Україна увійшла до п’ятірки експортерів сільськогосподарської продукції до ЄС

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

За ініціативи Асоціації «Свинарі України» та Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин в Україні починається експеримент з татуювання поросят віком до 4 місяців на двох свиногосподарствах Київської області.

Так, згідно з чинним вітчизняним законодавством, тварини, які переміщуються, мають бути обов’язково ідентифіковані. «Ідентифікація товарних свиней, яких утримують та розводять юридичні особи, здійснюється перед вибуттям тварин з господарства шляхом прикріплення однієї пари бирок відповідного зразка з груповим номером — реєстраційним номером господарства в Реєстрі тварин або татуюванням реєстраційного номера господарства (для тварин старше чотирьох місяців)» (відповідно до «Порядку ідентифікації та реєстрації свиней»).

Виробничий цикл багатьох вітчизняних свиногосподарств поділений на два майданчики  — маточник (свиноматки і поросята до 70-80 днів життя) і відгодівельник (поросята від 70-80 днів життя до реалізації на забій). Переважно майданчики знаходяться в різних адміністративно-територіальних одиницях. Це означає, що при перевезенні поросят з маточника у відгодівельник (у віці 2,5 місяців) їх треба биркувати, що створює додаткове фінансове навантаження на підприємства.

Щоб вирішити цю проблему,  Асоціація «Свинарі України» та Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин проведуть експеримент з татуювання поросят різних вікових груп (з відлучення до 4 місяців). Підприємства, що стануть дослідною базою, вже провели підготовчу роботу, закупили необхідне обладнання.

У рамках експерименту перевірятимуть 2 методи татуювання поросят: нанесення тату на вухо та стегно. Обов’язкова умова — щоденна відео- та фотофіксація.

Головна мета дослідження — визначити, наскільки чіткою буде візуалізація татуювання та упродовж якого періоду ця позначка зберігатиметься.  У разі позитивних результатів експерименту, АСУ разом з Агентством ідентифікації і реєстрації тварин напрацюють зміни до чинного Порядку ідентифікації та реєстрації свиней та ініціюватимуть їх впровадження.

pigua.info

У такому бізнесі, як виробництво молока, щоб залишатись конкурентоспроможним, потрібно бути трішки кращим, ніж твої колеги.

Стів Бодарт, провідний консультант з агробізнесу компанії Compeer Financial, називає шість критеріїв порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), які забезпечують конкурентоспроможність. Ці критерії базуються на основі аналізу 90 змінних, проаналізованих з 425 кінцевих фінансових звітів молочних ферм у штатах Айова, Мічіган, Міннесота, Огайо, Південна Дакота та Вісконсін. Розмір стада коливався від 500 до 4700 корів, дійних корів було в середньому — 1071. Дослідження розпочалося у 2006 році.

Результати дослідження свідчили, що є ферми, які постійно мали кращий менеджмент та вищий чистий прибуток, ніж їхні колеги-молочарі. Статисти виявили шість основних факторів, які сприяли 85% змін прибутковості впродовж року.

Кількість соматичних клітин (КСК). Різниця в надоях між 25% найкращих стад і 25% найгірших становила 2,36 кг. В грошовому вираженні різниця між двома групами дорівнює 142 дол. США на корову. Сервіс-період та смертність у стадах з нижчим показником КСК також були меншими.

Молоко базової жирності. Якщо говорити про прибутковість, то в цьому випадку мається на увазі не валовий надій, а кількість молочного жиру та протеїну. Голштинські корови мають давати щоденно щонайменше 2,72 кг комбінованого жиру та протеїну, а джерсейські корови — 2,38 кг.

Чиста вартість ремонту стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Це складна формула, яка включає вартість кількості вибракуваного, мертвого чи проданого ремонтного молодняка мінус реалізаційна вартість вибракуваних корів та проданого молока, поділена на кількість молока базової жирності, отриманого за певний період. Якщо NHRC зростає, то прибутковість падає.

Різниця між найкращими стадами та найгіршими в плані чистої вартості ремонту стада становить 44 центи/100 кг молока. Головна умова зниження NHRC — доїти молодих тварин якнайдовше, щоб вони стали коровами другої, третьої та четвертої лактацій. Тому що тварини другої лактації виробляють на 15% більше молока, ніж корови першої, а корови третьої лактації — на 10% більше, ніж корови другої.

Падіж. Середній рівень падежу у досліджуваних стадах становив 6,2%. Найбільш прибуткова група мала рівень падежу 4%, а найменш прибуткова — 10%. У грошовому вираженні ця різниця становила 185 дол. США на дійну корову.

Рівень тільності. Найкращі стада мали середній показник рівня тільності 26%, а найгірші — менше 19%. Коли гормони росту були ще не заборонені, деякі господарства не турбувались за рівень тільності. У таких господарствах було 15−18% корів, які мали 300 днів лактації і більше.

Рівень виживання телиць. Різниця між найкращими та найгіршими стадами була незначна, лише 2% — 95% проти 93%, відповідно. Але, якщо є різниця у виживанні, то є і різниця у стані здоров’я телиць. Наприклад, у випадку респіраторних захворювань, телиці зі стад з меншим показником виживання матимуть нижчу продуктивність.

dairyherd

Обсяг виробництва комбікормів в країнах Європейського Союзу в 2018 році склав 163,3 млн тонн, на 1,8% перевищивши аналогічну цифру попереднього року - підрахувала Європейська Федерація Виробників Комбікормів (FEFAC).

При цьому на виробничі показники вплинула посуха, яка запанувала на кілька місяців на території Північно-Західної Європи, і яка завдала збитків пасовищах. В результаті попит на комбікорми для великої рогатої худоби в минулому сезоні виріс на 3,8% в порівнянні з рівнем 2017 року.

Крім того, на 1,7% зросло виробництво комбікормів для птиці. У цьому сегменті зростання було зумовлене розвитком птахівничої галузі в Фінляндії, Чехії та Польщі, де виробництво комбікормів для птиці виявилося вище на 5% до рівня попереднього року.

При цьому в ряді країн виробництво комбікормів для птиці скоротилося. У Німеччині, наприклад, було вироблено на 4% менше комбікормів для курей-несучок, ніж роком раніше.

За матеріалами All About Feed