З 2021 року нас очікує масове закриття неефективних свинокомплексів

Минулого тижня на українському експортному ринку пшениці (базис FOB) почалося зниження індикативних цін пропозиції на зерно врожаю як минулого, так і поточного року після досягнення ними історичних максимумів.

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що цінова ситуація розвивалась під тиском майже повної відсутності торгівлі, великих залишків вказаної культури всередині країни, а також інформації про добрий стан озимини та початок ярої сівби в Україні.

«Однак варто зазначити, що через бойові дії площі під ярими культурами в Україні в 2022 р. можуть скоротитися на 35%. Крім того, зниженню цін сприяв пошук країнами-імпортерами альтернатив причорноморському зерну: зокрема,  уряд Єгипту веде переговори з представниками Аргентини, Індії, Франції та США щодо налагодження імпорту пшениці. Більш активне здешевлення зернової обмежувалося зростанням котирувань на світових біржах (у т.ч. через сумніви щодо успіху переговорів і швидкого припинення війни між рф та Україною)», — пояснюють аналітики «АПК-Інформ».

Так, індикативи цін пропозиції на пшеницю з протеїном 12,5%, 11,5% та фураж із постачанням у квітні з портів Чорного моря знизилися на 20-25 USD/т і станом на кінець минулого тижня досягли 415-435, 405-425, 390-410 USD/т FOB.

Тим часом ціни пропозиції на ті ж самі позиції, але майбутнього врожаю, знизилися на 10-30 USD/т — до 360-390, 350-385 та 330-365 USD/т із постачанням у липні-серпні.

agroportal.ua

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підписав Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо співробітництва та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці між Україною та Китаєм.

Підписання Меморандуму відбулося 7 червня 2018 року у м. Нінбо у рамках перебування Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи у КНР та участі  у ІІІ Діалозі між Китаєм та країнами ЦСЄ зі співробітництва з питань нагляду за якістю, інспекції та карантину, які організовані компетентною службою Китаю.

Як наголосив Володимир Лапа, підписання Меморандуму про взаєморозуміння сприятиме розвитку та зміцненню співробітництва та розширенню двосторонньої торгівлі між Україною та КНР, збільшенню видів імпортних та експортних товарів.

«Даний Меморандум відкриє нові можливості щодо диверсифікації ринку збуту українського м’яса птиці, підвищення конкурентоздатності українських харчових продуктів на світових ринках, що позитивно вплине на імідж України як надійного торговельного партнера та сприятиме розвитку економіки нашої держави», - відзначив Голова Держпродспоживслужби.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння забезпечить взаємний обмін інформацією, документацією, результатами досягнень з питань профілактики та боротьби з грипом птиці та іншими хворобами птиці; проведення оцінки ризиків та переговорів щодо інспектування та санітарних вимог, необхідних для торгівлі м’ясом птиці.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Земельна реформа — надскладне завдання для нашого політикуму. Однак успішні європейські країни мають вільний ринок землі.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», — констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, які зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», — зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», — пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президент не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

milkua.info

На тлі здорожчання цін на зернові та олійні культури, які за останній рік збільшились майже вдвічі, зростає вартість кормів для сільськогосподарських тварин. Відтак, корми в середньому подорожчали на 68-84% в залежності від інгредієнта.

Про це повідомляє Перший Діловий. 

За останній рік (вересень 2021 в порівнянні з вереснем 2020 року) ціни на основні компоненти кормів виросли мінімум на третину. Наприклад, пшениця +32%, кукурудза +25%, ячмінь +27%, шрот соєвий +26%, шрот соняшнику +26%. Основна причина зростання цін на ці культури — підвищений попит на світовому ринку на зернову і олійну групу.

Через різке подорожчання корму для сільгосп тварин м’ясо цієї осені додасть в ціні, оскільки для виробників м’яса таке подорожчання означає збільшення собівартості виробництва.

Нагадаємо, у Держрезерві заявили, що запаси зерна перебувають на критично низькому рівні. Зокрема, через відсутність фінансування. Так, станом на сьогодні на підприємствах Держрезерву зберігається зерно врожаїв 1999-2018 років, що значно перевищує затверджені терміни зберігання — 2 роки.