В умовах кризи Китай накопичує запаси птиці

Згідно з доповіддю Єврокомісії, країни, що розвиваються в найближчій майбутньому стануть стимулювати зростання світового виробництва молока.

Очікується, що до 2030 року світове виробництво молока перевищить 1 млрд т. Це означає щорічний приріст в 16 млн т, що можна порівняти з середньорічним зростанням останнього десятиліття.

Згідно з прогнозами, на частку Індії доведеться 35% зростання, що пов'язано з ростом попиту і споживання молокопродуктів. Однак експерти не очікують, що саме Індія яким-небудь способом вплине на глобальну торгівлю, за винятком випадків, коли ціна на сухе знежирене молоко буде підніматися.

У Китаї очікуваний рівень зростання виробництва молока буде значно нижче (+700 тис. т/рік). Однак в інших азіатських країнах очікується більш висока пропозиція молока, в середньому щорічне зростання на 23 млн т, головним чином в Пакистані. В Африці зростання виробництва молока (+1,3 млн. т/рік) буде спостерігатися головним чином в східних районах.

Очікуване зростання в розвинених країнах ЄС (в середньому 1,4 млн т/год) буде вище прогнозованого зростання в Новій Зеландії і США — основних конкурентів ЄС.

У Новій Зеландії доступність пасовищ є основним фактором, Який обмежує значне збільшення виходу молока в стадах. Очікується, що продуктивність буде рости, але повільніше, ніж в останнє десятиліття. Видобуток молока за 2010−2014 рр збільшилася на 23% частково завдяки збільшенню поголів'я худоби, частково з прогресом в надої.

У США очікується стійке збільшення виробництва молока (+1% на рік). Внутрішній ринок поглине Значну частку цього додаткового молока через зростання населення (+0,7% на рік) і безперервного незначно збільшення споживання на душу населення.

milkua.info по матеріалам dairynews

На ринку продукції тваринництва Ірану розпалюється справжня криза, пов'язана з дефіцитом сировини для виробництва комбікормів. В останні місяці держава розподіляє сировину між заводами за гарантованими цінами, проте джерела в галузі говорять, що ці поставки часто затримуються і йдуть з перебоями.

Моджтаба Аалі, генеральний директор Національної спілки тваринників, зокрема, прокоментував: «Сировина або не доходить до фермерів, або доходить занадто пізно, що змушує їх купувати його на відкритому ринку. Коли фермери починають це робити, їх витрати різко зростають».

В результаті фермери масово забивають худобу, не бажаючи нести збитки. Все це може привести до дефіциту продукції тваринництва вже через 3 або 6 місяців.

За матеріалами All About Feed

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН