Виробництво яєць в 2020 році стало найбільш збитковою напрямком в АПК

Максим Фастєєв, провідний аналітик «Інфагро», назвав інфляцію ключовим трендом для світового молочного ринку в 2021 році. Також одним із головних факторів, що впливає на світовий баланс на молочному ринку в 2021 році, залишався Соvid, а також карантинні та логістичні обмеження, пов'язані з ним.

Про це експерт заявив у своєму офіційному телеграм-каналі, пише The DairyNews.

«У сукупності все це дуже вплинуло на світовий продовольчий попит і його регіональні перекоси — імпорт орієнтовані країни стали більше споживати і запасатися продуктовими товарами, — уклав Максим Фастєєв. — Зростання цін продукції рослинництва у 2020 році через неврожай, активність Китаю та логістичні затори призвело до зростання собівартості та зниження пропозиції сировини (сирого молока та біржових молочних товарів) у 2021 році. Погодні катаклізми, що спостерігалися цього літа в усьому світі, вплинули на спад темпів виробництва в ключових молочних країнах. Зміна балансу попиту та пропозиції стала каталізатором для різкого подорожчання цін сировинних молочних ринків у другому півріччі.

При цьому, за словами експерта, кінцевий споживач поки не встиг «відчути» на собі дані цінові зміни. Обмеження торговельних мереж згладжували сировинну волатильність, тому фактична інфляція на ринку сирого молока і біржових молочних товарів транслюватиметься на полиці тільки в наступному кварталі або навіть півріччі. Ця тенденція буде характерною практично всім світовим регіонам.

«От чому якщо 2021 рік можна асоціювати з інфляцією сировинних позицій у молоці, то в 2022 році інфляція буде притаманна вже споживчому ринку», — написав Максим Фастєєв.

Він також представив графік, на якому представлена ​​динаміка середніх цін звітного тижня в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist

Доступ української яловичини на китайський ринок офіційно відкрито. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки.

Від української сторони протокол підписав Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, з китайської – перший заступник Міністра AQSIQ Мей Кебло. Участь у церемонії підписання та у зустрічі, яка їй передувала, також взяли перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції України Ольга Трофімцева, представники Держпродспоживслужби, Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей та представники AQSIQ.

Підписання протоколу та офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини стало можливим за результатами місії компетентного органу КНР з оцінки української системи державного контролю безпечності харчових продуктів в частині виробництва яловичини, яка працювала в Україні наприкінці квітня.

Перший заступник Міністра агарної політики та продовольства Максим Мартинюк акцентував увагу на важливості українсько-китайських відносин в будь-якому форматі, а особливо щодо постачання продовольства.

«Китай для нас є одним із найбільших торговельних партнерів, і Україна надзвичайно зацікавлена у цьому ринку. Ми маємо великий потенціал щодо забезпечення Китаю якісною, безпечною та натуральною продукцією», - зазначив перший заступник.

У свою чергу Ольга Трофімцева наголосила на важливості візиту китайської делегації до України. За її словами, торік товарообіг між Україною та КНР лише в аграрній сфері склав понад мільярд доларів:

«Розширення номенклатури українського агарного експорту до китайського ринку залишається пріоритетом для нас. Тому відкриття цього ринку для нашої яловичини дає нові можливості для українських експортерів»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що наразі Держпродспоживслужба та представники AQSIQ активно співпрацюють у питаннях узгодження фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту цілої низки української агарної продукції на ринок КНР. Йдеться про соняшниковий шрот, буряковий жом, молочні харчові продукти, м'ясо птиці, яйця, мед та інші.

За словами Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, у налагодженні активного діалогу та продуктивного співробітництва важливу роль відіграє Посольство КНР в Україні.

«Ми перебуваємо в постійній комунікації та спільній роботі. І підписання протоколу – це результат кропіткої та напруженої роботи на усіх рівнях», - підкреслив Володимир Лапа.

За інформацією, на початку червня Голова Держпродспоживслужби здійснить робочий візит до КНР, під час якого буде нагода продовжити діалог та обговорити питання, які цікавлять обидві сторони.

Перший заступник Міністра AQSIQ Мей Кебло зауважив, що в Україні перебуває вперше, і підписання стратегічно важливих документів взаємної співпраці є знаковим.

«Кількісний і якісний склад нашої делегації повною мірою підтверджує нашу зацікавленість у співпраці з Україною та відповідає тим завданням та перспективам, які ми для себе окреслили», - наголосив він та додав, що Китай має великий відкритий ринок, який потребує високоякісних продовольчих товарів, у тому числі і з України.

За словами Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні Ду Вея, підписання Протоколу інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китаю – це «конкретний результат і маленька перемога» у досягненні великих цілей двостороннього співробітництва.

Прес-служба Мінагрополітики