Для надання допомоги українським фермерам терміново необхідні $115 млн — ФАО

21-квіт-2022

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації щодо відсутності продовольчої безпеки та порушення ланцюжків постачання продовольства в Україні, якнайшвидше необхідно близько $115,4 млн.

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Потрібно терміново надати допомогу українським фермерам у посадці овочів та картоплі протягом цього весняного сезону, а також дати змогу та підтримати фермерів, щоб вони мали можливість вийти на свої поля та врятувати врожай озимої пшениці», — йдеться в повідомленні.

У плані швидкого реагування, відповідно до переглянутого міжвідомчого екстреного звернення, ФАО більш ніж подвоїла свій початковий запит у розмірі $50 мільйонів — для підтримки 376,6 тис. малих та середніх фермерських господарств або майже мільйона людей до грудня 2022 року.

«Оскільки внаслідок війни доступ до продовольства, виробництва та загальна доступність продовольства погіршуються в багатьох частинах України, зусилля зі зміцнення сільськогосподарського виробництва та функціонування ланцюжків постачання харчових продуктів будуть мати вирішальне значення для запобігання продовольчої кризи у 2022 і 2023 роках», — розповідає Рейн Паульсен, директор ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

За його словами, безпосереднє занепокоєння ФАО полягає в тому, щоб підтримати поточний сезон весняних посівів і запобігти зриву майбутнього збирання озимих культур, що зазвичай відбувається в червні-липні, що може серйозно загрожувати продовольчій безпеці країни. Сільське господарство залежить від сезонів. Не варто гаяти час, щоб підготуватися до майбутнього осіннього сезону.

«Сільське господарство займає центральне місце в економіці України та відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки та засобів до існування по всій країні, а також у регіоні. Масове знищення посівів та інфраструктури внаслідок війни ставить під загрозу виробництво харчових продуктів та посилює продовольчу незахищеність. За оцінками ФАО, у 2022 році третина врожаю та сільськогосподарських угідь не буде збиратися чи оброблятися. Примусове переміщення цивільного населення, що рятується від війни, та призов чоловіків до територіальної оборони призводять до нестачі робочої сили та збільшення навантаження на жінок. Ця ситуація погіршується через зменшення доступності та доступу до найважливіших сільськогосподарських ресурсів», — коментують у відомстві.

Попередні дані, зібрані ФАО за допомогою поточних оцінювань, показують, що фермери всіх рівнів мають потребу у коштах для закупівлі ресурсів і оплати послуг для виробництва продовольства та підтримки сільськогосподарської діяльності.

Наслідки війни вимагають масштабного розширення діяльності та технічної підтримки ФАО по всій країні. ФАО необхідно забезпечити збирання врожаю та надання інших ресурсів у найближчій та середньостроковій перспективі. Надання насіння овочів та інших сільськогосподарських культур, а також грошової допомоги у найближчій перспективі забезпечить дотримання сезонних термінів виробництва продуктів харчування.

«Підтримка тваринників буде здійснюватись через розподіл дрібної худоби, ветеринарного приладдя та кормів, що дозволить вразливим домогосподарствам виробляти молоко, м'ясо та яйця для задоволення зростаючого попиту на місцях. ФАО продовжить підтримувати середніх виробників та основних учасників ринку в ланцюжках постачання агропродовольчих товарів для підвищення функціональності ринку та розширення доступу до продовольства в ключових населених пунктах та міських центрах», — зауважили у ФАО.

Крім того, ФАО надаватиме грошову допомогу, що може задовольнити широкий спектр основних потреб переміщених осіб та інших вразливих домогосподарств, які постраждали внаслідок конфлікту. Одержувачі можуть використовувати кошти для підтримки виробництва та продажу харчових продуктів, а також на оплату працівникам, за транспортування, ветеринарні послуги та обладнання у районах, де ці товари доступні локально на ринках.

«На сьогодні фінансування ФАО становить $8,5 млн, що дозволяє охопити 70,9 тис. осіб із забезпеченням засобів до існування. Воно складається із коштів ФАО та внесків партнерів, включно з Японією, Бельгією, Європейським Союзом, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГВ) та Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (BHA). Ці внески надходять у критичний момент реагування на кризу. Кошти допоможуть дрібним фермерам підтримувати мінімальне виробництво продовольства через забезпечення насінням пшениці та основними сільськогосподарськими ресурсами. Наразі дефіцит фінансування становить $106,9 млн. У випадку отримання більших ресурсів, ФАО зможе охопити більше людей у час весняного сезону», — підсумували у відомстві.

agravery.com

Більше новин
Українських свинарів звільнили від сплати ПДВ за імпортованих чистопорідних тварин
03-черв-2020

Відповідний Закон 22 травня 2020-го року опублікували у виданні «Голос України». 

Так, ЗУ № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає поширення пільги ПДВ на ввезення племінних чистопорідних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Зокрема, у пункті 197.18 статті 197 Кодексу слова «суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу» замінили словами «сільськогосподарськими виробниками» (код пільги зі сплати податку на додану вартість 149 згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 (із змінами)).

Код пільги 149: Племінні чистопородні тварини, племінні (генетичні) ресурси за кодами 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10 згідно з УКТ ЗЕД, що здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Податкового кодексу України де 0103 10 00 00 — свині живі чистопорідні.

 

Сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа — підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

Прес-служба Асоціації «Свинарі України»

Детальніше
«Зернова ініціатива» сприяє падінню світових цін на продовольство
28-вер-2022

Зокрема, Індекс продовольчих цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) за підсумками серпня становив 138 пунктів. Це на 2% менше, ніж у липні. Це також на 13,6% менше, ніж у березні цього року, коли був зафіксований максимальний ріст індексу. Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури. 

«Зі старту реалізації «зернової ініціативи» з портів Великої Одеси уже відправлено майже 5 млн тонн агропродукції. Завдяки цим обсягам не тільки знижуються світові ціни на продовольство, але й покращується гуманітарна ситуація в тих країнах, де населення опинилось на межі голоду, зокрема в Ефіопії та Ємені.

Ми продовжуємо активно співпрацювати з ООН над тим, щоб Ініціатива працювала не тільки як економічний інструмент, але і як інструмент стабілізації гуманітарної ситуації в світі.

Окрім цього, разом з ЄС та Молдовою продовжуємо реалізовувати ініціативу «Шляхи солідарності», яка передбачає розвиток альтернативних морським портам логістичних маршрутів для експорту української агропродукції. Разом з міжнародними партнерами ми використовуємо усі наявні можливості аби мінімізувати шкоду глобальній продовольчій безпеці, завдану повномасштабним вторгненням росії», — прокоментував Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.

Індекс цін на зернові FAO за підсумками серпня склав 145,2 пункти, що на 1,4% менше, ніж у липні, та на 14,6% менше, ніж у березні цього року.

Індекс продовольчих цін FAO відображає щомісячну динаміку міжнародних цін кошика продовольчих товарів. Зокрема, показник включає в себе 5 індексів: цін на м’ясо, молочну продукцію, зерно, рослинні олії та цукор.

аgravery.com

Детальніше
Як прискорити боротьбу з АЧС розповіли румунські вчені
11-бер-2020

Незалежне дослідження, проведене румунським Університетом Вагенінгень (WUR) з приводу випадків АЧС у країні, показало, що для припинення поширення вірусу слід посилити співпрацю влади та бізнесу.

Споживання свинини в Румунії за останні роки зросло. На цей вид м’яса припадає 53% тваринного білка, який споживають жителі країни. Однак понад 30% румунської свинини виробляють у особистих селянських господарствах з низьким рівнем біозахисту. Через це посилюється небезпека щодо подальшого розповсюдження вірусу африканської чуми свиней.

Рон Бергевует, старший науковий співробітник WUR, виявив, що 1,3 мільйона домогосподарств у Румунії, які утримують від 1 до 100 свиней на присадибних фермах, відповідають за 56% м’яса свиней, виробленого в країні, тоді як 230 комерційних ферм виробляють 44% свинини. Це ускладнює контроль влади за сектором.

У своїх рекомендаціях для румунської влади щодо того, як боротися з АЧС у країні, проф. Бергевует зазначив: «Іноді ми використовували збройні сили, поліцію та військових, щоб конфіскувати тварин із ферм та утилізувати їх. Це спричинило фермерам багато гніву та горя. Жорсткі заходи, що вводяться урядами, зазвичай лякають людей, і вони хочуть перевезти своїх тварин або забити їх. Контроль за переміщенням тварин повинен бути встановлений, але також мають належним чином виплачуватись компенсації за втрату тварин від вірусу. У Нідерландах ми спостерігали, що тенденція до вивезення тварини або забою знизилася після того, як уряд почав виплачувати компенсації».

Крім того, дослідник вважає, що необхідно вжити додаткових заходів для боротьби з хворобою, інакше залежність країни від імпортної свинини ще більше зросте, піддаючи ризику майбутнє галузі. Серед таких заходів — масовий забій свиней у районах, де хвороба виходить з-під контролю, захід, якого влада уникала через політичні причини та намагання уникнути соціальних заворушень.

meat-inform.com

Детальніше
У 2021 році відзначається тенденція до збільшення обсягів закупівлі сільгосптехніки
23-лют-2022

Зростання цін на зернові і зернобобові у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки.

Про це повідомив Ярослав Навроцький, к.е.н., старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зростання цін на зернові і зернобобові: до 177,8 $/т (+18,8%) у 2020 році та до 231,5 $/т (+30,2%) у 2021 році; олійні: до 402,6 $/т (+25%) у 2020 році та до 630,8 $/т (+56,7%) у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок техніки», — розповідає науковець.

За його словами, цей ринок значною мірою залежить від цінових коливань на продукцію сільського господарства, зокрема, експортоорієнтовані культури. Зокрема, у 2017 році відбулося зростання цін порівняно з 2016 роком на зернові (+6,2%) та олійні культури (+1,4%). Це дало можливість вітчизняним аграріям придбати у 2017 році 3229 комбайнів, а у 2018 році — 2197 машин.

«Після незначного зниження цін на олійні (‑1,8%) у 2018 році наступного — 2019 року відбулося більш відчутне падіння цін на зернові та зернобобові — до 149,7 $/т (‑5,7%) та насіння олійних культур — до 332 $/т (‑6%). Кількість придбаних у цей період комбайнів зменшилася: 2147 — у 2019 році, 1936 — у 2020 році», — додає Навроцький.

Зауважимо, що зі зростанням цін на зазначені сільгоспкультури у 2020/21 роках у минулому році в Україну загалом імпортовано 3029 одиниць комбайнів із 17 країн світу та Європейського Союзу. Їх митна вартість склала $ 283,8 млн.

«Безумовним лідером серед топ‑5 країн — виробників комбайнів, що імпортуються до України, є Німеччина. На її території розміщені виробництва таких світових брендів як John Deere та Claas. У 2021 році українські аграрії закупили 1030 одиниць комбайнів зазначених компаній митною вартістю $ 150,5 мл», — коментує експерт.

Друге місце за вартістю закуплених комбайнів посідає Бельгія, де налагоджене виробництво потужних дорогих роторних комбайнів New Holland серії CR. Торік було імпортовано 206 таких комбайнів митною вартістю $ 45,8 млн. На третьому місці — і за кількістю (433 комбайни), і за митною вартістю ($ 41,2 млн) — Сполучені Штати Америки, де виробляються потужні роторні комбайни Case IH, John Deere та інших брендів.

«Комбайни Польського виробництва New Holland серій ТС, CX та CH посідають четверте місце за вартістю — $ 17,6 млн за 120 імпортованих комбайнів», — підкреслює Ярослав Навроцький.

Водночас, значне місце в імпорті займають комбайни, країна походження яких невідома. У 2021 році за кількістю ввезених комбайнів — 1024 — вони лише на кілька одиниць поступаються Німеччині, але їх митна вартість складає лише $ 11,5 млн. З огляду на те, що митна вартість:

  • 997 одиниць не перевищує $ 53,6 тис.;
  • 17 одиниць знаходиться в діапазоні $ 53,6−107,2 тис.;
  • 9 комбайнів — в межах $ 107,2−214,4 тис.;
  • лише 1 комбайн — $ 268 тис.

«Можна зробити висновок, що переважна більшість цієї техніки нижчої якості або вже була в експлуатації. В цілому імпорт зернозбиральних комбайнів протягом останніх п’яти років можна охарактеризувати стабільністю попиту серед українських аграріїв, надання ними переваги одним і тим же брендам, походженням з вищезгаданих країн. При цьому найбільш затребуваною є німецька високоякісна та дорога техніка, яка в час підйому — 2017 та 2021 роки — лідирує за обсягами імпорту і в грошовому, і в кількісному виразі. Але в період економічного спаду — 2018/20 роки — вітчизняні аграрії змушені надавати перевагу більш дешевій та вживаній техніці, у тому числі з країн, походження яких не визначено», — підсумував науковець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок