Інфляція — ключовий тренд світового молочного ринку в 2021 році — думка

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua

Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2022-2031 роки описує розвиток ринку та середньострокові прогнози для світових ринків м'яса.

Згідно з прогнозами, у найближчі десять років світове споживання м'яса свиней збільшиться до 129 млн т і становитиме третину від загального зростання споживання м'яса. Однак у розрахунку на душу населення світове споживання, як очікується, стагнуватиме протягом прогнозованого періоду. Свинина залишиться найбільш уживаним м'ясом в Європейському Союзі в наступне десятиліття, хоча в перерахунку на душу населення її споживання залишиться стабільним, оскільки зміни в раціоні харчування віддаватимуть перевагу птиці як дешевший і сприймається як найкращий вибір продуктів харчування.

У більшості країн Латинської Америки сприятливі відносні ціни призвели до того, що свинина і птиця стали кращими видами м'яса для задоволення попиту з боку середнього класу. У деяких азіатських країнах, які традиційно споживають свинину, таких як Корея та В'єтнам, також прогнозується зростання споживання м'яса на душу населення.

До 2031 року виробництво м'яса свиней збільшиться на 17% порівняно з базовим рівнем 2019-2021 років, на якому знизилася чисельність африканської чуми свиней (АЧС), і виграє від зростаючої спеціалізації сектору та заходів біобезпеки. Спалах АЧС в Азії, що розпочався наприкінці 2018 року, продовжуватиме впливати на багато країн у перші роки прогнозного періоду, при цьому найбільший вплив зазнають Китай, Філіппіни та В'єтнам. Згідно з прогнозами, спалахи АЧС продовжуватимуть утримувати світове виробництво м'яса свиней нижче за попередні пікові рівні до 2022 року, після чого очікується його стійке зростання до 2031 року.

Очікується, що виробництво свинини у Китаї продовжить зростати та сягне рівня до АЧС (2017) до 2023 року. Збільшення виробництва м'яса свиней у регіонах, що постраждали від АЧС, відбуватиметься переважно за рахунок переходу від переважно дрібних подвір'їв до великих комерційних підприємств. В'єтнам, який постраждав від зниження виробництва через АЧС з 2019 року, за прогнозами, стане шостим найбільшим виробником м'яса свиней, трохи нижчим від Бразилії та росії. За прогнозами, виробництво у В'єтнамі відновиться до рівня 2019 року до 2023 року і зростатиме далі за прогнозований період.

Прогнозується зниження виробництва м'яса свиней у Європейському Союзі, оскільки екологічні проблеми та проблеми благополуччя тварин, як очікується, обмежать внутрішній попит, а зниження імпорту Китаєм також негативно позначиться на перспективах торгівлі. Очікується, що виробництво в Бразилії та США також зменшиться на початку. Перспективи на тлі очікуваного зниження китайського імпортного попиту та високої вартості кормів. З іншого боку, їхнє виробництво залишиться на високому рівні, враховуючи сильну конкурентну позицію на світових ринках.

pig333.com

15 серпня у Миколаївській області зареєстрували спалах африканської чуми свиней у присадибному господарстві. Про це повідомляють на сторінці Виконавчого комітету Первомайської міської ради у Facebook.

Хворобу виявили у присадибному господарстві у м. Первомайськ. Діагноз підтвердили наступного дня  за результатами звіту Державного наукового-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) № 010635п.м./19 від 16.08.2019.

Рішенням Комісії ДНПК при Первомайській міській раді оголосили територію приватного господарства неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановили зони захисту та спостереження.

У районі проводяться заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС. Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району.

16 серпня до  Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшло оперативне повідомлення про падіж свиней у ТзОВ «Галичина — захід» с. Кавсько, Стрийського району Львівської області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

За результатами лабораторних досліджень у зразках патматеріалу виявили збудник африканської чуми свиней (АЧС) — звіт про результати дослідження від 17.08.2019 № 1 229 п.м./19.

При Стрийській районній державній адміністрації та при Львівській обласній державній адміністрації провели засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, рішеннями яких затвердили план з ліквідації АЧС, визначили межі епізоотичного осередку, зони захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживають заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.