Ринок живця, 38-й тиждень: середня ціна сягнула 45,5 грн/кг

Під час суворого карантину в лютому в Китаї відбулися збої імпортних постачань м’яса та інші логістичні затримки. Щоб запобігти повторенню такої ситуації і подорожчанню м’яса, влада країни цього тижня закликала муніципалітети створювати запаси м’яса птиці та морепродуктів.

Створення тимчасових резервів дозволить Китаю уникнути дефіциту у випадку повторення кризи, пов`язаної з пандемією коронавірусу COVID-19. Варто зазначити, що друга хвиля спалахів небезпечного захворювання очікується в КНР уже восени.

Курятина залишається найбільш доступним видом м’яса і в умовах кризи попит на неї посилюється. У той же час, попри втрати через африканську чуму свиней, попит на свинину в КНР в умовах кризи знизився, оскільки серед споживачів існували побоювання щодо можливого зараження вірусом через м’ясо. Утім, на разі підтверджених випадків такого шляху передачі коронавірусу не виявлено. Єдиним запобіжним заходом щодо їжі є достатня термічна обробка.

Meat-Inform

Україна увійшла до п’ятірки лідерів серед країн, з яких до ЄС надходить імпорт сільськогосподарської продукції. Відповідні дані оприлюднила Єврокомісія у дослідженні щодо стану торгівлі сільськогосподарською продукцією станом на жовтень 2018 року.

«Сільськогосподарський імпорт з третіх країн за період 12 місяців з листопада 2017 р. по жовтень 2018 р. зареєстровано на рівні €115,2 млрд… Найбільш важливими напрямками, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, за минулі 12 місяців залишаються Бразилія (12,0) та США (11,5), за якими йдуть Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, — на кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 мільярдів євро», — йдеться у документі.

При цьому обсяг українського експорту до ЄС у період з листопада 2017-го по жовтень 2018 року дещо знизився у порівнянні із аналогічним періодом 2016-2017 рр. — з €5,4 млрд до €5,1 млрд, з абсолютним показником зменшення обсягів сільськогосподарських поставок до ЄС на суму у €226 млн євро (-4,9%).

Водночас Україна посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС.

PigUA.info за матеріалами ukrinform.ua

Прогноз FAO щодо обсягів світової торгівлі зерновими в сезоні 2020-2021 рр. досягне 467 млн ​​т, що трохи вище квітневого прогнозу, а в порівнянні з минулим роком вище на 5,9%.

Про це повідомляють аналітики в звіті FAO.

«Прогноз за обсягами світової торгівлі фуражними зерновими в 2020-21 рр. (липень - червень) в порівнянні з минулим місяцем практично не змінився і як і раніше передбачає значний приріст (9,2%) проти рівня сезону 2019-20 рр. головним чином у зв'язку з ймовірними рекордними обсягами закупівель Китаєм кукурудзи і ячменю», - вказують аналітики.

У FAO очікують, що торгівля пшеницею в сезоні 2020-21 рр. (липень - червень) виросте на 2% в порівнянні з оцінками по сезону 2019-20 рр. за рахунок очікуваного зростання в порівнянні з минулим роком імпортного попиту з боку Китаю, Марокко і Пакистану.

«Після очікуваного в 2020-21 рр. (липень - червень) зростання обсягів торгівлі до рекордних рівнів обсяг торгівлі пшеницею в 2021-22 рр. може скоротитися на 1,8% до 185 млн т. За першими оцінками можна очікувати скорочення обсягів закупівель з боку Китаю, а також Марокко і Пакистану, тоді як в попередньому році вони імпортували великі обсяги, а внутрішня пропозиція також було на високому рівні», - повідомили аналітики.

Крім того, в плані експорту, очікуване збільшення поставок з Аргентини і ЄС в сукупності з більш сприятливими видами на врожай буде супроводжуватися скороченням обсягів продажів Австралії, Канади і Росії в зв'язку з менш сприятливими прогнозами по виробництву, а також з боку США у зв'язку зі скороченням поставок в силу низького рівня перехідних запасів і очікуваного розширення споживання на корми.

Проте, як очікують аналітики, в 2021-2022 роках Росія збереже свої позиції найбільшого експортера пшениці в світі.

latifundist.com

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 р. № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» опублікована на Урядовому порталі.

Так, постанова передбачає удосконалення проведення фітосанітарних процедур та надання права вибору власника вантажу при формуванні експортних партій об'єктів регулювання проводити фітосанітарну експертизу (аналіз) у фітосанітарних лабораторіях, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, або уповноважених фітосанітарних лабораторіях будь-якої іншої форми власності.

Крім того, як Законом України «Про карантин рослин» так і постановою передбачено, що державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявнику карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). До цього державний фітосанітарний інспектор був зобов’язаний видати заявнику зазначені сертифікати чи прийняти рішення про відмову у їх видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу.