібрані ФАО за допомогою поточних оцінювань, показують, що фермери всіх рівнів мають потребу у коштах для закупівлі ресурсів і оплати послуг для виробництва продовольства та підтримки сільськогосподарської діяльності.

Наслідки війни вимагають масштабного розширення діяльності та технічної підтримки ФАО по всій країні. ФАО необхідно забезпечити збирання врожаю та надання інших ресурсів у найближчій та середньостроковій перспективі. Надання насіння овочів та інших сільськогосподарських культур, а також грошової допомоги у найближчій перспективі забезпечить дотримання сезонних термінів виробництва продуктів харчування.

«Підтримка тваринників буде здійснюватись через розподіл дрібної худоби, ветеринарного приладдя та кормів, що дозволить вразливим домогосподарствам виробляти молоко, м'ясо та яйця для задоволення зростаючого попиту на місцях. ФАО продовжить підтримувати середніх виробників та основних учасників ринку в ланцюжках постачання агропродовольчих товарів для підвищення функціональності ринку та розширення доступу до продовольства в ключових населених пунктах та міських центрах», — зауважили у ФАО.

Крім того, ФАО надаватиме грошову допомогу, що може задовольнити широкий спектр основних потреб переміщених осіб та інших вразливих домогосподарств, які постраждали внаслідок конфлікту. Одержувачі можуть використовувати кошти для підтримки виробництва та продажу харчових продуктів, а також на оплату працівникам, за транспортування, ветеринарні послуги та обладнання у районах, де ці товари доступні локально на ринках.

«На сьогодні фінансування ФАО становить $8,5 млн, що дозволяє охопити 70,9 тис. осіб із забезпеченням засобів до існування. Воно складається із коштів ФАО та внесків партнерів, включно з Японією, Бельгією, Європейським Союзом, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГВ) та Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (BHA). Ці внески надходять у критичний момент реагування на кризу. Кошти допоможуть дрібним фермерам підтримувати мінімальне виробництво продовольства через забезпечення насінням пшениці та основними сільськогосподарськими ресурсами. Наразі дефіцит фінансування становить $106,9 млн. У випадку отримання більших ресурсів, ФАО зможе охопити більше людей у час весняного сезону», — підсумували у відомстві.

agravery.com