Україна та Китай підписали Меморандум про співробітництво та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці

Пшениця, солод, олія кокосова та рапсова, жири та олії, маргарин, кондитерські вироби з цукру та какао-боби, паста та олія, готові харчові продукти для немовлят та дітей молодшого віку – нові позиції, включені до список товарів критичного імпорту України.

У списку також молочна сироватка код УКТЗЕД 0404 (Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, в іншому місці не зазначених).

Згідно з постановою уряду №244 від 10 березня, яка оприлюднена на його сайті в п’ятницю, у переліку також азотні, фосфорні та калійні добрива, різні фарби та лаки, костюми хімзахисту, посудомийні машини, мобільний wi-fi із системами широкосмугового доступу, броньовані автомобілі, танки та їх частини, лічильники Гейгера-Мюллера, гранати, міни, ракети, і навіть холодна зброя.

Як повідомлялося, після початку військової агресії росії 24 лютого уряд того ж дня ухвалою №153 визначив перелік товарів критичного імпорту, для закупівлі якого Національний банк України дозволяє купувати валюту. Це вже дев’яте розширення цього списку за час, який минув після його початкового затвердження.

ua.interfax.com.ua

Під час секції «Технології» експерт із обладнання свинокомплексів з Данії Карстен Расмуссен розповість про альтернативні методи опалення свинарських приміщень.

 «Тема оптимального клімату у приміщенні свинокомплексу — завжди актуальна. Опалення — її невід’ємна частина. У своєму виступі я планую зосередитися на ключових аспектах:

• Автономне водне опалення;
• Як використати переваги континентального клімату для охолодження приміщень;
• Як забезпечити оптимальну якість повітря;
• Особливості «мінімальної» вентиляції», — поділився спікер.

 Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

В Україні з початку року зафіксували 138 випадків африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчить статистика сайту «СТОП АЧС», який запроваджено в рамках проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні».

У 91 випадку захворювання зареєстрували у домашніх тварин, в 36 — у диких. Ще в одинадцяти випадках АЧС зафіксували на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстрували 449 спалахів АЧС.

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — по 56 та 44 випадки відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — по 37 та 32 випадки, та Рівненська область — 31 випадок.

Найменшу кількість спалахів АЧС зареєстрували у Львівській області — 1 випадок.

Загалом за останні 6,5 року вірус АЧС не оминув жодну з областей України. Вперше збудник АЧС виявили у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info