Земельна реформа в Україні: чому затягують процес

12-вер-2017

Земельна реформа — надскладне завдання для нашого політикуму. Однак успішні європейські країни мають вільний ринок землі.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», — констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, які зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», — зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», — пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президент не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

milkua.info

Більше новин
Запаси зернових в Україні на 33% менше минулорічних
25-лист-2020

1 листопада 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні склали 20,4 млн т, що на 33% менше, порівняно з  аналогічною датою минулого року (30,6 млн т).

За даними Державної служби статистики в розрізі культур запаси зернових за рік зменшилися таким чином: насіння соняшнику на 17% — 7,2 млн т; пшениці на 19% — до 7,9 млн т; ячменю на 32% — до 1,6 млн т; кукурудзи на 44% — 9,9 млн т. Однак, запаси жита зросли на 97% — до 222 тис. т. Зазначимо, що в аграрних підприємствах зберігається 13,5 млн т зернових і зернобобових культур, що на 29% менше, ніж у минулому році, а на підприємствах із переробки і зберігання зерна — 6,9 млн т (-41%).

agravery.com

Детальніше
Аграрії цьогоріч зможуть купити тільки 30% необхідних добрив
12-січ-2022

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

Детальніше
Україна перескочила в ТОП-10 за інвестиційною привабливістю «зеленої» енергетики
11-січ-2020

Торік інвестиції у відновлювальну енергетику України склали 3,7 млрд євро. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, передає УНН.

Завдяки інвестиціям, активності бізнесу, стимулам та освоєнню потенціалу цієї сфери у 2019 році Україна піднялася на 8-е місце у рейтингу інвестиційної привабливості “зеленої” енергетики країн, що розвиваються, каже міністр. Милованов нагадав, що у 2018 році країна займала у цьому рейтингу аж 63 сходинку.

“Реалізовані проекти дозволили збільшити загальну потужність „чистої“ електроенергетики в Україні у 3 рази, а саме — до 6,8 ГВт”, — пише міністр.

Нагадаємо, у грудні 2019 року найбільший виробник курятини в Україні “Миронівський хлібопродукт” (Наша Ряба) ввів в експлуатацію першу чергу комплексу по виробництву біогазу “Біогаз Ладижин”.

Потужність енергетичної генерації першої черги комплексу становить 12 МВт, що робить біогазову станцію найбільшою в Європі. За даними прес-служби МХП, обсягів електроенергії, що виробляється на першій черзі біогазового комплексу, вистачить для одночасного енергозабезпечення 35 тис. сімей. Інвестиції в проект вже сягнули 20 млн долларів.

Довідка: Біогаз, одержуваний з відходів життєдіяльності тварин і птахів, може замінити в Україні 6 млрд м3 природного газу, однак для його одержання необхідні значні інвестиції, строк окупності яких становить 4 — 5 років. Щорічні потреби побутового споживання в Україні нині становлять близько 11 млрд м3 природного газу.

Джерело: УНН

Детальніше
Експорт української молочної продукції вийшов на довоєнний рівень
08-вер-2022

Молочна галузь України у 2022 році показує неймовірні результати своєї роботи на зовнішніх ринках: маючи величезні проблеми з логістикою за вісім місяців експорт молочної продукції досяг минулорічного рівня та становить 59,4 тис. тонн.

Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua.

За серпень місяць торгівля молочною продукцією за кордон становила 12,7 тис. тонн, що в 2 рази більше, ніж в 2021 році. Цей місячний показник об'єму торгівлі — є найбільшим за весь 2022 рік.

За словами Максима Гопки, аналітика УКАБ, в літній період часу торгівля вітчизняними молочними продуктами стрімко активізувалась: сумарно за червень-серпень було експортовано 31,5 тис. тонн, що становить 52% фактичного експорту за перші вісім місяців 2022 року, а також на 40% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

В серпні Україною було експортовано:

  • Молоко та вершки не згущені — 3 578 тонн,(в 3 рази більше, ніж в червні);
  • Молоко та вершки згущені — 3 263 тонн,(в 2 рази більше);
  • Маслянка — 273 тонн,(на 50% менше);
  • Молочна сироватка — 2 525 тонн,(на 72% більше);
  • Масло вершкове — 2 136 тонн,(в 3,5 рази більше);
  • Сири всіх видів — 1 008 тонн,(на 62% більше).

Найбільшими імпортерами української продукції є: Молдова — 4,4 тис. тонн, Польща — 2,4 тис. тонн, Китай — 900 тонн.

Водночас, імпорт молокопродуктів поступово скорочується. За 8 місяців було імпортовано 42,3 тис. тон, що на 37% менше, ніж торік. За серпень ввезено в Україну 5 тис. тонн молочних продуктів, найбільше за об'ємами поставок — сирів всіх видів (3,1 тис. тонн).

«За січень-серпень сальдо зовнішньої торгівлі є пасивним і становить -2,3 $ млн. Якщо у вересні темпи експорту залишаться такими ж як і в серпні, то сальдо зовнішньої торгівлі може бути вже активним і загальна торгівля буде більш позитивною для роботи галузі», — прогнозує експерт.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок