Український агроекспорт до ЄС б'є рекорди

21-лют-2018

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

Більше новин
Експорт м’яса з початку року зріс на 37%
21-серп-2017

Експорт м’яса та м’ясопродуктів  за 7 місяців поточного року склав 215 тис. тонн («плюс» 37% до 7 місяців 2016 року), імпорт – 108 тис. тонн («плюс» 13%). Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 79% (170 тис. тонн, або на 29% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у ц. р. користувалася у Єгипті, Нідерландах, Іраку.

За 7 місяців поточного року відбулося також дворазове зростання експорту яловичини та свинини. Найбільші обсяги цих видів м’яса експортуються до країн колишнього СРСР – Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Грузії, Молдови.

У січні-липні ц. р. експортовано 34 тис. тонн яловичини, що становить 22% від її вітчизняного виробництва.

М’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою та м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 7 місяців ц. р. зріс на 37%, а свинини − зменшився на 5%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−липні 2017 року склала 9%.

У січні−липні 2017 року українськими господарствами вироблено 1 290 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,4% більше порівняно із відповідним періодом минулого року. При цьому, зросло виробництво яловичини (+2,5%) та птиці (+0,6%), а виробництво свинини зменшилося на 0,5%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.08.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 0,7%, свиней – на 8,6%, а поголів’я птиці зросло на 1,0%.

За балансовими розрахунками, за 7 місяців ц. р. порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами на 3% менша, ніж роком раніше (яловичина – «мінус» 11%, свинина – «мінус» 3%, м'ясо птиці – «мінус» 2%). Відповідно середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів відстає від торішнього на 0,9 кг і склало за 7 місяців 28,6 кг у розрахунку на особу.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Як запобігти псуванню силосу
19-лип-2017

Трав’яний і люцерновий сінаж незмінні складові в раціоні високопродуктивних корів. Причина цьому — значний вміст засвоюваних поживних речовин і фізично ефективної клітковини (peNDF).

Проте, правильне закладання сінажу із цих культур лишається складним завданням. Незважаючи на те, що переважна більшість трав і бобових культур збирають у правильну стадію зрілості, а ферментація проходить належним чином, однак близько 5-15%  псуються клостридіями. Основним винуватцем є паличкоподібна, грампозитивна бактерія, яка росте в анаеробних умовах і виробляє масляну та оцтову кислоту, а також газоподібний водень, відома як Clostridium tyrobutyricum.

Зосередьтесь на критичних контрольних точках

Якщо приділити увагу лише чотирьом критичним контрольним точка (ККТ), то можна значно підвищити надої, покращити ферментацію, збереження поживності та якості сінажу.

ККТ 1: Зрілість рослини — це важливо

По мірі дозрівання люцерни її урожайність зростає, але перетравлюваність —  зменшується. А тому не варто згодовувати неперетравний корм. Крім того, переконаєтесь, що шляхом годівлі корму заготовленого у правильній стадії зрілості, кількість гною зменшиться.

ККТ 2: Рівень вологості — нижче 65%

Незалежно від зрілості рослини, важливим критерієм для успішного її сінажування є, все-таки, волога. При 65% вологості або вище (≤ 35% СР), ризик утворення масляної кислоти значно збільшується. Масляна кислота є основним показником того, що сінаж пройшов «клостридну ферментацію». Вона у свою чергу призводить до зниження рівня цукру, підвищення рівня рН, руйнування білку, збільшення втрати сухої речовини, поганого запаху і поганого споживання корму, що призводить до захворювань, коли згодовувати високопродуктивним коровам. Зайва волога може бути властива як і самій трав’яній культурі, так і залежати від погодних умов навколишнього середовища (дощ чи роса).  А тому важливо:

  • уникайте глибоких валків
  • звертайте увагу на «час в'яління»
  • намагайтесь досягти 60% вологості  (40% СР), і не більше.

ККТ 3: Мінімізація забруднення

Під час збирання люцерни на сінаж необхідно мінімізувати забруднення грунтом і золою. Забруднення люцерни грунтом небажане з двох причин: він накопичує неперетравну золу, яка служить в якості «наповнювача» ЗЗР і спричиняє збільшення спор клостридії при сінажуванні. Додаткові спори Clostridia можуть спровокувати небажане бродіння. Вищий рівень золи у люцерновому сінажу накопичується під час скошування, в'яління, валкування та подрібнення або при значній втраті сухої речовини (цукру) підчас вторинного бродіння. А тому потрібно збільшити висоту різака і уповільнити швидкість скошування. Підвищення висоти різака (від 6 до 9 см) призведе до зниження загального виходу СР, але збільшить її засвоюваність.

ККТ 4: Кисень транешеї — ворог!

Останньою критичною точкою є належне зберігання сінажу у бункері чи траншеї, та їх загальна будова. Інші передбачувані втрати можуть становити 10-30% сінажу і виникають у траншеї, коли втрачається увага до найменших деталей. Кисень це ворог сінажу. Ось перелік необхідних заходів, які допоможуть створити безкисневі умови при сінажуванні.

  • Найперше необхідно визначити працівника відповідального  за припинення збору люцерни, якщо при її транспортуванні до бункеру вона все ще волога.
  • Друге: Наповнити траншею дуже швидко, аби мінімізувати втрати сінажу, спричинених диханням рослини.
  • Третє: забезпечте швидку доставку трави до траншеї.
  • Також забезпечте належний розмір і вагу трамбувальної машини, аби забезпечити щільність ≥ 8 кг СР на 0,03 куб м. Можна використовувати «Правило 800». Необхідна вага трамбувального трактора = кількість тон  люцерни, що доставляють за годину x 800.
  • Також варто пам’ятати про швидке звільнення траншеї від техніки після останньої загрузки сінажу: додатковий час у траншеї аж ніяк не покращить щільність СР.
  • І на останок — повністю накрийте траншею. Вкрийте сінаж одним або подвійним шаром плівки, яка стане бар’єром для кисню, також покладіть покришки або мішками наповненими піском чи гравієм.

Особлива увага до цих чотирьох критичних точок (ККТ) допоможе вам збільшити вихід заготовленого сінажу, забезпечить правильне його зберігання і бродіння. А також знизить можливість псування клостридіями.

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal

Детальніше
Хто втримається на молочному ринку в умовах пандемії — Андрій Ярмак
16-квіт-2020

Економічна криза, викликана пандемією коронавірусу, зачепила і молочний бізнес — попит на молочні продукти знизився. В цій ситуації виживати будуть ті, хто має найбільш ефективні способи виробництва, хто має низьку собівартість, високу якість продукції і налагоджений канал реалізації.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час антикризової онлайн конференції молочного сектора.

У деяких країнах сімейним молочним фермах в умовах карантину працювати легше.

«Сімейні ферми, як не дивно, справляються краще, ніж великі індустріальні підприємства. Зараз це сильно помітно в таких країнах, як США. Там була велика залежність від імпортної робочої сили. Зараз це неможливо, тому з'явилися великі проблеми», — розповідає Андрій Ярмак.

Також у країнах, де розвинена переробка молока і водночас з цим є велика проблема із пандемією коронавірусу, на підприємствах інколи виникають запалення хвороби і їх закривають, відповідно немає потужностей для переробки молока, додає він.

В Європі ситуація дещо відрізняється. Молочарі деяких країн змушенні зливати молоко в каналізацію. Але й такі де держава підключається, зокрема, в Італії зараз держава намагається викуповувати молоко відправляти його на сушку, виробляти сухе молоко.

Нагадаємо, маріупольським фермерам нікуди збувати молочну продукцію — реалії карантину.

«І що ще не почало відбуватися, але скоро почнеться — заміна молочних жирів дешевшими, рослинними, для здешевлення продукції, особливо для небагатих країн», — прогнозує Андрій Ярмак.

Ще одна проблема — логістика, вона стає дуже складною і дорогою.

«Зараз перевезти продукцію в іншу країну для експорту дуже проблематично і ризиковано — непередбачувані терміни її поставки, тому і експорт та імпорт знижується. У цих умови дуже актуально, якщо ви знаходитеся близько до якогось великого ринку збуту», — зазначив економіст ФАО.

В Україні і не тільки, невеликі переробники намагаються на пряму переходити до споживачів, робити доставки, але тут виникає питання безпечності молока.

«Молоко, що продається на свіжому вигляді, вироблене в примітивних домашніх умовах, дуже часто не є повністю безпечним. З точки зору класичного розуміння якості молочної продукції до нього є великі питання», — зазначає Андрій Ярмак.

Milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики відповідає на численні питання про подачу заявок на участь у програмах підтримки через ДАР
29-вер-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Всеукраїнською асоціацією громад та Всеукраїнським конгресом фермерів провело онлайн-семінар для спеціалістів територіальних громад, відповівши на найбільш поширені запитання щодо практичних аспектів реєстрації в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Так, до 15 листопада триває подання заявок для отримання субсидії на одиницю оброблювальних угідь та дотації для агровиробників, що утримують від 3 до 100 корів.

Станом на сьогодні вже надійшло понад 15 тис. заявок більш ніж на 1 млрд грн, із них опрацьовано більше 5 тис. заявок.

«Подібні державні аграрні реєстри на сьогодні існують у кожній європейській країні. Цей інструмент робить нас ще на крок ближчими до євроінтеграції саме в аграрній сфері. У майбутньому ми хочемо доопрацювати ДАР таким чином, щоб для технічної звітності не потрібно було, як раніше, заповнювати документи в паперовому вигляді, а все можна було подавати через кабінет у два-три кліки», — зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Нижче відповідаємо на найбільш поширені питання, пов’язані з подачею заявок на участь у вказаних програмах.

Як відбувається погодження заявки?

Укрдержфонд перевіряє подані заявки від потенційних отримувачів. До 10 числа кожного місяця він формує відповідний перелік отримувачів. Мінагрополітики затверджує пропорційний розподіл бюджетних коштів та перераховує їх до Укрдержфонду, який, перераховує їх отримувачу — після підписання ним у ДАР договору на отримання бюджетних коштів

Хто може подаватися на ці програми?

Субсидії на оброблювані землі надаються тим агровиробникам, які мають землю у власності, в оренді або в обробітку (ключова вимога — земля має оброблятися), та не розташовані у районах проведення бойових дій, не перебувають у тимчасовій окупації та оточенні (ця ж вимога стосується агровиробників, які утримують корів). Перелік таких громад оновлює Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України — із останнім погодженим документом можна ознайомитися тут.

Отримує кошти той, хто обробляє землю. Тобто, якщо земля перебуває в оренді, на підтримку має подаватися саме її орендар.

Обмежень щодо форми власності немає: брати участь у програмах може і фізична особа, і юридична, і комунальне підприємство тощо.

Чи можна вносити зміни до заявки?

Якщо заявка вже підписана, зміни до неї вносити не можна. Якщо її відхилили чи відправили на доопрацювання, можна внести зміни і подаватися заново.

Чи можна подаватися одразу за двома напрямами?

С/г виробник, який відповідає критеріям обох напрямів, може податися лише за одним з них. Тож потрібно обрати за них більш актуальний.

На що треба витрачати отримані кошти?

Кошти можна буде використати на провадження сільськогосподарської діяльності та утримання ВРХ (корів).

Чи може орган місцевого самоврядування зареєструватися у ДАРі та стати учасником програми?

Функціонал для такого підключення існує. Для цього потрібно, щоб такий орган був учасником конкретної програми.

Яку інформацію слід подавати у розділі «діяльність та активності»?

У цьому розділі важливо вказати основний напрям роботи с/г товаровиробника, а також описати специфіку своєї діяльності: вказати площі посівів, розподіл посівів за культурами та врожайність за попередній рік, а також ту, яка є на сьогодні. У майбутньому ця інформація стане корисною при подачі заявок на участь у програмах підтримки від держави та міжнародних партнерів.

Чи може інша особа замість мене підписати заявку?

Кожна заявка підписується тільки особистим ключем КЕП (кваліфікований електронний підпис).

Якщо у Вас виникли додаткові запитання, звертайтеся до контакт-центру ДАР за номером 044−339−92−15, на ел. пошту support@dar.gov.ua або у месенджер сторінки ДАР у Фейсбук.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок