У Фінляндії відкрилася нова суперсучасна птахофабрика

Мінагрополітики України пропонує учасникам ринку сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроєкту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», деякі положення якого викликають стурбованість у представників бізнесу. Таку пропозицію озвучив радник міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов під час робочої наради, ініційованої представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні», повідомила 21 грудня пресслужба міністерства.

Як зазначається, дискусійними були питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, який буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив М. Соколов.

Також за підсумками наради була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Як нагадується, законопроєкт № 8166-д називають компромісним документом, у якому враховані головні пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

milkua.info

Американська пшениця після чотиримісячної перерви повернулася на ринок Єгипту ― найбільшого в світі імпортеру цього товару. 

Про це пише «Пропозиція».

Так, протягом одного тижня (28 квітня–4 травня) зі США до Єгипту, за даними федерального Міністерства сільського господарства, було поставлено 51,6 тис. т пшениці. До цього остання поставка була здійснена аж у середині січня.

Це стало наочним свідченням конкурентоздатності американської пшениці, щодо якої (разом із деякими іншими культурами) деякі експерти ринку висловлювали недовіру. Річ у тім, що в штаті Канзас, який вирощує найбільші обсяги пшениці у США, наприкінці квітня теж похолодало, через що постраждав урожай. Водночас запаси пшениці залишаються великими і, як очікується, вони зростуть до рекордних обсягів, коли буде зібрано врожай у Північній півкулі.

Зазначається, що така велика партія могла бути придбана через побоювання щодо можливих проблем в інших країнах-постачальниках пшениці до Єгипту, адже і в Європі, і в Росії пшениця недоотримала опадів.

Єгипет останніми роками не належить до провідних покупців американської пшениці, позаяк імпорт із Росії, України та Румунії має більш привабливий вигляд. Так, за весь період із 1 червня 2016 року до 27 квітня 2017 року ця країна придбала дещо більше 60 тис. т американської пшениці.

www.poultryukraine.com

Агропідприємство, яке претендує на отримання гранту, повинно чітко обґрунтувати, як отримані кошти допоможуть не лише одному фермеру, а й вплинуть на весь ланцюжок створення доданої вартості: постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

На цьому наголосила радник з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вікторія Гультай.

Підприємства, які претендують на отримання коштів від Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», мають відповідати низці вимог, зазначила вона. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні - 50−250, малі - 10−50 осіб) і річним оборотом (15−100 млн грн і 1−15 млн грн відповідно). «Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства, — пояснила Вікторія Гультай. — Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України».

Проект працює по всіх областях України, проте найбільше уваги приділяє південним і східним регіонам.

За словами Вікторії Гультай, нинішнього сезону Проект отримав близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки.

«Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів — легке завдання, — визнає вона. — Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто лежать. Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати».

Єдине, що потрібно, — використати грант за призначенням — саме так, як про це господарство вказало в заявці.

Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують експерти Проекту. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство.

«Дуже важливим є екологічний моніторинг, — підкреслила Вікторія Гультай. — Наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення, грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію».

У контракті на надання гранту чітко розписується кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. «Потім кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим», — зазначила Вікторія Гультай.

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців.

Довідка

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він орієнтований на малих і середніх агровиробників і концентрується на таких секторах, як фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо.

milkua.info за матеріалами agrotimes

Україна та Об'єднанні Арабські Емірати зацікавленні у поглибленні торгово-економічних відносин в АПК та у розвитку нових спільних проектів.

Про це йшлось під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої та заступником голови Еміратської частини Міжурядової комісії, заступником Міністра закордонних справ і міжнародного співробітництва Мохаммеда Шараф.

«За результатами 2017 року товарообіг аграрними та харчовими товарами між Україною та ОАЕ склав $180 млн, з яких $170 млн припадає саме на експорт українських продуктів. Ми раді відмітити позитивну динаміку в розвитку наших торговельних відносин та продовжуватимемо нашу активну співпрацю з колегами з ОАЕ для того, щоб обсяги двосторонньої торгівлі зростали і надалі. При цьому, ми вбачаємо значний потенціал у реалізації двосторонніх проектів в АПК, від зеленої енергетики та зрошування до логістики та інфраструктури», — про це заявила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що важливим завданням у торговій площині є диверсифікація товарної структури як українського експорту до ОАЕ, так і нашого імпорту з цієї країни. Як зазначила Ольга Трофімцева, серед товарних груп, які можуть в більших обсягах експортуватись на ринок ОАЕ, є мед, кондитерські вироби та вироби з шоколаду, м’ясо та субпродукти, овочі та фрукти, бобові та вироби з них, весь спектр органічних продуктів та багато інших.

Зі свого боку Мохаммед Шараф додав, що ОАЕ дійсно бачать в Україні дуже сильного гравця на світових аграрних та харчових ринках і цінують нашу країну як надійного партнера, який може ефективно та на основі довгострокових взаємовигідних відносин бути важливою складовою забезпечення продовольчої безпеки ОАЕ.

Восени поточного року, за словами Ольги Трофімцевої, очікується візит Міністра з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища ОАЕ Тані Ахмед Аль Зеюді. В рамках його приїзду планується підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об'єднаних Арабських Еміратів у сфері сільського господарства та продовольства. Мета якого — сприяння активізації двостороннього торговельно-економічно та інвестиційного співробітництва в агросфері.

Довідково: Експорт українських аграрних товарів до ОАЕ становив $170,2 млн у 2017 році. Ключові товари: олія — $57,8 млн, яйця пташині — $30,1 млн, насіння масляничних культур — $28,9 млн, м’ясо та субпродукти з нього — $19,1 млн, зернові злаки — $9,7 млн, овочі — $3,6 млн, цукор — $2,2 млн. Імпорт становив майже $10 млн: чай та кава — $9,1 млн, тютюн — $0,5 млн, ефірні масла — $0,3 млн.

Прес-служба Мінагрополітики