Неправомірні дотації: чому аграрії жаліються на держпідтримку

26-лип-2019

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com

Більше новин
13% м’яса птиці в ЄС – індичка
03-бер-2020

Європейський Союз займає третє місце в світі за обсягами виробництва м’яса птиці. Минулого року країни блоку виготовили більш ніж 15 млн тонн цього продукту, повідомляє Єврокомісія.

Якщо говорити про структуру виробництва, то 83% м’яса птиці, що виготовляється в ЄС – це курятина. На другому місці індичка – 13%, а на третьому – м’ясо качки (3%). Усі інші види птиці разом займають близько 1% в структурі цієї товарної групи.

Лідером з виробництва м’яса птиці в Євросоюзі є Польща. Так, наприклад, у 2018 році підприємства країни виготовили більш ніж 2,5 млн тонн курятини, індички та іншої птиці, що складає 17% від загального обсягу виробництва в ЄС. На другому місті з часткою 13% – Великобританія. Утім, цього року країна виходить зі складу блоку, що, безперечно, вплине на структуру та обсяги виробництва м’яса птиці.

Крім того, великими виробниками цього продукту є Франція та Естонія (по 11%), а також Німеччина (10%) та Італія (9%).

Meat-Inform

Детальніше
Мінагрополітики розробило Методику визначення збитків, завданих земельному фонду внаслідок воєнних дій
08-черв-2022

Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики  затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

  • витрати на рекультивацію земель;
  • збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • витрати на відновлення меліоративних площ;
  • Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
  • Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф. 

minagro.gov.ua

Детальніше
Реєстрація тварин в Україні сповільнилася
04-квіт-2019

Станом на 1 квітня в Україні обліковано 3 млн 834 тис. голів худоби. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру тварин, опубліковані ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", передає УНН.

Серед зареєстрованих тварин - 3 млн 270 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ), 459 тис. голів овець/кіз, 87,5 тис. голів племінних свиней та 16,9 тис. голів коней.

Майже така сама кількість зареєстрованої худоби була зафіксована і станом на 1 березня.

Водночас, з початку року в Україні зареєстровано лише 206 937 голів ВРХ. Хоча саме реєстрація худоби є вирішальним фактором при наданні державної дотації на утримання ВРХ.

Сьогодні в Україні процедура реєстрації тварин не є обов'язковою. Однак, у 2018 році у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується зобов'язати власників домашніх тварин оформляти ветеринарні паспорти. Ідентифікувати і реєструвати тварин буде спеціальний заклад - Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин.

Передбачається, що після ухвалення законопроекту буде створено Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде в базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати виписку з реєстру безплатно.

Джерело: УНН

Детальніше
За 10 місяців промисловими підприємствами вироблено на 0,3% більше молока
17-лист-2020

За січень-жовтень 2020 року виробництво молока промисловими підприємствами зросло на 0,3 %, порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Виробництво молока за десять місяців 2020 року в господарствах усіх категорій знизилося до 8 млн 23,5 тис. т, що на 4.1 % менше порівняно із аналізованим періодом 2019 року (8 млн 366,9 тис. т).

Попри скорочення молочного поголів'я, у промислових господарствах вироблено 2 млн 320,4 тис. т. молока, що на 0,3% більше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є: Тернопільська (+17,6%), Волинська (+5,5%), Черкаська (+4,2%), Житомирська (+4,3%), Хмельницька (+3,7%), Київська (+3,9%), Харківська (1,3%), Київська (+3,8%), Вінницька (+1,7%) області.

Серед промислових підприємств топові позиції з виробництва молока тримають: Полтавська (331,8 тис. т), Черкаська (253,3 тис. т), Харківська (207,3 тис. т) області.

У господарствах населення вироблено 5 млн 703,1 тис. т молока, що на 5,8% менше порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок