Сезонного зниження цін на молоко не буде до середини березня — аналітичний звіт АВМ

01-бер-2021

Ціни на всі ґатунки молока залишаються незмінними: екстра ― 12,15 грн./кг, вищий ― 11,7 грн./кг, перший ― 11,08 грн./кг., середньозважена ― 11,64 грн/кг.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Діапазон коливань цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах:

  • північ та центр ― 11,7−12,45 грн./кг;
  • південь ― 11,7−12,45 грн./кг;
  • схід ― 11,6−12,4 грн./кг;
  • захід ― 11,6−12,35 грн/кг.

Початок сезону великого молока поки що не в змозі зрушити ціни на сировину на шлях сезонного низхідного тренду, як це було в минулі роки. Така ситуація тут нікого не дивує, вона цілком прогнозована і має на те вагомі підстави — дефіцит сировини, який додатково підкріплений дорогими, як ніколи, компонентами раціонів.

Ініціатива в активізації руху цін зазвичай належить великим переробним компаніям, проте зробити перший крок ще ніхто не наважується у зв’язку з недостатністю молока на ринку. Наразі ведуться розмови, що середина березня буде початком сезонного зниження цін, хоча з приводу цього вже існують сумніви з альтернативним баченням старту сезону в кінці березня.

Цілком ймовірно, що цьогоріч ми побачимо трохи іншу картину кривої графіка ціни, яка не буде мати суттєвого «просідання» цін у весняно-літній період, оскільки сировини, очевидно, в цьому сезоні на всіх не вистачатиме, а відтак це буде надавати підтримку цінам. Варіантом виключення буде закриття чи зупинка потужностей у переробників, що частково розрядить ситуацію з дефіцитом.

Більше новин
У господарствах населення перестануть купувати молоко з 1 липня 2018 року: Чи готові фермери?
09-січ-2018

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

Детальніше
Мінагрополітики вживаються заходи щодо створення правових основ забезпечення стабільної епізоотичної ситуації
05-трав-2022

22 квітня 2022 року Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Мінагрополітики від 08 квітня 2022 року № 211 «Про затвердження Порядку формування та ведення Державного реєстру тваринницьких потужностей та операторів ринку, форм заяв про затвердження тваринницької потужності, державну реєстрацію потужності/оператора ринку» (далі – Державний реєстр тваринницьких потужностей та операторів ринку).

Також Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, а також Порядок затвердження тваринницьких потужностей для цілей експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик.

Вказані документи визначають чітку й прозору процедуру:

1) здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, яка відбуватиметься відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу ;

2) затвердження тваринницьких потужностей для експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик, відповідно до законодавства ЄС.

3) формування та ведення Державного реєстру тваринницьких потужностей та операторів ринку.

Відповідно затверджені або зареєстровані тваринницькі потужності, в тому числі оператори ринку, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням свійських копитних тварин для цілей експорту з України; збором свійських копитних тварин та/або свійської птиці без використання потужностей, у тому числі оператори ринку, які здійснюють продаж або купівлю зазначених тварин повинні бути внесені в Державний реєстр тваринницьких потужностей.

Очікується, що імплементація положень Регламенту (ЄС) № 2016/429 (Регламент введено в дію 21 квітня 2021 року) дозволить підвищити ефективність протиепізоотичих заходів та заходів державного контролю, що сприятиме забезпеченню стабільної епізоотичної ситуації щодо інфекційних хвороб тварин та створить належні умови для цілей експорту та імпорту тваринницької продукції.

Постанови та наказ набирають чинності одночасно з введення в дію Закону України від 4 лютого 2021 року№ 1206-IX «Про ветеринару медицину» (з 21 березня 2023 року).

minagro.gov.ua

Детальніше
Динаміка попиту на молоко буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації — Rabobank
23-груд-2020

Динаміка попиту на молоко і молочну продукцію буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації, які можуть компенсувати навіть зниження державної підтримки населення і попит в першій половині 2021 року буде рости. Такі прогнози представлені в звіті Rabobank, пише The DairyNews.

Слабкий долар буде стимулювати зростання споживання в дефіцитних регіонах і знижувати ціни на продукти в євро. В цілому прогнозується економічне зростання в багатьох регіонах світу після рецесії 2020 року.

У той же час динаміка зростання виробництва молока в ключових країнах-експортерах молока (ТОП-7) сповільниться в порівнянні з 2020 роком. Rabobank прогнозує зростання 2,7 млн ​​тонн молока в 2021 році — для порівняння в 2020 році зростання складе 4,5 млн тонн.

Найбільш постраждалим сектором залишиться громадське харчування, так як обмеження в зв'язку з другою хвилею все ще діють. Попит в роздрібних мережах, навпаки, зростає в період обмежень через зростання домашнього вжитку.

Ціни на біржові молочні продукти залишаються високими після зростання в другому та третьому кварталі 2020 року навіть на тлі сезонного піку виробництва молока в Океанії, ключовий фактор-попит на азіатських ринках, які успішно справляються з пандемією і демонструють економічне зростання. На ціни також позитивно впливає зниження запасів у США і ЄС. Згідно Європейської програми підтримки приватного зберігання запаси сиру знизилися на 43%, СЗМ на — 56%.

При цьому імпорт молочної продукції з боку Китаю знизиться в 2021 році, з огляду на зростання виробництва на 6% в наступному році і невелике зниження запасів у другій половині 2020 року. У 2021 році очікується зниження імпорту в перерахунку на молоко майже вдвічі на тлі зниження темпів зростання попиту з 9% в першій половині 2021-го (зростання в порівнянні з низькою базою першої половини 2020 року) до 3% у другій половині 2021 року. Китай вирішує проблему самозабезпеченості молоком, це підвищує важливість інших ринків у світовій торгівлі.

Ще одним фактором, що підсилює невизначеність на молочному ринку, залишається Брексит. Перехідний період закінчується 31 грудня 2020 року, що може створити перебої в торгівлі в першому кварталі 2021 року. У Великобританії вже очікується двозначне падіння ВВП в 2020 році, жорсткий Брексит може викликати негативну реакцію фінансових ринків і девальвацію британського фунта по відношенню до євро.

У 2021 році за прогнозами Rabobank ціни на корми залишаться високими. Rabobank прогнозує ціни на сою на Чиказькій біржі 12−12,4 доларів за бушель, ціни на кукурудзу будуть вище 4,2 доларів за бушель.

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок