Затверджено порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вважає за необхідне відновити фінансування системи ветеринарної медицини напряму з Державного бюджету.

Відповідна робота щодо забезпечення такої можливості зараз ведеться з Міністерством фінансів України.

На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів Володимир Лапа під час семінару-наради «Сучасний стан та перспективи розвитку державних лабораторій ветеринарної медицини України», який відбувся на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за участю керівників регіональних лабораторій.

За його словами, ветеринарні лікарні та лабораторії фактично підпорядковані Держпродспоживслужбі, але фінансуються з місцевих бюджетів. Це створює певні труднощі, оскільки через брак фінансування в окремих областях ставиться під загрозу забезпечення епізоотичного благополуччя в цілому.

«Ми це питання активно відпрацьовуємо з Міністерством фінансів. Це може стати можливим, починаючи із 2018 року», — наголосив Володимир Лапа.

Також він повідомив, що наразі Служба працює над можливістю дооснащення лабораторій за рахунок системи державних інвестицій та співпраці із міжнародними інституціями.

Milkua.info за матеріалами прес-служби Держпродспоживслужби

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

АНОНС

ГС «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» та щомісячний журнал «Корми і Факти» вперше в Україні 5 жовтня 2017 р. о 10.00 в рамках роботи AGROPORT East Kharkiv 2017 (VI Міжнародна агропромислова виставка і форум розвитку фермерства http://agroport.ua/) проводять інтерактивне свято «Всесвітній День Яйця».

У програмі свята:

• 10:00. Відкриття і вступне слово: БАКУМЕНКО Олександр Борисович - народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Заслужений працівник сільського господарства України
• 10:15. «Стан і перспективи розвитку птахівництва в сегменті малих і середніх сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств в Україні» - Шиян Вадим Васильович, Голова Ради директорів ГС МСПКУ
• 10:30-12:30. Ділова частина.
• Презентація комплексної програми підтримки птахівництва від Генерального спонсору заходу АТ «БІОФАРМ»: «КОМПАНІЯ БІОФАРМ: 22 РОКИ ДЛЯ ПТАХІВНИКІВ УКРАЇНИ»
• Доповіді компаній-учасників заходу (виробники обладнання для інкубації яєць; постачальники ветеринарної продукції для птахівництва, кормів і кормових добавок).

У конференц-залі під час проведення свята буде працювати виставка підприємств, фермерських господарств, виробників і постачальників товарів для яєчного птахівництва. Усім присутнім роздаватимуть Дайджест «Всесвітній День Яйця-2017» з діловою інформацією, що стосується пропозицій підприємств галузі. Будуть облаштовані зони для переговорів.

• 12.30.-14.30. Розважальна частина. Вікторина з призами від спонсорів заходу; Розіграш лотереї; Дегустація страв з курячих яєць і яєць інших видів птахів, делікатесів з м'яса птиці місцевих виробників; Дегустація горілки на яєчних жовтках від компанії БІОФАРМ. Неформальне спілкування.

Контакти организаторів:

+38 (095) 322-62-62, +38 (044) 454-12-24, elena_ef@ukr.net

Основні 6 завдань, якими буде займатися Мінагрополітики після його відділення від Мінекономрозвитку озвучив голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

Він назвав такі 6 завдань для майбутнього аграрного відомства, які зараз закладаються в нову структуру:

Перше — аналітикою і статистикою того, що відбувається на аграрному ринку. Виходячи з цього міністерство вдало чи невдало формувало програми дотацій, що стимулювати, а що не стимулювати.

Друге — зовнішніми ринками — тому що 90% того, що вирощують аграрії ми продаємо на експорт і це важливо. Але, насправді, ця робота була досить мінімальною, порівняно з тим, чим насправді займалося міністерство, тому що було багато держпідприємств, які входили до сфери управління МінАПК. І МінАПК займалось призначенням цих директорів, контролем, офіційними, неофіційними справами.

Третє — оскільки багато підприємств за підтримки МінАПК зараз готуються до приватизації, я особисто нічого не бачу там такого, що не можна відправити на приватизацію.

Четверте — нам цього року треба поміняти підхід, пов'язаний зі стимулюванням дотацій, не річними їх робити, а на 3−5 років програми. Таке розуміння було у мінекономрозвитку, і я думаю, у нового міністра чи економіки чи АПК таке розуміння також буде. Щоб воно було дійсно ефективним.

П’яте — це важлива робота, яку міністерство разом з Держпродспоживслужбою повинно проводити разом з зовнішніми ринками.

Шосте — земельна реформа. Є багато моментів, які йдуть, не дивлячись на зміни в Кабміні — Держгеокадастр активно проводить свою інвентаризацію, є багато законів, які треба доприймати, окрім земельного, який в найближчий час буде прийнято, що пов’язано з передачею повноважень на місцях. Сьогодні ми рекомендували включити в порядок денний законопроект, пов'язаний з приватизацією земель, які у постійному користуванні. Роботи буде багато.

Сольський додав, що до кінця березня можна очікувати розгляду у другому читанні законопроекту № 2178−10, який має відкрити ринок землі в Україні.

«Щодо 2178−10 лишилось 700 з чимось правок, і комітетських в тому числі, їх вкінці ставлять на голосування, таких менше 10-ти. Якщо ви дивились динаміку до того, то чисто математично до 28−29 березня може відбутись голосування по фінальній версії законопроекту. А які будуть інші фактори, які будуть впливати на це, спрогнозувати важко», — розповів керівник профільного комітету.

На запитання журналістів, хто буде новим аграрним міністром, Сольський відповів так: «Це питання вертикалі, є люди відповідні, хай вони вирішують. Щодо кандидатур — я достовірної інформації не можу дати. Є чутки, але хто конкретно буде очолювати міністерство — я не знаю».

agropolit.com