Динаміка попиту на молоко буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації — Rabobank

За перші два місяці поточного року в Україну з-за кордону ввезли 13,9 млн голів живої сільськогосподарської птиці. Таким чином імпорт курей, качок та інших птахів зменшився на 0,4%, порівняно з показниками січня та лютого 2020 року, повідомляє AgroTimes з посиланням на Державну митну службу.

Попри зменшення обсягів імпорту, ціна на птицю зросла. Тому у вартісному еквіваленті закордонні закупівлі склали 9,6 млн доларів. Це на 15% більше, ніж вартість імпорту за перші два місяці минулого року.

Топ-3 країни, в яких закуповують птицю українські імпортери – це Угорщина (43,4%), Польща (23,1%) та Німеччина (13%).

У той же час, скорочуються обсяги експорту м’яса птиці з України. Протягом перших двох місяців 2021 року українські експортери відвантажили за кордон 56,3 тис. тонн курятини та субпродуктів птиці. Таким чином, обсяги продажів на міжнародному ринку зменшились на 16,8%, порівняно з показниками січня-лютого 2020 року.

Meat-Inform

Починаючи з 13 квітня 2021 року торгівля підконтрольними товарами буде здійснюватися в рамках чинного законодавства України та враховуючи вимоги країн призначення, а також міжнародні вимоги та правила. 

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби. 

«Відповідно до Плану організації виконання Указу Президента України від 19.05.2018 № 139 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках співдружності Незалежних Держав» Держпродспоживслужба протягом 2020−2021 провела перемовини та консультації із компетентними органами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан стосовно умов взаємної співпраці та погодження двосторонніх форм ветеринарних сертифікатів з метою недопущення необґрунтованих затримок українських вантажів з підконтрольними товарами на території зазначених країн», — йдеться у повідомленні.

Таким чином після денонсації Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії від 12.03.1993, починаючи з 13.04.2021, торгівля підконтрольними товарами буде здійснюватися в рамках чинного законодавства України та враховуючи вимоги країн призначення, а також міжнародні вимоги та правила.

Ознайомитись із погодженими двосторонніми формами ветеринарних сертифікатів для експорту із України до Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Молдова, Республіки Таджикистан, Туркменістану, можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі «Міжнародне співробітництво» за посиланням.

Варто додати, наразі триває активна робота щодо погодження умов доступу українських товарів на ринки Республіки Вірменія, Киргизької Республіки, Республіки Узбекистан, після ухвалення яких вони будуть опубліковані на вебпорталі Держпродспоживслужби.

Світовий дефіцит молока в період з 2017 по 2022 рік зросте на більш ніж 19,5 млн.тонн. Такий прогноз в рамках Global Dairy Congress у Варшаві представив Пітер Коппс, старший аналітик по молочному ринку Rabobank.

— «Торгівля молочними продуктами дуже цікава. Два фактори, що впливають на молочний сектор: зростання населення і ВВП», — заявив експерт, виступаючи на конгресі.

Пітер Коппс нагадав, що в період з 2010 по 2015 рік світове виробництво молока збільшилось на 12% до 780 млн. тонн. Значне зростання демонстрували Туреччина, Індія та Нова Зеландія. При цьому лише Росія і Україна продемонстрували зниження обсягів виробленого в цих країнах молока.

— «Прогнозований загальний розрив у світовій торгівлі молоком відновив зростання вперше з 2013 року коли він становив близько 20,1 млн.тонн. За нашими оцінками, в період з 2017 по 2022 рік дефіцит продовжить рости і складе понад 19,5 млн. тонн», — зазначив представник Rabobank.

Основною зміною є жваве очікування зростання в двох експортних регіонах Аргентина і Австралія, сказав Пітер Коппс, зазначивши, що зростання поставок в таких регіонах як Туреччина і Україна відображає тенденцію збільшення торгівлі на локальному рівні.

milkua.info

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби