Експорт української кукурудзи за підсумком 2021/22 склав 27 млн т

Португальський бізнес зацікавлений в українській агропродукції та інвестиціях в АПК.

Про це йшлося на українсько-португальському бізнес-форумі, що пройшов у Лісабоні в рамках торговельної місії до Португалії представників українських компаній на чолі з президентом ТПП України Геннадієм Чижиковим.

Протягом перебування у Португалії члени місії також провели зустрічі з міністром економіки Португалії, керівниками Агентства з питань інвестицій і зовнішньої торгівлі Португалії, відвідали провідні компанії Лісабону та Порту.

Серед українських компаній, що взяли участь у форумі, — підприємство «АМОС», ТОВ «Енергетика майбутнього», ТОВ «ВОЗКО», ПАТ «Агробудмеханізація», «Укрвинпром», НЦ «Український інститут вина», ПАТ «Проскурів» та інші.

«Все більше португальських компаній приймає рішення щодо інвестування в економіку України. Наприклад, ILHO PL S.A. — спорудження м’ясопереробного комбінату в Тернопільській. Збільшуємо можливості для українського експорту!», — сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Форум надав можливість окреслити пріоритети співпраці України та Португалії на цей рік. Серед них — розширення номенклатури експорту та збільшення позитивного для України торговельного сальдо.

agravery

Необдумані рішення, які стосуються готівкового потоку, можуть завдати більшої шкоди, ніж високі ціни. В період, коли ціни на молоко низькі, рішеннями керують емоції, але все має бути навпаки. Вони повинні бути зважені та добре обдумані.

Оскільки витрати на корми становлять 50−60% від загальних операційних витрат, варто генерувати найвищу молочну маржу на корову, досягнувши найкращого здоров’я та відтворення. Приймаючи рішення чим годувати корову, варто звернути увагу на наступні цілі:

1. Недоліки інгредієнтів. Часто раціони складаються з компонентів, які не мають жодної цінності. Деякі молочарі згодовують їх, тому що вважають, що вони роблять раціон кращим. Найновіші програми по складанню раціонів дають можливість нутриціоністам створити здоровий раціон, який відрізняється від пропонованих раніше за складом та кількістю інгредієнтів. Корови мають певні харчові потреби, але в них немає необхідності саме в люцерновому сіні, кукурудзяному силосі, соняшниковому шроті чи інших кормах.

Останні досягнення в тестуванні перетравності грубих кормів дозволяють підлаштувати та збалансувати раціон з найменшими недоліками у складі. Ще кілька років тому ми й не могли уявити раціон, до складу якого не входить люцерна. Але вишуканість сучасних програм по складанню раціонів та аналізи кормів дозволяють замінити грубий корм чи концентрати без втрат продуктивності, здоров’я чи відтворення.

Кожна група концентратів чи грубі корми мають оцінюватись за поживною цінністю. Якщо вона нижча, ніж у іншого інгредієнта, потрібно збалансувати раціон з більш підходящим інгредієнтом та переконатись, що він забезпечує всі поживні потреби. Компоненти раціону повинні забезпечувати рубець корисними речовинами. Йдеться, наприклад, про уміст амінокислот проти сирого протеїну, чисту енергію лактації (ЧЕЛ), яка утричі вища порівняно зі звичайною ЧЕЛ, ефективну нейтральну детергентну клітковину (НДК) проти звичайної НДК.

2. Споживання сухої речовини. Однією зі стратегій збільшення виробництва молока з мінімальними витратами на корми є збільшення споживання корму. Замість того, щоб думати про заощадження коштів через зміни в раціоні чи про збільшення надоїв з меншими витратами, варто сконцентруватись на пошуку способів змусити корів споживати більше корму.

Ми часто думаємо, що вже ефективно управляємо кормовим столом чи те, що зміни у графіку годівлі занадто складні. В результаті, фокусуємось на чомусь легшому: зменшуємо кількість дорогих інгредієнтів за рахунок виробництва молока. Випробуйте себе, оцінивши всі фактори, які впливають на оптимальне споживання. Можливо, ви заощадите більше часу та грошей, зробивши мінімальні зміни в управлінні годівлею, ніж змінюючи раціон, щоб заощадити 3 копійки.

3. Дослідіть усі інгредієнти, які не мають конкретної поживної цінності в раціоні. Сюди входять і кормові добавки. В той час, як деякі кормові добавки мають надзвичайну цінність і варті витрат, є багато добавок, які не досліджені наукою, але використовуються. Отже, використовуйте лише ті, які мають позитивні результати досліджень.
4. Здоров’я новотільної корови та пік лактації. Якщо у вас є можливість покращити продуктивність новотільної корови, зробіть це вже зараз. Усуньте усі обмежуючі фактори, щоб збільшити виробництво молока:

Мастит новотільної корови. Належна гігієна у загоні для пізнього сухостою усуне джерела маститу в перший тиждень після отелення. Корови найбільше сприйнятливі до маститу у період отелення, ніж в будь-який інший період лактації. Тримайте загін для пізнього сухостою найчистішим.

Метаболічні розлади. Випадки післяродового парезу не мають перевищувати 1%. Суха чи рідка аніонна сіль є ефективним окислювачем для корів перед отеленням, щоб отримати метаболізм кальцію, достатній для того, щоб запобігти гіпокальціємії.

Раціон новотільних корів. Пам’ятайте, що раціони для новотільних корів містять більше клітковини та білка і менше енергії та вуглеводів. Годуючи корів занадто довго цим раціоном, ви негативно впливаєте на її майбутню продуктивність.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 квітня 2018 року склало 3,86 млн голів, що на 4,5% менше, ніж на аналогічну дату 2017 року.

Про це повідомляє Держстат.

При цьому поголів’я корів до вказаної дати скоротилося на 4,3%, до 2,02 млн голів.

У березні 2018 року поголів’я свиней зменшилося на 8,1%, до 6,14 млн голів.

Кількість птиці зросла на 1,2%, до 197,6 млн голів.

PigUA.info за матеріалами agravery.com