Експортні ціни на українську пшеницю почали знижуватися

17 березня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка вносить зміни у Порядок використання коштів за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

«Прийняті зміни сприятимуть збільшенню кількості сільгоспвиробників, які можуть скористатися підтримкою, оновити техніку та обладнання на пільгових умовах. Серед прогнозованих результатів реалізації програми підтримки — зростання кількості машинобудівних підприємств та розширення номенклатури техніки, створення понад 500 нових робочих місць та 1 800 млн грн сплачених податків», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

На 2021 рік на цю програму передбачено 1 млрд грн.

Скориставшись програмою підтримки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн.

Отримати 25% компенсації вартості за придбану с/г техніку можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці - сільгоспвиробники.

Детальніше про програму за посиланням. 

Довідково: За період грудень 2019 року та січень — листопад 2020 року за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» сплачено 892,6 млрд грн компенсації. Загалом, було придбано 14 946 одиниць сільгосптехніки.

Хоча поточні показники зовнішньої молочної торгівлі набагато нижче докризового 2013 року, але у порівнянні з періодом глибокої кризи двох попередніх років український молочний експорт дійсно можна вважати успішним.

У першому півріччі 2017 року експорт більшості молокопродуктів суттєво зріс, і на тлі зростання цін валютна виручка від зовнішньої реалізації виявилася майже в два рази більшою в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Молочної продукції, в тому числі молоковмісних продуктів, було продано за межі країни на суму в USD215 млн.

Найбільш істотним, майже у три з половиною рази у натуральному вираженні, виявилося зростання продажів сирних продуктів. У три рази зріс експорт вершкового масла, більш ніж в два рази — реалізація сухого незбираного молока. Водночас зовнішні продажі сухого знежиреного молока і молочних консервів помітно скоротилися.

Порівнюючи показники червневого експорту з минулорічними, варто зазначити помітне зростання по сирним продуктам, маслу і СНМ. Реалізація консервів, СЗМ, спредів зменшилася.

Молочний імпорт в поточному році також зріс майже за всіма товарними позиціями, але істотні зовнішні закупівлі відбувалися тільки в категорії сирів, ввезення яких зросло приблизно на третину.

Загалом, молочний імпорт поки не критичний, в грошовому вираженні він у 9 разів менше експорту. 

milkua.info за матеріалами infagro.com.ua

На китайських свинофермах виявляють нові штами африканської чуми свиней (АЧС). Припускають, що причина — застосування неліцензованих вакцин.

Так, двома новими штамами АЧС інфікувалися понад 1 тис. свиноматок на кількох фермах, що належать New Hope Liuhe, четвертому за величиною виробнику свинини в Китаї. Також постраждали господарства, які відгодовують свиней для компанії за контрактами.

Падіж серед інфікованих новими штамами тварин не такий високий, як від «класичного», що знищив майже половину свинопоголів'я у Піднебесній у 2018−19 рр. Нові штами спричиняють хронічне захворювання, яке зменшує кількість народжених здорових поросят.

Щоб попередити подальше погіршення ситуації, Міністерство сільського господарства Китаю кілька разів виступило з заявою про заборону застосування несертифікованих вакцин проти АЧС, наголосивши на можливих наслідках таких дій. А у серпні 2020-го заявило про тестування свиней для ідентифікації штамів АЧС в рамках загальнонаціонального розслідування незаконного використання вакцин.

Минулого тижня компанія GM Biotech заявила про розроблений та готовий до застосування тест, який дозволяє швидко виявити «польовий» штам, атенуйований штам з однією видаленою ділянкою гена чи двома видаленими ділянками гена.

PigUA.info за матеріалами ndtv.com

13 березня 2018 року відбулася зустріч щодо активізації процесів гармонізації українського законодавства у сфері обігу ветеринарних препаратів, кормів та кормових добавок з нормами Європейського Союзу.

У заході взяли участь Голова Держпродспоживслужби Володимира Лапи, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінагрополітики Олександр Жемойда та представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської бізнес асоціації.

Зокрема, Голова Держпродспоживслужби зазначив, що з квітня поточного року набуває чинності Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Наразі ведеться робота з приведення нормативно-правової бази у відповідність до вимог цього закону.

Крім того, такі ж процеси відбуваються і щодо Закону «Про безпечність та гігієну кормів». Відповідно до урядового доручення всі необхідні підзаконні акти повинні бути схвалені до грудня 2018 року. Зараз разом із експертами проектів міжнародної технічної допомоги відбувається напрацювання проектів нормативно-правових актів.

Також ведеться робота над проектом закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, який зараз проходить активне обговорення, зокрема за участю членів ЄБА, а також напрацювання законопроекту, який об'єднає в собі два закони — про карантин рослин та про захист рослин, — і до цього процесу також запрошуються представники бізнес-асоціацій.

Окремо учасники зустрічі обговорили шляхи боротьби з фальсифікованою продукцією кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, питання ліцензування дистриб’юторів цієї продукції, а напрацювання нової редакції Закону «Про ветеринарну медицину».

Такі зустрічі відбуваються на регулярній основі й дозволяють врегулювати актуальні питання, які стосуються функціонування конкретної сфери ринку.

minagro.gov.ua