Рекорди, які не радують: показник УМІ у вересні виріс на 18,7% — Ярмак

07-жовт-2019

У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Експерт зазначає:

УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;

Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.

Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.

milkua.info

Більше новин
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
24-лип-2018

У період з 14 до 20 липня 2018-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 112 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарна служба Росії повідомила про вісім осередків африканської чуми: у диких кабанів в Калінінградській (1) і Тверській (1) областях і у сільськогосподарських тварин в Калінінградській (4), Ленінградській (1) і Нижегородській (1) областях. У Серпуховському районі Московської області (1) виявили ​​класичну чуму свиней на особистому господарстві. У Самарській області два вогнища інфекційного вузликового дерматиту великої рогатої худоби. Високопатогенний грип птахів виявили в чотирьох суб'єктів Російської Федерації: в Республіках Татарстан (3) і Чувашія (7), а також в Нижегородській (1) і Ростовській (2) областях.

Про африканську чуму свиней повідомили ветеринарні служби Латвії (17), Польщі (18) і Румунії (32). Хворобу Ньюкасла підтвердили на території Бельгії (1). Високопатогенний грип птахів зареєстрували в Гані (1), Данії (1) і в ПАР (2). У Болгарії виявили 4 нових вогнища чуми дрібних жуйних. У Греції (1) зареєстрували захворювання тварин на лихоманку Західного Нілу, в Кенії (4) — лихоманку долини Ріфт.

За минулий період в МЕБ також повідомили про вогнища сибірської виразки на території Франції (5) і Італії (1). Випадок інфекційної анемії коней виявили у Франції.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
На Волині виявили спалах сказу ВРХ
30-груд-2022

Випадок сказу великої рогатої худоби зафіксовано у Луцькому районі Волинської області.

Про це говориться у повідомленні ГУ Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Волинській області.

Як зазначається, 21 грудня 2022 року було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії  при Луцькій райдержадміністрації в зв’язку зі встановленням випадку сказу ВРХ (Звіт про результати досліджень патологічного матеріалу Волинської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №003440 п.м./22 від 20.12.2022 р.).

«На засіданні комісії прийняли рішення про оголошення с. Оздів, с. Ратнів та СГПП «Рать» (ферма 1,2) Луцького району неблагополучними щодо сказу ВРХ. Затверджено План заходів щодо ліквідації сказу серед тварин», — зазначили у відомстві.

У неблагополучних пунктах проводяться заходи згідно діючої  інструкції.

Детальніше
Затверджено порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень
12-вер-2018

Уряд затвердив Порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 648.

Постанова розроблена на виконання пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Метою постанови є:

затвердження порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань)

встановлення процедури врахування результатів арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю

забезпечення об'єктивності лабораторних досліджень (випробувань), що проводяться для цілей державного контролю

Загалом Порядок передбачає встановлення чітких та прозорих процедур проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) уповноваженими акредитованими референс-лабораторіями з використанням підтверджувальних (референс) методів та врахування їх результатів для цілей державного контролю.

Документом також забезпечено максимально можливу незалежність проведення зазначених досліджень від компетентного органу та операторів ринку, а також об'єктивність відповідних результатів.

Крім того, Порядком передбачено право операторів ринку оскаржувати результати лабораторного дослідження (випробування), проведеного акредитованою лабораторією для цілей державного контролю.

Прийняття рішення сприятиме підвищенню ефективності проведення даних досліджень.

consumer

Детальніше
Експорт української кукурудзи за підсумком 2021/22 склав 27 млн т
25-жовт-2022

Згідно з даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», за результатами 2021/22 МР експорт кукурудзи з України склав 27 млн т, що на 13% перевищує підсумок сезону-2020/21 (23,9 млн т). Крім того, даний результат став третім після максимуму 2018/19 МР (майже 30 млн т). При цьому в листопаді, грудні, лютому, серпні та вересні минулого сезону були зафіксовані рекордні місячні відвантаження. Крім того, в грудні 2021 р. було відвантажено рекордний місячний обсяг кукурудзи за увесь період спостереження.

За підсумками сезону, що завершився, головними імпортерами української зернової стали Китай, який імпортував 6 млн т (-29% до 2020/21 МР), Іспанія, що закупила майже 3,1 млн т кукурудзи (+11%), та Румунія з обсягом імпорту 2,5 млн т проти 379,7 т у сезоні-2020/21.

За оцінками аналітиків, у 2022/23 МР при подальшому продовженні роботи «зернового коридору» експорт кукурудзи з України очікується на рівні 24 млн т (-11% до оцінки сезону-2021/22). При песимістичному сценарії відвантаження української зернової на зовнішній ринок можуть скласти лише 14,4 млн т, що на 47% поступиться показнику 2021/22 МР (27,0 млн т).

 apk-inform.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок