Рада ухвалила закон щодо захисту географічних брендів

08-вер-2022

Верховна Рада 6 вересня ухвалила Закон «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільгосппродукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції  та харчових продуктів».

Про це повідомляється на сайті ВР, пише kurkul.com.

Так, законопроєкт підтримали 288 депутатів.

У пояснювальній записці до закону зазначено, що документ розроблено з метою забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства щодо охорони прав на географічні зазначення із правом Європейського Союзу в частині дотримання правил захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчів.

Документом пропонується:

  • ввести поняття традиційної гарантованої особливості, умови надання йому правової охорони, поняття та процедуру застосування особливих показників якості;
  • уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування та підстави для відмови в надані такої охорони;
  • уточнити коло осіб, які мають право на підготовку специфікацій та інших документів, необхідних для державної реєстрації географічного зазначення для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування;
  • переглянути вимоги до документів для державної реєстрації географічних зазначень та традиційних гарантованих особливостей.

Також документом пропонується:

  • встановити порядок погодження специфікацій та інших документів, необхідних для державної реєстрації географічного зазначення для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, традиційної гарантованої особливості;
  • визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється географічне зазначення або традиційна гарантована особливість;
  • уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації географічних зазначень;
  • встановити порядок сертифікації товару щодо його відповідності специфікації товару із географічним зазначенням, традиційною гарантованою особливістю.

Ухвалення проєкту Закону дозволить наблизити законодавство України до права ЄС.

Більше новин
$50 млрд інвестицій, +40% ВВП: представлена стратегія економічного зростання
18-лют-2020

Головна мета в економічній сфері — забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці та створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього Уряд ставить перед собою амбітні цілі: за 5 років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад 1 млн робочих місць і залучити 50 млрд дол США прямих іноземних інвестицій. Такі показники успішності має урядова “Економічна стратегія: зростання через інвестиції”, презентована 17 лютого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, йдеться на сайті відомства. 

«Саме інвестиції є наріжним каменем цієї стратегії. Інвестиції — це нові робочі місця, а робота — це можливість для українців заробляти та жити краще. Ми працюємо, щоб допомогти людям знайти легальну роботу із білою зарплатою, а якщо людина хоче працювати на себе та мати власний бізнес — створити умови для його успішного ведення», — наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Враховуючи недоінвестованість вітчизняної економіки (в Україні ступінь зносу доходить до 60%, в той же час, як у сусідній Словаччині — трохи більше 35%), інвестиції можуть мати дуже високу віддачу.

«Ми говоримо про інвестиції, як в основні засоби та технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу, а середня тривалість життя вирости до 75 років», — сказав міністр.

Згідно з баченням стратегії для стрімкого нарощення інвестицій зусилля концентруються на трьох напрямках.

створення ефективних ринків. Як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом. Зокрема, вже демонополізовано ринок спирту. На черзі – створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі - ринки вантажних і пасажирських залізнодорожних перевезень та енергетики. 

Інвестиційні ініціативи. По-перше, мова йде про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від “вузьких місць” у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів – дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема, модернізація Дніпровського каскаду.

«Водночас неможливо побудувати інфраструктуру лише державними коштами. Відтак напрямок інвестиційних ініціатив — залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об"єктів через механізм державно-приватного партнерства, і зокрема концесій. Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії і Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП у аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їх концесіях», — додали у міністерстві.

Наступний напрямок залучення приватних інвестицій — це приватизація державних підприємств і банків. Вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об'єктів малої приватизації та 5 великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули — «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на 5 років при інвестиціях від $ 10 млн. Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.

«Також для великих інвестиційних проектів (понад $ 100 млн) уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів. У відповідних інвестиційних договорах стратегічних інвесторів з урядом та місцевими органами влади можуть бути передбачені відповідні інвестиційні стимули, такі як виділення земельних ділянок і забезпечення доступу до інфраструктури, податкові пільги тощо», — додают у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Крім того, для забезпечення необхідної інфраструктури і належних умов уряд докладатиме зусиль для подальшого розвитку індустріальних парків. Наразі в країні 43 парки, з яких 7 було створено за останній рік. Впродовж наступних 5 років уряд планує повне облаштування усіх парків (наразі 12) і залучення керуючих компаній і учасників. Амбітна ціль — тільки на основі цих парків залучити $ 5 млрд інвестицій, що забезпечать створення 50−100 тис. робочих місць.

Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування та страхування. Зокрема, це й підтримка мікро та малого бізнесу через програму Доступні кредити 5−7-9%, і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.

«Забезпечення сприятливого бізнес клімату. Потрібно прискорити створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — додали у міністерстві.

Також активно впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг і фінансовий контроль. Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції, активності та працю за рахунок додаткового навантаження на негативні ефекти (забруднення, алкоголь, тютюн) та активи.

«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того, щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — підсумував міністр.

Детальніше
Неправомірні дотації: чому аграрії жаліються на держпідтримку
26-лип-2019

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com

Детальніше
Польща: Відстріл кабанів не зупиняє поширення АЧС
19-черв-2018

Міністерство навколишнього середовища Польщі повідомило, що члени Польського союзу мисливців (ПСМ) в сезоні 2017/2018 відстрелили 340 тис. кабанів, і що додаткові заходи щодо зниження чисельності тварин були необхідні. Міністерство сільського господарства, проте, дотримується протилежної думки.

Мисливці відзвітували про виконання 92% плану по відстрілу, який повинен був привести до зниження щільності популяції до рівня 0,1 особини на кв. км. Прес-секретар ПСМ стверджує, що в регіонах, де є загроза АЧС, популяція впала навіть нижче 0,1 кабана на кв. км., а всіх вбити неможливо — на їх місце приходять тварини з України та Білорусії.

Більшість фахівців підтримує думку, що для стримування АЧС слід зменшувати популяцію диких свиней. Зараз відстріл повністю перекладений на плечі мисливців, а спроби залучити поліцію і армію успіхом не увінчалися. Кшиштоф Юргель, глава польського Мінсільгоспу, вважає, що Союз не справляється із завданням зниження популяції до необхідних величин, і що його слід взагалі ліквідувати.

З приходом літа в Польщі почастішали випадки виникнення АЧС не тільки серед кабанів, а й серед домашніх свиней. В цілому в червні зафіксували сім спалахів, які вразили 6248 свиней, і 112 осередків у серед кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Український агроекспорт до ЄС б'є рекорди
21-лют-2018

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок