Синтетичний вітамін Е в комбікормах не такий корисний, як натуральний

20-трав-2020

Коли корова отримує разом з комбікормами велику кількість продуктів, багатих вітаміном Е, його вміст в молоці в кінцевому рахунку буде вищим, ніж при надходженні в організм синтетичного вітаміну разом з кормовими добавками, відзначається в результатах дослідження групи датських вчених.

У серії експериментів вчені встановили, що натуральний вітамін Е виявився в 1,36 разів ефективнішим, ніж синтетичний.

За матеріалами FeedNavigator

Більше новин
У Фінляндії відкрилася нова суперсучасна птахофабрика
05-вер-2017

 Торгова марка Kariniemen починає нову главу у своїй історії з відкриттям нового, суперсучасного підрозділи птахівництва HKScan в районі м Раума в регіоні Лакар.

Об'єкт був урочисто відкритий міністром сільського господарства Фінляндії Ярі Лепп, мером г.Раума Карі Коскі, головою правління HKScan Мікко Никуля, президентом і виконавчим директором Ярі Латваном. Нове підприємство стало найбільшим інвестиційним проектом в історії корпорації HKScan.

Будівництво нового об'єкту почалося на початку 2016 року, і проект був завершений за графіком. Пілотне виробництво в даний час йде повним ходом, і до кінця року об'єкт вийде на повну потужність.

Нове птахівниче підприємство було спроектовано і побудовано з особливим наголосом на добробут тварин і ефективність захисту навколишнього середовища. Вся птиця, оброблена в підрозділі Раума, проводиться місцевими птахівниками і поставляється з сусідніх ферм в радіусі не більше 70 км. HKScan співпрацює з експертами з поведінки тварин, щоб гарантувати, що об'єкти оптимізовані для гуманної обробки тварин. Деталі, такі як вентиляція, температура і освітлення, були розроблені для мінімізації стресу і підтримки спокою тварин. Процес обробки тварин був упорядкований, і всі непотрібні кроки були усунені.

Просування кругової економії стало ще однією основною метою нового підприємства в Рауме. Крім підвищення ефективності захисту навколишнього середовища, компанія планує експортувати сировину, яке зазвичай не споживається в європейській кухні, але відмінно підходить для споживання людиною (наприклад, субпродукти і лапи), зокрема, в Азію.

Джерело: Meatinfo.ru

Детальніше
Виробництво молока в Україні скорочується
16-лип-2018

За даними Державної служби статистики України у першому півріччі виробництво молока в країні у порівнянні з тим же періодом минулого року скоротилося на 1,8%.

Тривале зниження виробництва молока господарствами населення вже давно нікого не дивує, але ось уповільнення приросту виробництва сільгосппідприємствами трохи насторожує. За результатами півріччя сільгосппідприємства не пішли в мінус, але якщо за п’ять місяців приріст до минулого року був +3,6%, то за шість вже тільки +1,7%. Тобто, або Держстат кардинально «перерахував» піврічні показники, або виробництво молока цією категорією, що помітно знизилося: -4% до травня і -4% до червня минулого року.

При цьому слід зазначити, що поголів'я корів в сільгосппідприємствах практично не зменшилася відносно минулого року, скорочення склало всього -0,2%. Тоді, виходить, що на надої сильно вплинула погода: перепади тиску і часта зміна температур.

У підсумку, за даними Держстату виробництво молока в Україні в першому півріччі склало 4,96 млн. тонн, що на 1,8% нижче аналогічного періоду минулого року. Господарствами населення було вироблено 3,5 млн. тонн (71% від загальної кількості), що на 3,2% менше, ніж в першому півріччі минулого року. За цей же період сільгоспвиробники додали +1,4%, що становить 1,4 млн. тонн.

Поголів'я продовжує скорочуватися (-3,5%), але ситуація кардинально відрізняється у різних категоріях виробників: якщо в останні роки динаміка зниження в сільгосппідприємствах і господарствах населення була приблизно однакова, то на перше липня сільгоспвиробники «втратили» всього — 0,2% поголів'я, в той час як поголів'я в господарствах населення скоротилося на 4,4%. Загалом кількість корів в Україні в середині 2018 року склала 2 035,4 тис. голів.

milkua.info

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Світові запаси пшениці продовжують скорочуватися
22-лист-2021

Міжнародна рада з зерна опублікувала нову доповідь про стан світового ринку, в якій відзначається падіння прогнозів виробництва пшениці на 4 млн т, а залишків, що переходять, — на 2 млн т. Аналітики відзначають, що прогноз виробництва пшениці був знижений до 777 млн ​​т в основному через різке скорочення виробництва в Ірані, а також через очікування не найкращого врожаю в Казахстані, Алжирі та Європейському союзі. Спад в Ірані викликаний сильною посухою, внаслідок якої виробництво скоротилося до 13-річного мінімуму в 11,5 млн т, що на 21% менше, ніж минулого року. При цьому рекордне споживання пшениці продовжує призводити до скорочення запасів. Прогнозоване загальне споживання на 2021/22 р.р. оцінюється в 782 млн т, що на 9 млн т вище рекордного загального обсягу минулого року та на 5% вище, ніж показник світового споживання пшениці два роки тому.

За матеріалами World Grain

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок